Війна США, Ізраїлю та Ірану: як зростання цін на нафту може вдарити по Україні
3 Березня 15:02
РОЗБІР ВІД 
Світові котирування на нафту підвищилися через ескалацію протистояння на Близькому Сході, що посилило побоювання щодо можливого енергетичного дефіциту та нового витка інфляції.
Про це, зокрема, повідомляє Reuters, пише «Комерсант Український».
Зокрема, вартість нафти сорту Brent зросла на 6,4% — до 77,57 долара за барель, а під час торгів ціна короткочасно перевищувала 82 долари. Американська сира нафта також додала 6,2%, піднявшись до 71,17 долара за барель.
Подорожчало й золото, яке інвестори традиційно розглядають як «тиху гавань»: його ціна зросла на 1,6% — до 5360 доларів за унцію.
Варто сказати, що в центрі уваги ринків опинилася Ормузька протока — стратегічний морський коридор, через який транспортується приблизно п’ята частина світових морських поставок нафти та близько 20% зрідженого природного газу. Хоча рух через протоку формально не припинено, сервіси відстеження суден фіксують накопичення танкерів по обидва боки — судновласники остерігаються атак або стикаються з труднощами щодо страхування рейсів.
За словами керівника напряму геополітичного аналізу компанії Rystad Energy Хорхе Леона, найбільш відчутним для нафтового ринку може стати фактичне блокування перевезень через протоку, що здатне позбавити світові ринки до 15 млн барелів сирої нафти щодоби. Тривале утримання високих цін на нафту може знову посилити інфляційний тиск у глобальній економіці. Це фактично збільшить витрати бізнесу та споживачів і може стримати попит.
Тим часом країни альянсу ОПЕК+ домовилися про помірне нарощування видобутку — на 206 тисяч барелів на добу у квітні. Однак значну частину додаткової сировини все одно доведеться транспортувати танкерами з регіону Близького Сходу.
Стрибок нафтових цін позначився і на валютному ринку: найбільше виграв долар США, адже Сполучені Штати є нетто-експортером енергоносіїв, а американські держоблігації традиційно вважаються надійним активом у періоди нестабільності. На цьому тлі євро подешевшав на 0,2% — до 1,1787 долара.
Що зараз відбувається з цінами на нафту
Ескалація на Близькому Сході може спровокувати подальший стрибок цін на нафту вже найближчим часом. Про це в ексклюзивному коментарі для «Комерсант Український» заявив економіст Олег Пендзин.
«Нафта буде рости, і рости вона буде насамперед через те, що в Ормузькій протоці фактично відбувається надзвичайно небезпечна ситуація. Іран вдарив по танкерах. Формально протоку не заблоковано, але треба розуміти: щоб із Перської затоки вийти у Світовий океан, судна мають пройти саме через Ормуз. Це близько 30% світового нафтового трафіку», — пояснив експерт.
За його словами, після заяв Ірану про загрозу судноплавству страхові компанії різко підвищили тарифи, а частина з них взагалі відмовилася страхувати рейси через регіон.
«Це вже серйозно вплинуло на світові ціни. Нафта зростає дуже швидко, і я думаю, що вже наступного тижня ми можемо побачити понад 80 доларів за барель», — прогнозує Пендзин.
Економіст також звернув увагу на атаки Ірану по енергетичних об’єктах інших країн регіону.
«Іран уже завдав ударів по Саудівській Аравії, по Об’єднаних Арабських Еміратах, по найбільших нафтопереробних підприємствах. Крім того, зачеплено й Катар — а це мінус близько 20% світового ринку скрапленого газу», — зазначив він.
За словами експерта, в Європі ціни на скраплений газ уже зросли приблизно на 30% і тенденція до подорожчання зберігатиметься.
Наслідки для України: додаткові доходи РФ та роль Китаю
Окремо експерт підкреслив ризики для України.
«Є два негативні моменти. Перший — це різке зростання світових цін на нафту, що автоматично означає додаткові доходи для російського бюджету. Другий — це збільшення закупівель російської нафти Китаєм», — пояснив він.
За словами Пендзина, Китай щодоби імпортує близько 11,5 млн барелів нафти. Раніше значну частину постачання забезпечував підсанкційний Іран, який видобував приблизно 3,5 млн барелів на добу — і цей обсяг майже повністю викупляв Пекін.
«Зараз Іран змушений скорочувати видобуток через воєнний тиск. Ми вже бачимо зростання закупівель російської нафти Китаєм. Тобто Росія отримує і вищу ціну, і більший обсяг продажів», — підсумував економіст.
На його переконання, за умови подальшої ескалації конфлікту нафтовий ринок залишатиметься нестабільним, а ціни — з тенденцією до подальшого зростання.
Що передувало
На початку року чимало експертів прогнозували падіння вартості нафти до 55 доларів за барель через очікуваний профіцит пропозиції. Причиною мали стати зростання видобутку в країнах Перської затоки та інших регіонах і водночас слабкий попит. Як зазначає The Economist, ще на початку лютого Міжнародне енергетичне агентство очікувало, що у 2026 році надлишок сировини сягатиме в середньому 3,7 млн барелів на добу.
Втім, нова хвиля напруженості на Близькому Сході фактично змінила ці прогнози. Попри це, ситуація поки не виглядає критичною. Після різкого стрибка на старті торгів у понеділок — першого робочого дня після ударів по Ірану — ціни частково знизилися й стабілізувалися поблизу 79 доларів за барель.
Керівник енергетичних досліджень компанії MST Marquee Сол Кавонік у коментарі BBC наголосив, що ринок наразі не демонструє паніки. За його словами, інвестори побачили, що об’єкти видобутку та транспортування нафти поки що не стали основними цілями сторін конфлікту.
Своєю чергою, очільник дубайської консалтингової компанії Qamar Energy Робін Міллс, який раніше працював у Shell, зауважив: оскільки трейдери уважно стежать за новинами, варто очікувати різких коливань котирувань. Водночас нинішні ціни все ще нижчі, ніж два роки тому, тому говорити про повноцінну нафтову кризу поки що передчасно.
Додатковим стримувальним чинником стало рішення альянсу ОПЕК+ збільшити видобуток на 206 тисяч барелів на добу, щоб частково компенсувати можливий дефіцит і не допустити надмірного зростання цін. Проте в разі масштабного конфлікту навіть ці заходи можуть виявитися недостатніми.
Чому Ормузька протока має стратегічне значення
Ормузька протока — ключовий маршрут для експорту енергоносіїв із Близького Сходу. Через неї щодня транспортується до 20% світових поставок нафти та скрапленого газу. Примітно, що її не перекривали навіть під час Ірано-іракської війни.
Будь-які перебої в цьому регіоні можуть вплинути не лише на нафту, а й на ринок нафтопродуктів. У 2025 році через протоку проходило близько 9% світових поставок газойлю та приблизно 18% авіаційного пального.
Іран заявляє, що судноплавство триває, однак одночасно повідомив про атаки на три нафтові танкери — британські та американські. За даними Корпусу вартових ісламської революції, судна були уражені ракетами та загорілися. Офіційних коментарів від США та Британії поки не було.
Британський Центр морських торговельних операцій повідомив, що два судна зазнали прямих ударів, а біля третього стався вибух невідомого снаряда. Екіпажам рекомендували проходити цей район з максимальною обережністю.
Унаслідок цього багато танкерів тимчасово уникають проходу через протоку: близько 150 суден залишаються в акваторії Перської затоки, не наважуючись заходити в Ормуз.
Деякі перевізники змінюють маршрути. Зокрема, данський судноплавний гігант Maersk оголосив про припинення рейсів через цей регіон і спрямовує судна в обхід Африки — через мис Доброї Надії.
Зростання вартості страхування, ускладнення логістики та підвищення нафтових котирувань у сукупності створюють додатковий тиск на ціни кінцевих нафтопродуктів, зокрема пального.
