НАБУ, СБУ та поліцію хочуть змусити платити за незаконні справи, – законопроект
5 Березня 15:04
У Верховній Раді зареєстровано два пов’язані законопроєкти, які пропонують кардинально змінити підхід до відповідальності правоохоронців і суддів за незаконні рішення та процесуальні дії. Документи, ініційовані народними депутатами Анною Скороход, Георгієм Мазурашу та Михайлом Соколовим, передбачають, що у випадку завдання шкоди громадянам або бізнесу її мають компенсувати не держава, а конкретні посадові особи – зі своїх власних коштів і майна. Що саме запропоновано та яку оцінку ініціативі дають юристи, з’ясовував «Комерсант Український».
Ідея виглядає політично зрозумілою і навіть привабливою для суспільства, яке роками стикається з проявами безкарності правоохоронців. Але з юридичної точки зору вона може спричинити досить серйозні конституційні та системні проблеми, на чому акцентує експерт з антикорупційного права, адвокат Андрій Мазалов. .
Персональна відповідальність замість держави
Сьогодні українське законодавство передбачає класичну для більшості правових систем модель: якщо громадянину завдано шкоди незаконними діями правоохоронців, прокурорів чи суду, компенсацію виплачує держава з бюджету. Після цього держава теоретично може подати регресний позов до винної посадової особи, але на практиці такі механізми застосовуються вкрай рідко.
Нові ж законопроєкти (№ 14351 і № 14350) пропонують “перевернути” цю конструкцію. Замість держави первинним боржником має стати конкретний слідчий, детектив, прокурор чи інший посадовець, чиї рішення або дії спричинили шкоду. І відшкодовувати її він повинен – власним майном.
Якщо ж незаконні рішення ухвалювали кілька осіб – наприклад, слідча група або детектив разом із прокурором – то, за задумом законодавців, вони мають нести так звану «солідарну субсидіарну», тобто виплачувати компенсацію спільно.
Юристи звертають увагу, що таким чином змінюється сама логіка деліктної відповідальності держави.
Як пояснює експерт з антикорупційного права, юрист Андрій Мазалов, законопроєкт робить головним боржником не державу, а конкретного службовця – і саме це є ключовою концептуальною новацією. Проте є “але”. Адже запропоноване бачення входить у конфлікт із конституційною моделлю.
Виникають сумніви у конституційності
Стаття 56 Основного Закону прямо гарантує кожному право на відшкодування шкоди, завданої незаконними рішеннями органів влади або їхніх посадових осіб, за рахунок держави або органів місцевого самоврядування.
За словами Андрія Мазалова, ця норма встановлює конституційний стандарт: первинним платником компенсації є саме держава. Якщо ж закон перекладає цей обов’язок на окремого службовця, виникає ризик звуження конституційної гарантії.
Крім того, така модель може парадоксально погіршити становище самих потерпілих. Якщо компенсацію має платити конкретний слідчий або прокурор, постає питання його платоспроможності. У результаті людина може отримати формальне право на відшкодування, але фактично не мати реальної можливості його стягнути.
Кримінальна відповідальність за процесуальні порушення
Законодавча ініціатива, серед іншого, суттєво розширює кримінальну відповідальність правоохоронців. До Кримінального кодексу пропонується додати нову статтю про незаконні дії посадових осіб органів досудового розслідування, прокуратури та суду.
За низку процесуальних порушень – зокрема незаконне повідомлення про підозру, проведення обшуків або прослуховування без належних підстав, незаконне накладення арешту на майно чи безпідставне взяття під варту – передбачається покарання у вигляді позбавлення волі від семи до десяти років.
Окремі зміни пропонують і для інших статей Кримінального кодексу. Наприклад, посилюється відповідальність за незаконне позбавлення волі, службове підроблення, фальсифікацію доказів або притягнення невинної особи до кримінальної відповідальності.
Якщо ж закон буде підтримано, детективи та слідчі фактично отримають безпрецедентний рівень персональної кримінальної і майнової відповідальності.
Ризик тиску на суддів
Законопроєкт передбачає пряму майнову відповідальність і для суддів – за незаконні рішення у цивільних справах (за наявності обвинувального вироку).
На думку юристів, навіть за таких умов, це створює потенційний тиск на незалежність суду.
“Проблема тут подвійна.
Тиск на незалежність через особистий майновий ризик. Навіть якщо прив’язати до обвинувального вироку, сам сигнал «суддя платить власним майном» створює так званий ефект самостримування: суддя ухвалює рішення в умовах страху персонального банкрутства.
Кримінально-правова опора проєкту виглядає хиткою, бо класична стаття про «завідомо неправосудне рішення» (ст. 375 КК) виключена із Кримінального кодексу. Тобто законопроєкт фактично прив’язує цивільну відповідальність судді до кримінальної рамки, яка після виключення ст.375 стала значно складнішою (потрібно буде «знайти» інший склад або доводити інші кримінальні правопорушення). Це знижує практичну придатність механізму і робить його або декларативним, або небезпечним (бо спонукатиме шукати кримінально-правові «обхідні»конструкції)”, – пояснює Андрій Мазалов.
Ідея, яку підтримує суспільство
Попри ці ризики, сам задум законопроєкту може бути суспільно затребуваним. Українці, а особливо підприємці, не рідко стикаються з ситуаціями, коли незаконні дії правоохоронців або судові помилки вартують їм надто дорого. А далі – зупинка бізнесу, руйнування компаній, вилучення майна, які ніяк не компенсуються ані державою, ані, тим паче, органами, залученими до переслідування.
Саме на цьому і будують свою аргументацію автори ініціативи: якщо посадовець знатиме, що ризикує власним майном і свободою, то це “має стримувати зловживання”.
Однак, як зазначає Андрій Мазалов, досягти цієї мети можна і без конфлікту з Конституцією.
Найбільш юридично чистою моделлю він називає інший підхід: коли держава спершу компенсує шкоду потерпілому, як того вимагає Конституція, але потім обов’язково подає регресний позов до винної посадової особи – особливо якщо доведено умисел або грубу недбалість.
Такий механізм дозволив би дійсно поєднати дві речі: гарантувати людям реальне відшкодування і водночас зробити персональну відповідальність чиновників неминучою, пояснює фахівець.
Дискусія тільки починається
Законопроєкти про персональну відповідальність правоохоронців ще мають пройти парламентські обговорення, комітети, і загалом… ще зовсім не факт, що вони таки дійдуть до сесійної зали та розгляду по суті.
