Закон про лобіювання офіційно запрацював: що має врахувати бізнес
2 Вересня 2025 07:58
З 1 вересня 2025 року в Україні набрав чинності Закон №3606-IX «Про лобіювання». Відтепер будь-яка діяльність, яка підпадає під визначення «лобіювання», можлива лише після попередньої реєстрації у Реєстрі прозорості Національного агентства з питань запобігання корупції (НАЗК). Як повідомляє «Комерсант Український» з посиланням на Європейську Бізнес Асоціацію (ЄБА), нове законодавство кардинально змінює правила взаємодії бізнесу з органами влади.
Нагадаємо, Верховна Рада 23 лютого 2024 року прийняла в цілому як закон законопроєкт Кабміну про доброчесне лобіювання 10337. Відповідно до нього діяльність громадських активістів не є лобізмом. Суб’єкти адвокації, у тому числі, громадські активісти, не потраплять до Реєстру прозорості, куди будуть вноситися дані про суб’єктів лобіювання.
Дія закону не поширюється на представництво зовнішньополітичних інтересів дипломатичними установами, на діяльність медіа, а також політичні партії.
Також дія закону не поширюється на діяльність, пов’язану із залученням, використанням, моніторингом, наданням та використанням міжнародної технічної допомоги, реалізацію проектів та програм міжнародної технічної допомоги.
Не буде вважатися лобіюванням адвокація, а також діяльність, яка обмежується реалізацією права на мирні зібрання, участю у публічних консультаціях тощо.
Що таке лобіювання
Лобіювання — це вплив бізнесу або окремих осіб на органи влади з метою просування власних інтересів. Воно може здійснюватися як у законний, так і в нелегальний спосіб. Основна мета — сприяти ухваленню рішень, законів або нормативних актів, які принесуть комерційну вигоду.
Щоб цей процес був прозорим і не шкодив суспільним інтересам, у багатьох країнах діє спеціальне законодавство, яке визначає:
- що можна просувати;
- хто має право це робити;
- у який спосіб відбувається лобіювання;
- яку звітність слід вести;
- які покарання передбачено за порушення.
Визначення лобіювання в українському законі
Відповідно до Закону України № 3606, лобіювання — це діяльність, спрямована на вплив (або спробу впливу) на об’єкт лобіювання у комерційних інтересах бенефіціара за винагороду або у власних інтересах особи.
Хто такий лобіст?
Лобіст — це фізична або юридична особа, яка є посередником між тими, хто має комерційний інтерес, і тими, хто ухвалює рішення. Лобіст може брати участь у розробці законопроєктів і взаємодіяти з:
- органами державної та місцевої влади;
- українськими та іноземними компаніями (окрім держави-агресора);
- фізичними особами або їх групами.
Головна умова — просування має мати комерційну вигоду, а не суспільну мету.
Що не вважається лобіюванням?
До лобіювання не належить:
- особисте представлення інтересів бізнесу без посередників;
- діяльність громадських та неприбуткових організацій;
- адвокація суспільно важливих питань;
- робота дипломатів, адвокатів чи медіа.
Як працює система лобіювання в Україні?
Для легального лобіювання необхідно:
- подавати звіти кожні пів року, де зазначаються як отримані кошти, так і всі форми взаємодії з органами влади (зустрічі, листування, участь у заходах).кий має підписаний договір на лобіювання. Лобіст кожні пів року має подавати звіти не тільки про отримані за роботу – лобіювання – гроші, а й про проведені ним зустрічі чи інші форми спілкування з представниками влади.
- бути внесеним до Реєстру прозорості НАЗК;
- укласти офіційний договір на надання лобістських послуг;
- подавати звіти кожні пів року, де зазначаються як отримані кошти, так і всі форми взаємодії з органами влади (зустрічі, листування, участь у заходах).
Що змінюється для бізнесу?
Новий закон передбачає:
- обов’язкову реєстрацію лобістської діяльності;
- чіткі правила комунікації з держорганами;
- регулярне подання звітів;
- санкції у разі порушення норм.
Для підприємців це означає необхідність перегляду підходів до комунікацій із владою та посилення внутрішнього контролю за будь-якою формою лобіювання.
Штрафи за порушення
Законом №3620-IX про відповідальність за порушення в сфері лобіювання КУпАП доповнено новими статтями 188-46-1 та 188-46-2, які передбачатимуть встановлення адміністративної відповідальності за незаконне здійснення лобіювання та за порушення законодавства у сфері лобіювання.
КУпАП доповнюється новим видом адміністративного стягнення у вигляді заборони здійснення лобіювання.
Працівники Національного агентства з питань запобігання корупції (НАЗК) зможуть складати протоколи за порушення правил лобіювання.
Отже, за незаконне здійснення лобіювання особі буде загрожувати штраф від 850 до 1700 грн.
Здійснення лобіювання особою, яка при набутті статусу суб’єкта лобіювання не повідомила про наявність обставин, що виключають можливість такої особи бути суб’єктом лобіювання відповідно до Закону України «Про лобіювання»,- тягне за собою накладення штрафу від 8500 до 17 тисяч грн.
За порушення законодавства у сфері лобіювання, а саме неподання або несвоєчасне подання звіту щодо лобіювання суб’єктом лобіювання до Реєстру прозорості – буде штраф 850-1700 грн.
Порушення встановлених законом обмежень щодо предмета лобіювання або здійснення лобіювання в комерційних інтересах особи, яка не може бути бенефіціаром, чи на замовлення особи, яка не може бути клієнтом, або фінансування лобіювання за рахунок коштів (засобів), які не можуть бути джерелом фінансування лобіювання відповідно до Закону України «Про лобіювання», – тягнуть за собою накладення штрафу від 17 тисяч до 34 тисяч грн.
Суб’єктом правопорушень у цій статті є фізичні особи та керівники юридичних осіб, які відповідно до Закону Про лобіювання» зареєстровані як суб’єкти лобіювання.
Постанова суду про накладення адміністративного стягнення у виді заборони здійснення лобіювання у триденний строк з дня набрання нею законної сили направляється НАЗК для внесення до Реєстру прозорості запису про зупинення статусу суб’єкта лобіювання.
Що радить бізнес-спільнота?
Європейська Бізнес Асоціація (ЄБА) надала підприємствам низку практичних порад, щоб уникнути порушень і правильно організувати свою діяльність.
1. Проведіть внутрішній аудит
Перш за все, компаніям слід проаналізувати свої взаємодії з державними структурами:
- Зустрічі з чиновниками
- Листування
- Участь у робочих групах, експертних заходах
- Адвокаційні кампанії
Оцініть, чи не підпадають ці контакти під визначення «лобіювання». Також варто перевірити наявність лобістських угод — як прямих, так і через консультантів або бізнес-асоціації.
2. Зареєструйтесь у Реєстрі прозорості
Закон забороняє здійснювати лобістську діяльність без реєстрації у Реєстрі прозорості НАЗК. Тому компанії та бізнес-асоціації повинні подбати про своєчасну реєстрацію.
3. Налаштуйте систему звітності
ЄБА рекомендує впровадити внутрішні процедури:
- Призначити відповідальних за підготовку звітів.
- Вести календар взаємодій із державними органами.
- Використовувати шаблони для фіксації зустрічей, заходів, листів та інших комунікацій.
4. Дотримуйтесь етичних стандартів
Бізнесу слід уникати будь-яких «сірих зон», таких як:
- Подарунки чиновникам
- Непрозора благодійність
- Неформальні домовленості
5. Долучайтесь до бізнес-асоціацій
Якщо компанія не має достатніх ресурсів для самостійного ведення звітності, варто розглянути можливість консолідації лобістських зусиль через бізнес-асоціації. Це допоможе зменшити адміністративне навантаження і ризики.
6. Слідкуйте за законодавчими змінами
До Закону «Про лобіювання» можуть бути внесені зміни. Зокрема, Комітет Асоціації з лобіювання та прозорих політик просуває ухвалення законопроєктів №13339 і №13340-1, які передбачають уточнення термінів, оптимізацію звітності та відтермінування санкцій. До їх прийняття необхідно дотримуватися чинних норм у повному обсязі.
7. Організуйте навчання для співробітників
Особливої уваги потребують ті працівники, які безпосередньо контактують із державними органами. Проведіть інструктаж і поясніть нові правила, адже тепер кожен контакт може мати юридичні наслідки.
Головна рекомендація — діяти відкрито й документувати всі кроки. Якщо є сумнів,
то краще задекларувати контакт, ніж ризикувати порушенням.
Чи будуть пом’якшення?
Комітет з лобіювання та прозорих політик ЄБА спільно з НАЗК і Верховною Радою працює над запуском Реєстру прозорості.
Також бізнес-спільнота просуває ухвалення законопроєктів №13339 та №13340-1, що передбачають відтермінування санкцій і вдосконалення чинних положень.
