Уряд виконає «термінове» доручення президента про перезавантаження ДБР лише за 12 місяців, – депутатка
2 Червня 07:42
Уряд може затягнути з поданням законопроєкту про реформу Державного бюро розслідувань щонайменше до кінця 2026 року, хоча президент раніше доручив зробити це невідкладно.
Про це голова парламентського Комітету з питань антикорупційної політики Анастасія Радіна написала у соцмережах, коментуючи плани уряду щодо підготовки законопроєкту про реформу ДБР, інформує «Комерсант Український»
У чому суть претензії до уряду
За словами Радіної, Кабмін обіцяє розробити законопроєкт про реформу ДБР лише до кінця грудня. Водночас президент, нагадує депутатка, доручив невідкладно подати такий документ ще у січні.
«Уряд обіцяє нам розробити законопроект про реформу ДБР до кінця грудня. Нагадаю, президент доручив невідкладно подати законопроект про реформу ДБР ще у січні. Уряд дійсно може подати документ у січні – правда, 2027 року», — зазначила Радіна.
Таким чином, ідеться не просто про затримку на кілька тижнів чи місяців, а фактично про річне відтермінування виконання президентського доручення.
Чому, за словами Радіної, це погана новина
Народна депутатка наголошує, що затягування з реформою ДБР має прямі наслідки для системи управління бюро. На її думку, відкладення нових правил добору директора дозволить зберегти старі механізми впливу на орган.
«Хороших новин у цьому немає. Затягування із розробкою нових правил добору директора ДБР дозволить зберегти “ручне” управління ДБР ще на п’ять років», — підкреслила вона.
Інакше кажучи, мова йде про ризик того, що нового очільника ДБР знову оберуть за старою процедурою, без тих змін, яких вимагають європейські зобов’язання України.
Чому ключовим є саме грудень 2026 року
Радіна звертає увагу на важливу часову деталь: у грудні спливає строк повноважень чинного директора ДБР Олексія Сухачова. Саме тому, на її думку, урядовий графік підготовки реформи виглядає не технічною затримкою, а політично вмотивованим рішенням.
«Так, саме сім місяців для “розробки” законопроекту про реформу ДБР Уряду потрібні не випадково. У грудні добігає кінця строк повноважень чинного директора ДБР Сухачова. Якщо Уряд лише подасть законопроект у грудні, то нового директора ДБР можна буде обирати не за новими правилами за переважного голосу міжнародних експертів, а за чинними», — пояснила депутатка.
На її переконання, це дасть змогу зберегти стару модель ще на повний новий строк повноважень керівника.
Як саме працює чинна система
Анастасія Радіна нагадує, що нинішній закон про ДБР дає вирішальний вплив на формування конкурсної комісії саме політичним інституціям всередині країни, тоді як міжнародні експерти не мають визначального голосу.
«Нагадую, за чинним законом шість членів, тобто дві третини конкурсної комісії, призначає парламент за поданням правоохоронного комітету ВРУ та Президент, ще трьох міжнародних експертів призначає уряд – але їх голоси аж ніяк не потрібні для ухвалення рішення щодо визначення переможця», — зазначила вона.
Саме цю модель, за словами Радіної, і потрібно змінити, якщо Україна справді хоче провести реформу ДБР відповідно до євроінтеграційних вимог.
Що пропонує опозиція до урядового підходу
Депутатка нагадала, що альтернативний варіант уже існує. Йдеться про законопроєкт №13602 про реформу ДБР, який був зареєстрований ще у серпні 2025 року.
«Шановний уряд міг би зекономити час і взяти за основу законопроект №13602 про реформу ДБР, зареєстрований нами з Ярославом Железняком і колегами ще у серпні 2025 року. Але ж тоді можна і встигнути оновити закон відповідно до європейських зобов’язань, і навіть обрати незалежного директора ДБР, от “біда”», — написала Радіна.
Цією заявою вона фактично звинувачує уряд у свідомому небажанні пришвидшувати реформу, хоча інструмент для цього вже підготовлений.
Чому це важливо для євроінтеграції
На думку Радіної, історія з реформою ДБР виходить далеко за межі кадрового питання. Вона прямо пов’язує її із зобов’язаннями України перед Європейським Союзом.
Йдеться про зміну правил добору директора ДБР таким чином, щоб у конкурсній процедурі визначальний вплив мали міжнародні експерти. Саме такий підхід уже став нормою для низки антикорупційних та правоохоронних інституцій, реформування яких Україна проводить у межах руху до ЄС.
«Принагідно вітаю Уряд з черговим сигналом про те, що Україна не поспішає втілювати євроінтеграційні реформи», — підсумувала депутатка.
