ЄС виставив Україні 135 умов: у Раді попередили про необхідність ухвалити до тисячі законів
14 Квітня 14:33
Народна депутатка Ольга Василевська-Смаглюк заявила, що для завершення переговорного процесу щодо вступу до Європейського Союзу Україна має виконати ще 135 так званих бенчмарків, що може потребувати ухвалення близько тисячі нових законів. Про це вона повідомила у своєму Телеграм-каналі з посиланням до відповідний документ, який депутатам передав Уряд, інформує «Комерсант Український».
За словами парламентарки, з огляду на нинішні темпи законотворчої роботи та масштаб необхідних реформ, виконання такого обсягу завдань до кінця 2027 року виглядає малореалістичним.
«Це десь тисяча нових законів, які треба написати та прийняти у Верховній Раді. Чи звучить це реалістично до кінця 2027 року? Як на мене, не дуже», – зазначила депутатка.
Інформація про наявність проміжних бенчмарків для України в межах переговорного процесу з ЄС раніше також підтверджувалася офіційно після представлення Єврокомісією відповідних умов за переговорними кластерами.
Яких змін вимагає ЄС у правоохоронній сфері
Окремо Василевська-Смаглюк звернула увагу на блок вимог, що стосуються реформи правоохоронної та антикорупційної системи. Серед них, за її словами:
- обмеження доступу Офіс Генерального прокурора до всіх кримінальних проваджень;
- заборона призначення та переведення прокурорів без конкурсних процедур;
- розширення юрисдикції НАБУ на всі державні посади з високим корупційним ризиком;
- надання САП права самостійно ініціювати провадження щодо народних депутатів без погодження генпрокурора;
- заборона закриття кримінальних проваджень через завершення строків досудового розслідування;
- комплексна реформа ДБР за участі міжнародних експертів.
Частина вимог перекочували зі стратегії самого НАБУ
Примітно, що частина озвучених депутаткою пунктів-вимог ЄС фактично збігається з бажаннями та ініціативами, які самі антикорупційні органи раніше опублікували у своїй Стратегії розвитку до 2030 року.
Зокрема, у плані заходів реалізації Стратегії НАБУ на 2025-2030 роки йдеться і про право переслідування депутатів – без участі Генпрокурора, і про доступ до державної таємниці – без участі СБУ, і про низку змін до КПК, які суттєво “переписують” чинне процесульне законодавство.
У самому ж документі, до слова, підкреслюється, що нову стратегію формували за підтримки міжнародних партнерів, зокрема Антикорупційної ініціативи ЄС, уряду США та інших донорських структур.
Таким чином, низка положень, які зараз озвучуються як вимоги Євросоюзу в межах переговорного процесу, по суті є ініціативами антикорупційної вертикалі, що вже раніше були заявлені ними як “бажані” чи “необхідні”.
Не лише правоохоронний блок
За словами Василевської-Смаглюк, крім реформування правоохоронної системи, Україна також має виконати низку масштабних економічних та екологічних зобов’язань.
Йдеться, зокрема, про:
- імплементацію європейських директив з боротьби з відмиванням коштів;
- приєднання до Єдиного європейського платіжного простору;
- впровадження екологічних норм щодо переробки відходів;
- модернізацію систем очищення води;
- посилення контролю промислових викидів.
На переконання депутатки, значна частина цих вимог потребує не лише політичних рішень, а й багатомільярдних інвестицій з боку держави та бізнесу.
«Тут треба або турбо-режим знову включати, або визначатися зі строками вступу в ЄС. На пів міри не прокатить», – вважає вона.
Допис Василевської-Смаглюк з’явився на тлі активної фази адаптації українського законодавства до норм ЄС, яку влада називає одним із ключових пріоритетів на найближчі роки.
Як писав «Комерсант Український», у НАБУ та САП хочуть переписати КПК: ініціюють безстрокове переслідування, закриття судових реєстрів і відкриття банківської таємниці.
