Удар “Іскандера” по 168-му батальйону резерву: що трапилось, хто відповідає та як уникнути повторень
6 Березня 2025 11:53
ДУМКА
1 березня о 15:20 російська балістична ракета “Іскандер-М” завдала удару по розташуванню 168-го батальйону резерву оперативного командування “Схід” у Дніпропетровській області. За попередніми даними, загинуло до 39 військовослужбовців, а поранених – до 90. Ця трагедія знову підняла питання про організацію безпеки військових підрозділів та ефективність заходів з протидії загрозам з повітря. Військовий журналіст Юрій Бутусов на своїй сторінці в Facebook пояснив, що трапилося, чому сталося скупчення людей та чому не вдалося уникнути великих втрат, повідомляє «Комерсант Український»
Що таке 168-й батальйон резерву?
Це військова частина сухопутних військ у складі оперативного командування “Схід”, завдання якої перерозподіл особового складу з одних військових частин до інших.
Командування батальйону – постійний склад батальйону, а більша частина людей потрапляють туди тимчасово, на момент удару там знаходилось багато сотен військових.
“Бойова підготовка не ведеться. Частина представляє собою палаточний табір на відкритій місцевості біля 239-го полігону сухопутних військ, приблизно у 130-140 км від лінії фронту. Палатки розташовані достатньо близкьо і не замасковані від спостереження з повітря, значна частина палаток заглиблена, але бліндажів нема, усі палатки не захищені зверху, так само не захищена та частина табору, де проводяться збори та шикування. Біля табору знаходилась велика парковка десятків автомобілів. У частину постійно прибували та вибували люди, постійно здійснювався рух”, – розповів Бутусов.
Чому сталося скупчення людей?
Перебування великої кількості військових у цьому місці пояснюється організацією переведень між частинами. Як пояснює Бутусов:
“Основним способом переводу в силах оборони України є хаотичний та погано впорядкований процес шляхом самовільного залишення частини. СЗЧ припинило бути кримінальним злочином, тому усі, хто з різних причин залишив службу раніше або збирається переводитись без згоди командування частини, потрапляють у батальйон резерву, СЗЧ-шників багато тисяч.”
За його словами у батальйон резерву прибували кожен день “покупці” – представники тих частин, кому наданий дозвіл на відбір людей у батальйоні.
“Тому відбувались постійні збори та шикування – люди заїжджають, людей рахують, людей збирають для спілкування з рекрутерами, люди пересуваються самостійно, людей відправляють. Постійний рух транспорту. Утримувати порядок вкрай складно – люди приходять тимчасово, велика частина – невмотивовані та недисципліновані, хтось сидить у палатках кілька днів, а хтось і два місяці, постійні рейди на перевірку нелегального алкоголя, інколи бійки, постійні походи у найближчі населенні пункти”, – розповів журналіст.
Бутусов зазначив, що військової юстиції в Україні нема, тому усю дисципліну та порядок у натовпі контролює невелика кількість командного складу, якого для таких обставин не вистачає.
“Військове командування усіх рівнів постійно контролювало діяльність батальйону та було в курсі усіх наявних проблем”, – додав він.
Як організована ППО та прикриття табору з повітря?
Захист повітряного простору на території Дніпропетровської області здійснює повітряне командування “Схід”.
Російські розвідувальні дрони регулярно з’являються у цих районах, часто фіксуються прольоти ворожих безпілотників, які ведуть спостереження за українськими військовими об’єктами. Це створює постійну загрозу ракетних атак, що підтверджується неодноразовими повідомленнями про потенційні удари.
Чому не вдалося знищити ворожий дрон?
За словами військового журналіста Юрія Бутусова, 1 березня російський розвідувальний дрон було помічено в українському повітряному просторі. Військові намагалися його ліквідувати, проте всі спроби виявилися безрезультатними.
“Але 1 березня російський дрон було помічено та за ним спостерігали, були навіть здійснені спроби знищення, але вони виявились невдалими. Над територією Дніпропетровської області цей російський дрон діяв біля 6 годин, але за весь цей час його не вдалось збити”, – зазначає Бутусов.
Як дрон навів “Іскандер” на табір?
За інформацією з джерел “Цензор.Нет”, 168-й батальйон резерву не був головною ціллю для розвідки, а входив у список об’єктів, за якими здійснювався моніторинг. Критичним фактором стало те, що ворог зафіксував шикування та масове скупчення військових у таборі, що, ймовірно, стало вирішальним моментом для завдання удару.
“О 15:07 повітряне командування “Схід” видало попередження про загрозу ракетного удару. Також було повідомлено про проліт ворожого дрона, який, як виявилося, коригував ракетний удар”, – повідомляє Бутусов.
Чому не вдалося уникнути великих втрат?
Бутусов зазначає, що через часті обльоти дронів та попередження про ракетну атаку у більшості війскових частин на них не реагують.
1 березня попередження про загрозу ракетного удару було видане о 15:07. Проте, як свідчать військовослужбовці, робота батальйону не була припинена, а люди не отримали наказ сховатися в укриття.
“Військовослужбовці, які знаходились на території 168-го батальйону під час атаки розповіли Цензор.Нет, що частина працювала у звичайному режимі навіть під час попереджень, і рух людей на період попереджень не обмежувався, команд зайняти місця в укриттях не поступало, розсередження не проводилось. Продовжувались шикування, збори, тобто звичайна робота. Більша частина людей знаходилась у палатках, незахищених зверху, або пересувалась по табору, частина була на майданчику для зборів. Російська ракета була споряджена касетною бойовою частиною, яка накрила велику площу”, – пояснив журналіст.
Хто несе відповідальність?
Накази щодо безпеки особового складу не завжди виконуються належним чином. За словами Бутусова:
“На четвертому році війни не вдається гарантувати безпеку військ та уникати великих втрат. Причина – елементарна безвідповідальність з боку командування усіх рівнів. Видаються накази, які не контролюються або суперечать одне одному.”
Наразі відповідальність поклали на командира батальйону, якого вже зняли з посади. Однак, питання є до всієї системи управління військами.
“Видаються накази, які не контролююються, або які протирічать іншим завданням, по яких також видаються накази. “Тут мають бути питання до усіх, хто керував та контролював організацію служби 168-го батальйону резерву, ОК “Схід”, командування сухопутних військ, ПК “Схід”, командування Повітряних сил. Наразі усю провину покладають виключно на командира батальйону, його знято з посади”, – підкреслює журналіст.
Як уникнути подібних трагедій у майбутньому?
За словами військового журналіста Юрія Бутусова, щоб уникнути подібних трагедій потрібно:
1. Масові скупчення людей, які неможливо замаскувати та організувати їх повсяденну діяльність приховано, потрібно заборонити на території, куди постійно залітають дрони ворога – тобто усі учбові та резервні табори для розміщення тисяч людей треба винести за межі як мінімум на 400-500 км від лінії фронту.
2. Прикриття прифронтових районів має бути посилено радарами та власними дронами- перехоплювачами, для підвищення щильності та якості засобів ураження ворожих дронів. 6 годин прольоту дрона над нашим тилом це неприпустимо, і зараз достатньо засобів для перехоплення.
3. Розташування скупчень військ у прифронтовій зоні має в обов’язковому порядку забезпечено укриттями, війська мають розсереджуватись, щоб уникати масових зборів, особливо якщо вони повторюються на одному і тому ж місці.
4. Взаємодія між наземними та повітряними силами щодо попереджень про проліт дронів, організація безпеки людей, мають бути першими завданнями командирів та команувачів усіх рівнів. Керівництво ЗСУ має запровадити процедуру After action review, тобто аналізу після дії, щоб одразу поза межами кримінальних проваджень швидко визначати причини значних втрат особового складу, і швидко вносити зміни у порядок організації служби. Бо за три роки війни удари по пунктах дислокації завдаються постійно, десятки разів це призводило до жертв, кілька разів – до великих жертв, і треба почати робити системні висновки та унеможливити великі одночасні втрати, і це можна домбитись елементарними заходами.
5. За порушення вимог та наказів про безпеку особового складу мають залучатись до відповідальності не тільки безпосередні командири, але в першу чергу командири та командувачі, які відповідають за організацію та контроль діяльності військових частин.
Зазначимо, за наслідками трагедії ДБР відрило кримінальне за ч. 4 ст. 425 КК України (недбале ставлення до військової служби, вчинене в умовах воєнного стану або в бойовій обстановці). Хто саме з командирів підрозділів чи командування ЗСУ наразі у ньому фігурує поки що невідомо.
Процесуальне керівництво здійснює Офіс Генерального прокурора.
