Українська молодь втрачає студентське життя: у КНУ розповіли про виклики поколінь і «міграцію освіти»
26 Вересня 2025 11:32
ЕКСКЛЮЗИВ
Проблема «тихої міграції» студентів напряму пов’язана не лише з війною, а й із відсутністю віри в українську освіту. Про це сказала голова Студентського парламенту КНУ імені Тараса Шевченка Соломія Орленко під час ІІ панелі форуму «Молодь втримати не можна відпустити», організованого виданням «Комерсант Український»
Вона нагадала, що саме завдяки ЗНО змогла вступити до престижного університету, хоча виросла в маленькому містечку:
«Я була дитиною з простого містечка, яка мріяла про КНУ. І лише завдяки ЗНО ця мрія здійснилася. Якби цих іспитів не було — я б втратила шанс»
Різні покоління студентів — різні виклики
За словами Орленко, нинішні абітурієнти кардинально відрізняються від тих, хто вступав до війни:
- студенти «довоєнного набору» мали офлайн-навчання та розвинені соціальні навички;
- «ковідне покоління» втратило частину комунікації через ізоляцію;
- нинішні першокурсники, які вступали у часи повномасштабного вторгнення, взагалі позбавлені нормального студентського життя.
«Ці діти не знають, що таке студентське життя. Вони не вміють комунікувати, їм страшно робити вибір і ще страшніше — змінювати його», — зазначила Орленко.
Чому молодь виїжджає
Війна та питання безпеки — головна причина виїзду студентів за кордон. Водночас спікерка підкреслила, що тренд «європейська освіта престижніша» існував ще до вторгнення:
«Ми досі чуємо: “Я вчився в топ-школі Європи чи США” — і це звучить значно крутіше, ніж диплом українського університету. Цей тренд потрібно ламати»
Чотири типи студентів і завдання університетів
Орленко виокремила чотири групи молоді:
- Науковці, які прагнуть робити дослідження.
- Практики, що хочуть знань для роботи.
- «Інерційні студенти», які залишаються в університеті лише «бо так треба».
- Ті, хто здобуває другу освіту.
На її думку, університети мають створювати умови для всіх цих категорій. Якщо цього немає — студенти обирають академічну мобільність за кордоном і часто не повертаються.
Орленко підкреслила: молодь не тікає від України, а шукає простір для реалізації.
«Ми не поїхали б, якби тут були можливості. Ми хочемо будувати своє майбутнє вдома, але університети і держава мають довести, що українська освіта не гірша за іноземну», – пояснила Соломія Орленко.
Спікерка також залишила в промові риторичне запитання: яким чином нам зробити так, щоб молодь нарешті повірила в українську освіту?
Отже, війна, ковід і відсутність комунікаційних навичок створили нові виклики для студентських поколінь. Водночас тренд на «престижність» іноземної освіти підштовхує до відтоку абітурієнтів. Щоб зупинити «тиху міграцію», університети та держава мають не лише говорити про перспективи, а реально створювати умови для розвитку — від науки до практики. Адже молодь готова залишатися, якщо відчуватиме цінність і силу української освіти.
Як писав «Комерсант Український» 19 вересня у Києві відбувся форум «Молодь втримати не можна відпустити».
