«Укренерго» рахує витрати і пропонує підвищувати тарифи: хто це відчує найбільше
5 Листопада 16:52
РОЗБІР ВІД 
Промисловим споживачам електроенергії потрібно готуватись до нового підвищення тарифів. Черговий «подарунок» їм підготували в «Укренерго». Чому зростають тарифи і хто ці зміни відчує — з’ясував «Комерсант Український».
Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП), схвалила тариф НЕК «Укренерго» на передачу електроенергії у 2026 році в розмірі 786,74 грн/МВт·год (без ПДВ), що на 14,6% вище чинного тарифу.
Окрім того, НКРЕКП планує збільшити тариф на диспетчеризацію на 11,3% — до 110,15 грн/МВт·год.
Чому ж переглядаються ці тарифи?
На це запитання відповідає Дарія Орлова, аналітикиня ринку електроенергії агенції ExPro.
«Тарифи на передачу електроенергії і на диспетчеризацію — це тарифи оператора системи передачі «Укренерго», які переглядаються щороку. Аналогічно щороку переглядаються і тарифи для місцевих обленерго. Цей процес, думаю, теж скоро розпочнеться. У даному разі йдеться про перегляд витрат «Укренерго» і приблизний прогноз — скільки потрібно буде на наступний рік. Це може також скоригувати ситуацію з боргами. Якщо буде закладено замало, то борги перед виробниками з ВДЕ за “зеленим” тарифом зростатимуть. Якщо закладуть суму, яка відповідатиме витратам, то борги не накопичуватимуться. Тобто від того, наскільки буде дофінансований тариф “Укренерго” на наступний рік, залежить і боргова ситуація в українському енергетичному секторі», — пояснює Дарія Орлова.
Найбільшу частку у тарифі на передачу займає обсяг спеціальних обов’язків із забезпечення збільшення частки виробництва електроенергії з альтернативних джерел енергії — 358,11 грн/МВт·год.
Усього на електроенергію для промислової ВДЕ-генерації та СЕС домашніх господарств планується витратити 33,8 млрд грн, відповідно 24 млрд грн та 9,7 млрд грн. У 2025 році закладали майже 32,2 млрд грн — тобто плюс 1,6 млрд грн.
Передбачили в «Укренерго», крім іншого, і збільшення витрат на заробітну плату — з 3,3 млрд грн до 3,9 млрд грн. Водночас кошти на повернення кредитів у 2026 році плануються в меншому обсязі, ніж у 2025-му — 3,8 млрд грн проти 4,3 млрд грн.
До речі, суми, передбачені на ремонти, хоч і зростуть, але суттєво поступаються двом тільки-но згаданим позиціям: з 0,6 млрд грн у нинішньому році до 0,76 млрд грн у наступному.
Хто ж відчує це зростання витрат і, відповідно, підвищення тарифів?
Як пояснює Дарія Орлова, тариф на диспетчеризацію більше стосується операторів систем розподілу та виробників електроенергії. За її словами, цей тариф досить специфічний і на нього не так звертають увагу. На відміну від тарифу на передачу електроенергії, де головним платником є промисловість.
«Це історія для промисловості. Вони мають тариф на передачу електроенергії у структурі кінцевої ціни. Але частка тарифу на передачу не така велика. Якщо, умовно, зараз різниця між тарифом на 2025 рік і тарифом на 2026 рік близько 100 гривень, а вартість електроенергії для бізнесу загалом становить близько 10 тисяч гривень, то це не така колосальна різниця. Це підвищення тарифу на 14%, але це не означає, що кінцева ціна електроенергії зросте на 14%», — зазначає фахівчиня.
Інша справа, що подібне підвищення тарифів і цін — не перше і не останнє.
Не дивно, що представники промисловості, які долучилися до обговорення на засіданні регулятора, висловилися проти.
Вони, зокрема, наголошували, що металургійна галузь також зазнає збитків, зокрема через вартість електроенергії, яка у собівартості продукції сягає майже 50%.
Лунала пропозиція на час воєнного стану заморозити тарифи, а як аргумент — порушення ринкової логіки, коли збільшення тарифів планується за умов падіння споживання.
У відповідь голова НКРЕКП Юрій Власенко заявив, що «Укренерго» потрібно відновлюватися, і питання заморожування тарифу не розглядається.
Чому представники промислових підприємств виступають проти — пояснив Станіслав Зінченко, директор GMK Center, голова Комітету промислової екології та сталого розвитку Європейської Бізнес Асоціації:
«Кожен представник державної монополії або вже підвищив тарифи, або збирається це зробити. І кожен каже, що це “для виживання”, “для прибутковості”, і що сума невелика. Мовляв, для підприємств це не так багато. Але якщо всі разом це роблять — для промисловості це постійний тренд на підвищення собівартості й витрат. Я знаю, що всі бізнес-асоціації виступили проти. Вони наголошують, що тарифи мають бути економічно обґрунтованими. На їхню думку, передача електроенергії має коштувати не більше 730 грн/МВт·год, а диспетчеризація — не вище 100 грн/МВт·год», — зазначає Зінченко.
Фахівець також не розуміє, чому державні монополії мають бути у привілейованому становищі.
«Не розумію, чому саме державні підприємства повинні бути прибутковими. Вони — обслуговувальні структури й мають працювати на стабільність системи. Бізнес же, який є основним платником податків і забезпечує робочі місця, змушений працювати “в мінус” і закриватися. Це не концепція співіснування для виживання, а концепція паразитування: державна монополія підвищує тарифи — у неї все добре, а бізнес скорочує активність. Але тоді виникає питання: з кого держмонополія братиме гроші, якщо підприємства скорочуватимуть споживання?» — додає експерт.
Зінченко також наголошує на необхідності створення державних інструментів підтримки енергоємних та експортно орієнтованих галузей української економіки.
Що ж до рішення регулятора щодо перегляду тарифів «Укренерго», то перед остаточним ухваленням воно ще має пройти етап громадського обговорення. Для цього вже схвалений 4 жовтня проєкт постанови НКРЕКП має бути розміщено на офіційному сайті комісії.
До речі, як повідомив на засіданні регулятора член правління «Укренерго» Іван Юрик, представлені розрахунки побудовані на фактичних показниках за шість місяців 2025 року, і компанія працюватиме з регулятором щодо уточнення показників на базі дев’яти місяців.
Тобто зміни можливі — питання лише в тому, у який бік: зменшення чи збільшення тарифів.
Автор: Сергій Василевич
