Є питання: що виявили перші аукціони з продажу електроенергії за довгостроковими договорами
24 Липня 13:34
РОЗБІР ВІД 
У липні відбулись перші біржові аукціони з продажу електроенергії за новим механізмом довгострокових контрактів. За підсумками торгів було не лише визначено переможців, які придбали електроенергію в «Енергоатому» та «Укргідроенерго», але й виявлено проблеми. Які висновки варто зробити після цих аукціонів – з’ясовував «Комерсант Український».
Новий механізм для продажу електроенергії на українському ринку пройшов пілотне випробування. На торгах Української енергетичної біржі 13-14 та 20-21 липня «Енергоатом» та «Укргідроенерго» реалізували, відповідно, 405 667 та 56 481 МВт·год електроенергії за довгостроковими договорами із періодом постачання серпень-вересень та серпень-грудень 2026 року. Покупці змогли зафіксувати на кілька місяців ціну ресурсу та додати прогнозованості у своїй роботі. Чого раніше, як правило, бракувало. Пояснює Дар’я Орлова, аналітик ринку електроенергії агенції ExPro.
«До цих аукціонів торгівля в Україні, як правило, була на 7 днів, на декаду, на півмісяця. Навіть вже перестали торгувати на місяць. Тобто на довгостроковому ринку настільки короткострокові періоди. За таких умов важко прогнозувати роботу і постачальникам, і споживачам, і загалом генерації. Тому й виникла ідея торгувати на більш довгострокові періоди», – зазначає фахівчиня.
Довгострокові аукціони виправдали очікування. Але не всі і не всіх. Хоча б тому, що попит на електроенергію за довгостроковими договорами перевищує пропозицію.
Старт відбувся
Рівень попиту на аукціонах був достатньо високим, кількість активних покупців організаторів, мабуть, також не розчарувала. У торгах 13-14 липня взяли участь 53 компанії, за результатами аукціонів було визначено 21 переможця. До торгів 20-21 липня долучилось 28 учасників, придбали ресурс 15 з них. Переважна більшість переможців – це компанії-трейдери, а не кінцеві споживачі, тобто підприємства, заради яких, власне, ці довгострокові аукціони і задумувались. На це звертає увагу колишня очільниця Міністерства енергетики Ольга Буславець.
«Саме промисловість найбільше очікувала відкриття цього сегменту ринку, оскільки можливість купувати електроенергію безпосередньо у її виробників за довгостроковими договорами дозволяє заздалегідь фіксувати ціну, прогнозувати виробничі витрати, зменшувати вплив цінових коливань та підвищувати конкурентоспроможність української продукції. Той факт, що промислові підприємства не стали переможцями перших аукціонів, може свідчити про те, що рівень цін, який сформувався на торгах, не відповідав їхнім економічним очікуванням», – написала Ольга Буславець у Фейсбук.
В офіційних повідомленнях про підсумки торгів серед переможців згадуються лише три компанії, яких можна віднести до кінцевих споживачів – «Укрзалізниця», «Нафтогаз» та МХП. Але участь в аукціонах брали й інші промислові підприємства. Одне з них – «АрселорМіттал Кривий Ріг». Розповідає директор зі звʼязків з держорганами компанії Олег Крикавський.
«Брали участь, жодного разу не викупили, жодного разу ми не перемогли. Визначальним було питання ціни. Якщо подивитись на лоти, які виграли інші учасники, то там ціна була вищою за ту, яка була прийнятною для нас. Плюс, якщо подивитися, хто виграв, то це в переважній більшості трейдери. Тому ми для себе робимо висновки, що необхідні будуть зміни до відповідної урядової постанови. Очевидно, що потрібна більша пропозиція для того, щоб ціна була більш конкурентною», – зазначає посадовець.
За результатами торгів середньозважена ціна продажу електроенергії, запропонованої «Енергоатомом», становила від 5 012,53 грн/МВт·год до 6 255,64 грн/МВт·год залежно від періоду постачання. Компанія «Укргідроенерго» продала свій ресурс за ціною від 4 700 грн/МВт·год до 6 336,07 грн/МВт·год. За рахунок конкуренції між покупцями ціна на торгах, як правило зростала, перевищуючи і стартовий рівень, і той, який зараз фіксується на ринку. При цьому, вона залишалась привабливою для покупців. Пояснює аналітик ринку електроенергії агенції ExPro Дар’я Орлова.
«Якщо говорити про ринок «на добу наперед» і ціни на аукціонах, то, звичайно, на ринку «на добу наперед» ціни нині нижчі. Але це зараз. Приміром, на аукціонах за договорами на серпень-грудень сформувалася ціна на електроенергію, як від «Укргідроенерго», так і від «Енергоатому», на рівні близько 6300 грн/МВт·год. Це справді значно вище, ніж зараз торгується на ринку «на добу наперед». Але треба зважати, що цей період охоплює і зиму, коли, думаю, ціна на ринку «на добу наперед» буде суттєво вищою, ніж вона є на цих торгах», – зазначає фахівчиня.
Саме ціна, визначена за результатами довгострокових аукціонів, може претендувати на те, аби стати орієнтиром для учасників ринку. Продовжує Дар’я Орлова.
«На цю ціну можна орієнтуватися вже і в контрактах з кінцевими споживачами. На цю ціну може орієнтуватися ринок, коли буде купувати електроенергію на наступний місяць. Наприклад, на європейському ринку є той же ф’ючерсний ринок, і вони розуміють, куди буде рухатися ціна в той чи інший місяць. У нас такого немає і поки навіть, на жаль, і не передбачається. Тому ось цей інструмент, думаю, допоможе трошки додати прогнозованості. Думаю, і біржа може сформувати якийсь свій індекс за цими торгами і до нього можуть прив’язуватися та на нього орієнтуватися», – вважає фахівчиня.
Читайте нас в Telegram: важливі теми – без цензури
Далі має бути
Кількість учасників нових довгострокових аукціонів та рівень конкуренції на них дають підстави говорити, що старт ініціативи виявився вдалим. Натомість склад переможців і обсяг запропонованого до продажу ресурсу вказує на те, що потрібні зміни. На цьому наголошує і Олег Крикавський, директор зі звʼязків з держорганами компанії «АрселорМіттал Кривий Ріг».
«Головний висновок: механізм запрацював, з чим слід привітати уряд, тому що цей механізм дуже довго напрацьовувався. Тому перше: аукціони відбулися. Друге: вони цікаві для учасників. Третє: вони потребують деякого коригування. Очевидно, що потрібна більша пропозиція для того, щоб ціна була більш конкурентною, бо на ціну можна впливати лише ринковим методом – шляхом збільшення пропозиції. Тобто пропонувати на аукціони більші обсяги електроенергії. Це можна зробити двома шляхами: або збільшити пропозиції від існуючих учасників або додати інших учасників. Але врешті-решт це уряд має вирішувати», – наголосив посадовець.
Дар’я Орлова, аналітик ринку електроенергії агенції ExPro, вважає, що є і потреба, і можливості, аби збільшити обсяг пропозиції.
«Завдяки цим торгам ринок отримав сигнал, що потрібно і надалі впроваджувати такі аукціони і збільшувати обсяги, які на них пропонуються. Бо можливості є більші. Можливо, так буде ближче до зими, коли стане зрозуміло, що у нас з балансом, що з відключеннями, що з атаками. І цю практику буде продовжено. Тобто необхідно більші обсяги виставляти на ці довгострокові аукціони. Принаймні, «Енергоатом» міг би більше торгувати за такими більш прогнозованими інструментами», – вважає фахівчиня.
Перша серія довгострокових аукціонів, має бути продовжена 27 липня 2026 року. Тоді переможці аукціонів зможуть укласти договори з періодом постачання електроенергії з серпня 2026 року до червня 2027 року. Укладення договорів на 11 місяців має забезпечити виробникам і покупцям ще більшу прогнозованість, а ринку загалом додати трохи прозорості та стабільності.
Читайте нас в Telegram: важливі теми – без цензури
