Жеваго оскаржує арешт активів на 46 млрд грн: що вирішив суд
12 Травня 03:59
Компанія Fevamotinico S.а r.l., яку пов’язують із бізнесменом Костянтином Жеваго, домоглася відкриття апеляційного провадження у справі про арешт активів, пов’язаних із групою Ferrexpo. Згідно із матеріалами справи №910/268/23, йдеться про судовий спір Фонду гарантування вкладів фізичних осіб щодо стягнення майже 46 млрд грн збитків, які, за версією Фонду, були завдані банку “Фінанси та Кредит”, повідомляє «Комерсант Український»
Північний апеляційний господарський суд поновив Fevamotinico S.а r.l. строк на апеляційне оскарження ухвали Господарського суду міста Києва від 3 березня 2023 року про забезпечення позову та відкрив апеляційне провадження. Розгляд скарги призначено на 20 травня 2026 року.
Про яку справу йдеться
У січні 2023 року Фонд гарантування вкладів фізичних осіб звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення 45,98 млрд грн.
Справа стосується банку “Фінанси та Кредит”, який раніше належав Костянтину Жеваго. Фонд гарантування вкладів вважає, що дії власника призвели до збитків банку, тому вимагає компенсації майже на 46 млрд грн.
У межах цієї справи суд раніше застосував заходи забезпечення позову — фактично арешт і заборону на відчуження частини корпоративних прав, пов’язаних із гірничо-збагачувальними комбінатами групи Ferrexpo.
Які активи були арештовані
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 3 березня 2023 року були накладені обмеження на корпоративні права у розмірі 50,3% від статутного капіталу кількох підприємств.
Йдеться про:
- ПрАТ “Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат”;
- ТОВ “Єристівський гірничо-збагачувальний комбінат”;
- ТОВ “Біланівський гірничо-збагачувальний комбінат”.
Також суд заборонив компаніям Ferrexpo AG, Ferrexpo PLC, Fevamotinico S.а r.l. та Minco Trust (Singapore) відчужувати відповідні частки у ланцюгу володіння активами.
Що оскаржує Fevamotinico
Компанія Fevamotinico S.а r.l. подала апеляційну скаргу на ухвалу про забезпечення позову. Вона просить скасувати рішення суду першої інстанції та відмовити Фонду гарантування вкладів у забезпеченні позову повністю.
Компанія раніше офіційно не брала участі у справі, однак стверджує, що ухвала безпосередньо зачепила її права, адже нею було заборонено Fevamotinico відчужувати свою частку в Ferrexpo PLC.
Чому суд поновив строк на апеляцію
Fevamotinico подала апеляцію із пропуском строку, тому просила суд його поновити.
Компанія пояснила, що не була стороною у справі, не отримувала процесуальних документів і не знала про ухвалу 2023 року. За твердженням апелянта, про обмеження вона дізналася лише під час аналізу судових документів у 2026 році.
Фонд гарантування вкладів заперечував проти відкриття апеляційного провадження і заявляв, що ще у 2023 році надсилав Fevamotinico копії ухвали з перекладом. Однак апеляційний суд дійшов висновку, що належних доказів вручення ухвали компанії у матеріалах справи немає.
Саме тому суд визнав обставини пропуску строку достатньо обґрунтованими та поновив строк на подання апеляційної скарги.
Що постановив апеляційний суд
Північний апеляційний господарський суд постановив:
- поновити Fevamotinico S.а r.l. строк на подання апеляційної скарги;
- відкрити апеляційне провадження;
- призначити розгляд справи на 20 травня 2026 року о 15:00;
- встановити учасникам справи строк до 15 травня 2026 року для подання відзивів, заяв і клопотань.
Суд також зазначив, що участь сторін у засіданні не є обов’язковою, а у разі потреби вони можуть брати участь у режимі відеоконференції.
Хто такий Костянтин Жеваго
Костянтин Жеваго — український бізнесмен і політик, який входив до числа найбагатших людей країни.
За даними руху Чесно, Костянтин Жеваго колишній народний депутат Верховної Ради 3, 4, 5, 6, 7 і 8 скликань. Фігурант антикорупційних розслідувань щодо податкових та владних зловживань.
У 2026 році Жеваго у Франції отримав підозру у справі про виведення понад півмільярда гривень з банку “Фінанси та Кредит”, який належав самому екснардепу.
У липні 2025 року правоохоронці повідомили, що виявили масштабну фармацевтичну схему за участі Жеваго, який організував виробництво та збут українських ліків на території РФ.
За даними слідства, Жеваго особисто контролював передачу прав і виробничих технологій українських компаній. Як наслідок, низка медичних препаратів торгових марок українських компаній стали офіційно зареєстрованими у РФ.
У 2025 році рішенням РНБО проти Жеваго застосували персональні санкції. Вони стосувались позбавлення державних нагород, блокування активів, обмеження на торгівлю та виведення капіталу з України.
У 2023 році Жеваго фігурував у справі затримання Голови Верховного суду Всеволода Князєва. НАБУ встановило, що Князєв отримав 3 млн доларів хабаря від людей, які виступали за рішення суду на користь Костянтина Жеваго.
У тому ж році журналістське розслідування Kyiv.Post встановило, що обсяг операцій компаній Жеваго з росією у 2017 – 2022 роках перевищив 7,5 мільярда гривень. Хоча сам Жеваго завжди заперечував, що веде бізнес з Росією.
У 2022 році Жеваго було затримано у французькому Куршевелі за запитом ДБР. Згодом місцевий суд ухвалив рішення про екстрадиційний арешт бізнесмена. Жеваго було повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень. Однак суд часто переносили і через кілька місяців Жеваго вніс заставу в один мільйон євро і вийшов з-під варти. Він не може залишати материкову Францію і повинен регулярно відмічатися у відділку.
Також Бюро економічної безпеки відкрило кримінальне провадження щодо компанії Жеваго, яку підозрюють в ухиленні від сплати податків на 94,6 млн грн.
Наприкінці року ДБР проводило обшуки на підприємствах, пов’язаних з Жеваго. Причиною стала перевірка інформацію щодо причетності Жеваго та інших підконтрольних йому осіб до колабораційної діяльності (ч. 4 ст. 111-1 КК України), тобто роботи його підприємств в інтересах росії.
У 2021 році Інтерпол оголосив Костянтина Жеваго у міжнародний розшук у справі щодо розтрати $113 млн.
На той рік він був третім найбагатшим українцем за даними Forbes.ua. Загальні статки становили 2,4 млрд доларів.
У 2019 році балотувався до Верховної Ради 9 скликання по 150 округу (Полтавська область) як безпартійний самовисуванець, але програв.
Журнал Forbes оцінив статки Жеваго приблизно у 1,5 мільярда доларів, що дозволило йому посісти стати другим найбагатшим українцем після Ріната Ахметова.
Того ж року проти Жеваго було відкрито кримінальне провадження щодо його можливої причетності до розкрадання 2,5 млрд грн. Згідно даних перевірки Фонду гарантування вкладів фізичних осіб Жеваго та інший топ-менеджер банку “Фінанси та Кредит” видав кілька завідомо безнадійних кредитів на суму майже 5 млрд грн для того, щоб заволодіти грошима. Суд Києва ухвалив стягнути з Жеваго 1,5 млрд грн на користь НБУ.
Наприкінці року Жеваго було оголошено у міжнародний розшук у зв’язку з систематичною неявкою на допити ДБР у рамках кримінальної справи, де бізнесмен та політик був підозрюваним. Також набуло чинності рішення суду про примусове стягнення грошей.
Крім того, САП повідомила Жеваго про підозру у внесенні недостовірних даних в декларацію про доходи.
У 2014 році був обраний народним депутатом ВР 8-го скликання за округом № 150 (Полтавська область) як безпартійний самовисуванець, позафракційний. Член Комітету Верховної Ради України з питань правової політики та правосуддя.
Був прогульником пленарних засідань та засідань комітету у Верховній Раді 8 скликання.
У 2012 році обраний народним депутатом 7 скликання як безпартійний самовисуванець за ОВО №150, був позафракційним.
З 2006 до 2012 року – народний депутат 5 та 6 скликань від “Блоку Юлії Тимошенко”. Обидва рази – № 62 в списку, безпартійний.
Володіє 51 % акцій компанії Ferrexpo AG (група компаній, основні активи якої — кілька виробників залізної руди в Полтавській області України).
У 1998 та 2002 роках був обраний народним депутатом ВР 3 та 4 скликань по округах № 149 та №150 відповідно (Полтавська область). Обидва рази – безпартійний самовисуванець.
У 1996-1998 роках був головою правління ФПГ “Фінанси та кредит”, заступником голови ради ВАТ “Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат” та членом наглядової ради ВАТ “Укрнафта”. У 1993-1995 роках був фінансовим директором АТЗТ “Фінанси та кредит”.
Є власником футбольного клубу “Ворскла”.
Закінчив КНЕУ за спеціальністю “облік та аналіз зовнішньоекономічної діяльності”. Кандидат економічних наук.
Народився 7 січня 1974 року у селищі Іультин, РФ.