Україна готує новий масштаб дипстрайків — що доручили новому главі Міноборони

20 Серпня 00:29

Президент Володимир Зеленський поставив завдання новому міністрові оборони Євгенію Хмарі. Серед головних вимог — розширення простору застосування українських дипстрайків, нарощування власного виробництва зброї та посилення захисту неба.

Про це глава держави заявив у вечірньому зверненні 19 серпня, коментуючи призначення нового керівника Міністерства оборони, інформує «Комерсант Український»

Які завдання Зеленський поставив Хмарі

За словами президента, головним завданням нового міністра має стати фактичне переналаштування всієї оборонної системи. Йдеться не лише про кадрові рішення в Міністерстві оборони, а про зміну роботи кількох ключових напрямів:

  • виробництва українського озброєння;
  • закупівлі зброї та військової техніки;
  • постачання необхідного безпосередньо у бойові підрозділи;
  • захисту українського неба;
  • співпраці з іноземними партнерами;
  • підтримки оборонних і наступальних операцій;
  • розвитку далекобійних засобів ураження.

Зеленський наголосив, що система повинна забезпечувати військо всім необхідним для відбиття російських атак, утримання позицій і проведення активних операцій.

Окреме завдання Міністерства оборони — «розширити простір застосування наших дипстрайків». Фактично йдеться про збільшення можливостей України завдавати ударів по військових, логістичних та інших об’єктах, які забезпечують російську агресію.

Дивіться нас у YouTube: важливі теми – без цензури

Що означає розширення українських дипстрайків

Deep strike, або дипстрайк, — це удари на значній відстані від лінії фронту. Їхньою метою можуть бути військові аеродроми, склади боєприпасів, логістичні вузли, оборонні підприємства, бази флоту та об’єкти паливно-енергетичного комплексу, залучені до забезпечення війни.

Розширення простору таких операцій може означати не лише збільшення дальності. Йдеться також про:

  • масштабування виробництва далекобійних дронів і ракет;
  • збільшення кількості ударних платформ;
  • комбіноване застосування повітряних і морських безпілотників;
  • підвищення точності ураження;
  • скорочення часу між виявленням цілі та ударом;
  • кращу координацію між різними складовими Сил оборони.

Сам Євгеній Хмара ще до призначення повноцінним міністром називав посилення deep strike по Росії одним із ключових пріоритетів.

За його словами, українські операції мають ставати складнішими для російської протиповітряної оборони, українська зброя — масовішою, а удари — точнішими.

Які об’єкти можуть опинитися під ударами

Хмара раніше заявляв, що Україна планує посилювати тиск на об’єкти, які забезпечують російську військову машину.

Серед них він називав:

  • військову та портову інфраструктуру;
  • російський флот;
  • логістичні маршрути;
  • підприємства оборонно-промислового комплексу;
  • об’єкти паливно-енергетичного комплексу, що працюють на війну;
  • бази зберігання та постачання озброєння.

Такий підхід має змусити Росію розосереджувати системи ППО, витрачати більше ресурсів на захист тилових районів і переносити виробництво далі від українського кордону.

Хмара і Драпатий формують новий оборонний тандем

Зеленський окремо відзначив взаємодію Євгенія Хмари з головнокомандувачем ЗСУ Михайлом Драпатим.

Раніше вони домовилися про відкриту координацію та оперативне вирішення можливих розбіжностей. Серед узгоджених напрямів роботи називали підтримку фронту, розвиток далекобійних спроможностей, масштабування військових технологій і максимальне збереження життя українських військових.

У цьому тандемі Міністерство оборони має відповідати за ресурси, виробництво, закупівлі, міжнародну допомогу та забезпечення підрозділів. Військове командування — за планування і проведення операцій та ефективне застосування отриманого озброєння.

Особливу увагу планують приділяти технологіям, які дозволяють виконувати бойові завдання без прямого залучення людини: ударним безпілотникам, наземним роботизованим комплексам, системам дистанційного мінування та автоматизованому управлінню.

Що Хмара пообіцяв у Верховній Раді

Верховна Рада призначила Євгенія Хмару міністром оборони 19 серпня. За його кандидатуру проголосували 312 народних депутатів.

Під час виступу в парламенті Хмара назвав кілька основних напрямів роботи:

  • посилення фронту та перехоплення стратегічної ініціативи;
  • зменшення російського військового потенціалу;
  • скорочення бюрократії у забезпеченні бойових підрозділів;
  • прозорі закупівлі зброї;
  • розвиток українського оборонно-промислового комплексу;
  • захист українського неба від російської балістики;
  • удосконалення підготовки та умов служби військових.

За словами міністра, потреби фронту мають швидко доходити до Міноборони, а ухвалені відомством рішення — так само швидко реалізовуватися у військах.

Окремим пріоритетом стане український оборонно-промисловий комплекс. Завдання міністерства — розширювати виробництво перевірених на полі бою систем та швидше масштабувати нові розробки.

Хто такий Євгеній Хмара

За офіційною біографією Міністерства оборони, Євгеній Хмара має близько 20 років досвіду служби у спецпідрозділах.

Він розпочав службу у 2006 році в загоні спеціального призначення «Омега», а з 2011 року служив у Центрі спеціальних операцій «А» СБУ, відомому як «Альфа».

Хмара виконував бойові завдання на Донеччині після початку російської агресії у 2014 році, брав участь у звільненні Київщини та воював на сході України.

З 2023 року він очолював Центр спеціальних операцій «А» СБУ. У січні 2026 року став виконувачем обов’язків голови СБУ, а в липні — тимчасовим керівником Міністерства оборони.

Перед голосуванням у Верховній Раді Хмару звільнили з військової служби, оскільки відповідно до українського законодавства міністр оборони повинен бути цивільною особою.

Чого Зеленський очікує до зими

Нові завдання Міноборони президент пов’язав із необхідністю максимально зміцнити фронт і оборону України перед зимовим періодом.

Ключовим випробуванням стане здатність відомства одночасно забезпечити:

  • стабільне постачання зброї на фронт;
  • захист енергетичної інфраструктури;
  • нарощування української ППО;
  • збільшення кількості далекобійних ударів;
  • підтримку активних операцій Сил оборони;
  • швидке виконання запитів бойових командирів.

Читайте нас в Telegram: важливі теми – без цензури

Читають зараз