Все більше і більше: чи витримає українська енергосистема літнє зростання споживання електроенергії
29 Червня 16:02
АНАЛІЗ
В Україні цього літа поки що не обмежували споживання електроенергії населенню. Але навряд чи цього вдасться уникнути. Останні повідомлення з областей це підтверджують. Наскільки готова українська енергетика до літніх випробувань – з’ясовував «Комерсант Український».
Стовпчики термометрів кожного дня повзуть вгору, а разом з ними в українців зростають і побоювання: чи вистачить в української енергосистеми потуги, аби встояти. Тим більше в умовах, коли ворог продовжує свої атаки на енергетичні об’єкти.
Дивіться нас у YouTube: важливі теми – без цензури
Голова правління «Укренерго» Віталій Зайченко минулого тижня в інтерв’ю РБК-Україна так оцінив ситуацію:
«Якщо період високих температур буде короткостроковим (2-3 дні), то принципово це не вплине на роботу енергосистеми. Це буде невеличкий пік в один із днів через те, що споживання – досить інерційне… Тобто, у нас є чим покрити пікове споживання у спекотні періоди, але треба враховувати, що енергосистема працює під ударами і вони продовжуються».
Власне, енергетики вже кілька днів фіксують тенденцію до зростання споживання електроенергії. Приміром, 25 червня в ранкові години воно було на 3,7% вищим, ніж в цей же час попереднього дня. 26 червня залишалось на такому ж рівні. А 29 червня зранку споживання електроенергії вже підвищилось на 7,4%, порівняно з тим, що було у цей же час у п’ятницю. Причина змін, як заявляють в «Укренерго» – утримання спекотної погоди в Україні і все більш активне використання кондиціонерів. Але про якісь обмеження в постачанні електроенергії останніми тижнями не йшлося. Це показовий факт, на який звертає увагу Андріан Прокіп, керівник енергетичних програм Українського інституту майбутнього.
«Червень завершується, у нас вже піднялися температури достатньо високо, але відключень немає. Я не враховую ситуацію, яка склалася кілька днів тому по Києву, бо там була аварійна ситуація і деякі об’єкти відключилися. Але, по суті, сам цей факт, що відключень не було, графіків не було, це, принаймні, говорить про те, що ми точно не відстаємо від графіків здійснення ремонту. І це при тому, що у нас зараз по два атомні енергоблоки в ремонті перебувають. Тобто, в принципі, це дає підстави сподіватися: якщо відключення і будуть, то в якихось крайніх випадках», – зазначає експерт.
Кажуть, нинішнього літа енергетики оптимізували графіки планових ремонтів на АЕС. Але можлива ситуація, коли виробництво електроенергії атомною генерацією буде на мінімумі, а температура і використання кондиціонерів – на максимумі. Такий варіант розвитку подій не виключає і голова правління «Укренерго» Віталій Зайченко:
«Зараз ми перебуваємо в одній із низьких точок генерації на АЕС, мінімум очікується за кілька тижнів – у другій половині липня та на початку серпня. В цей же період можливий пік літнього споживання через збільшення температури повітря. Це стандартна літня історія – споживання зростає через кондиціонування повітря у побутових та офісних приміщеннях. Якщо говорити про спекотні дні, то споживання може вирости на +25% до того рівня, що ми маємо зараз».
За словами посадовця, таке споживання потенційно може бути покрите, але для цього треба буде мобілізувати всі можливості.
Використання можливостей
Теплова та гідрогенерація, яка продовжує відновлюватися, розподілена газова генерація та імпорт електроенергії – це ті три основні джерела, які живлять українську енергосистему. Фахово оцінити наявні потужності генерації видання «Комерсант Український» попросило голову Ради Української асоціації відновлюваної енергетики Станіслава Ігнатьєва.
«Українська енергосистема четвертий рік працює в умовах війни, тому точні показники генерації змінюються буквально щодня залежно від ремонтів, погоди та наслідків російських атак. Проте станом на літо 2026 року в години максимального навантаження система здатна забезпечувати орієнтовно 14,7 ГВт потужності, а в окремі години – більше за рахунок сонячної генерації та імпорту», – зазначає фахівець.
Він нагадує, що основу української генерації становлять атомні електростанції. Влітку частина їхніх енергоблоків планово ремонтується перед осінньо-зимовим сезоном і тому доступна потужність АЕС оцінюється приблизно у 4,5 ГВт. Крім атомної генерації, електроенергію, за словами Станіслава Ігнатьєва, виробляють:
- теплові електростанції та теплоелектроцентралі – близько 3,5 ГВт залежно від стану обладнання;
- гідроелектростанції та гідроакумулюючі станції – орієнтовно 2,2 ГВт;
- сонячні та вітрові електростанції – від кількох сотень мегаватів до 3–4 ГВт у денні години, коли погодні умови сприятливі;
- газова та розподілена генерація – ще кілька сотень мегаватів або понад 1 ГВт залежно від режиму роботи.
Порівняно з довоєнним періодом, зазначає Станіслав Ігнатьєв, система втратила значну частину потужностей. За оцінками уряду, внаслідок російських ударів пошкоджено або втрачено понад 9 ГВт генерації. Як результат – українська енергосистема часто працює в умовах дефіциту.
Подолання енергодефіциту
Дефіцит – це величина, яка не є постійною. За оцінками уряду та галузевих аналітиків, у 2026 році дефіцит у різні періоди коливається від 1 ГВт у відносно сприятливих умовах до 4–6 ГВт за несприятливих сценаріїв: високих температур або нових атак на енергетику.
Дефіцит в енергосистемі, як нагадує голова Ради Української асоціації відновлюваної енергетики Станіслав Ігнатьєв, виникає, насамперед, у ранкові та вечірні години пікового споживання, коли сонячні електростанції майже не працюють, а попит різко зростає.
І тому українські енергетики, пояснюючи нинішнє зростання споживання електроенергії утриманням в країні спекотної погоди та, відповідно, більш активним використанням кондиціонерів, доповнюють такі пояснення порадами-закликами, адресованими споживачам. Їх доречно, мабуть, повторити:
- активне енергоспоживання перенести на період найбільш ефективної роботи промислових сонячних електростанцій – з 10:00 до 16:00;
- споживати електроенергію ощадливо у вечірні години – з 18:00 до 22:00;
- не вмикати у цей час кілька потужних електроприладів одночасно.
Але основна причина збільшення споживання електроенергії в спекотні дні – масове використання кондиціонерів у квартирах, офісах, торговельних центрах та на підприємствах. Станіслав Ігнатьєв наводить такий приклад: побутовий кондиціонер зазвичай споживає 0,8–2 кВт електроенергії і якщо одночасно працюють мільйони таких пристроїв, навантаження на систему зростає на сотні мегаватів або навіть на кілька гігаватів.
За словами експерта, крім кондиціонерів, на зростання споживання електроенергії влітку також впливають робота холодильного обладнання в магазинах та на підприємствах; зростання використання вентиляційних систем; активна робота насосних станцій водопостачання; збільшення навантаження у курортних регіонах; зменшення вироблення електроенергії деякими електростанцій через спеку або обмеження водних ресурсів.
Забезпечення енергобалансу
За останні кілька років українці на власному досвіді засвоїли, що таке відключення електроенергії – і планові, і аварійні. Зрозуміли і що таке блекаут. І, до речі, не лише на власному досвіді, бо трапляються блекаути не лише там, де триває війна. Достатньо згадати хоча б 28 квітня 2025 року, коли без світла залишились десятки мільйонів споживачів в Іспанії, Португалії та Андоррі.
Останній же український приклад аварійного обмеження постачання електроенергії стався минулого тижня в столиці, коли внаслідок технологічного порушення на одному з енергооб’єктів – у частині районів Києва були застосовані аварійні відключення і всі категорії споживачів на кілька годин залишились без електропостачання.
Як пояснює голова Ради Української асоціації відновлюваної енергетики Станіслав Ігнатьєв, екстрені або аварійні відключення застосовуються, коли в системі виникає раптовий дисбаланс: через масований ракетний чи дроновий удар; аварію на великому енергоблоці; пошкодження магістральних підстанцій; різке падіння частоти в енергосистемі. Саме в таких випадках оператор повинен негайно зменшити навантаження, щоб уникнути каскадного розвитку аварії.
Планові відключення, за словами експерта, вводяться тоді, коли прогнозований дефіцит потужності перевищує можливості його компенсації за рахунок внутрішньої генерації та імпорту.
Натомість повномасштабний блекаут може стати реальністю лише за збігу кількох несприятливих факторів одночасно. Пояснює Андріан Прокіп, керівник енергетичних програм Українського інституту майбутнього:
«Блекаути – це системна аварія, яка є наслідком збігу кількох факторів. І її ніколи не можна виключити навіть в умовах мирного часу. За період війни у нас були, по суті, блекаути або ж ситуації, коли ми були за крок від цього. Якщо просто, то блекаут – це коли система перестає бути контрольованою, і по суті автоматично все каскадно відключається. Натомість наявність графіків відключень означає, що система контрольована».
Голова Ради Української асоціації відновлюваної енергетики Станіслав Ігнатьєв вважає, що нині говорити про неминучий загальнонаціональний блекаут підстав немає. І хоча ризики залишаються, але, за оцінкою експерта, українська енергосистема за останні роки стала значно стійкішою: вона синхронізована з європейською мережею ENTSO-E, має можливість імпорту до 2,45 ГВт, а також отримала додаткові засоби захисту та резервування.
«Набагато реалістичнішим сценарієм на літо та наступну зиму виглядають локальні або регіональні відключення, а також тимчасове повернення графіків обмежень у години пікового навантаження. За оцінками експертів, навіть за відносно сприятливого сценарію літній дефіцит може становити близько 1 ГВт, а за песимістичного – до 6 ГВт, що потребуватиме додаткових обмежень для споживачів», – констатує Станіслав Ігнатьєв.
Таким чином, за його словами, головний виклик для України сьогодні – не загроза неминучого блекауту, а необхідність щодня балансувати систему між наслідками війни, сезонними ремонтами та піковими навантаженнями, зберігаючи при цьому стабільне електропостачання для населення та економіки.
Читайте нас в Telegram: важливі теми – без цензури
