ЗСУ може загрожувати новий снарядний голод: “чеська ініціатива” скоротилася вдвічі
27 Травня 05:52
Кількість країн, які фінансують “чеську ініціативу” із закупівлі артилерійських боєприпасів для України, скоротилася майже вдвічі. Якщо раніше участь у програмі брали 18 держав, то зараз фінансовий внесок роблять лише близько дев’яти країн.
Про це заявив президент Чехії Петр Павел в інтерв’ю Financial Times, інформує «Комерсант Український»
За його словами, сама ініціатива продовжує працювати, однак зменшення кількості донорів створює нові ризики для стабільного постачання боєприпасів Україні.
За його словами, зараз лише близько дев’яти держав-членів роблять внески у програму, хоча раніше їх було 18.
Йдеться про програму закупівлі боєприпасів для України на світовому ринку. Вона стала одним із ключових джерел постачання артилерійських снарядів для ЗСУ, зокрема великого калібру.
За даними Financial Times, підтримка скоротилася після повернення до влади в Чехії прем’єра Андрея Бабіша у грудні 2025 року. Його уряд заявляв, що Чехія продовжить координувати ініціативу, але не фінансуватиме її з національного бюджету.
Чому країни-донори почали виходити з програми
Павел пов’язує скорочення кількості донорів із політичною позицією нового чеського уряду. Частина партнерів, за його словами, почала сумніватися в доцільності фінансувати проєкт, якщо сама країна-організатор не демонструє попереднього рівня підтримки.
Крім того, навколо програми з’явилися дискусії щодо прозорості закупівель і ролі окремих оборонних компаній у ланцюжку постачання.
Водночас президент Чехії заявив, що доказів корупції немає, і запропонував великим донорам призначати власних аудиторів для контролю витрат.
Чому “чеська ініціатива” важлива для ЗСУ
“Чеська ініціатива” стала критично важливою для української артилерії. За словами Павела, вона забезпечувала до 50% усіх великокаліберних боєприпасів, які отримувала Україна. Саме тому швидко замінити її іншим механізмом буде складно.
Для ЗСУ стабільне постачання снарядів має вирішальне значення. Артилерія залишається одним із головних інструментів оборони на фронті, а перебої з боєприпасами можуть впливати на інтенсивність вогню, утримання позицій і можливість відповідати на російські атаки.
Саме тому скорочення донорів викликає побоювання щодо нового “снарядного голоду”.
Скільки боєприпасів Україна отримала за цією програмою
За даними Reuters, Україна вже отримала приблизно 4,4 млн великокаліберних артилерійських боєприпасів у межах “чеської ініціативи” з моменту її запуску.
Програма передбачає закупівлю снарядів, зокрема калібру 155 мм та інших великокаліберних боєприпасів, через чеських оборонних трейдерів і виробників із фінансуванням від іноземних донорів. Серед країн, які брали участь у фінансуванні, Reuters називало Німеччину, Данію та Нідерланди.
У 2025 році, за оцінкою представника НАТО, ця програма мала забезпечити Україні близько 1,8 млн артилерійських снарядів, що становило приблизно 43% усієї міжнародної допомоги боєприпасами.
Які країни продовжують підтримувати програму
Попри скорочення кількості донорів, “чеська ініціатива” не зупинена. За даними Financial Times, серед ключових фінансових учасників залишаються Німеччина та країни Північної Європи.
Саме ці партнери розуміють, що стабільне постачання боєприпасів є одним із головних чинників стійкості української оборони.
Водночас частина країн, які більше не фінансують саме чеський механізм, можуть продовжувати допомагати Україні іншими каналами — через прямі закупівлі, двосторонні програми або інші міжнародні формати.
Чи означає це неминучий “снарядний голод”
Скорочення кількості донорів саме по собі ще не означає негайного дефіциту боєприпасів на фронті. Програма продовжує працювати, а частина снарядів на 2026 рік уже законтрактована.
Однак ризики зростають. Якщо фінансування не буде відновлено або компенсовано іншими джерелами, Україна може зіткнутися з проблемами в середньостроковій перспективі.
Найбільша небезпека полягає в тому, що обсяги постачання за цією програмою були надто великими, щоб їх швидко замінити без втрат для фронту. Саме на це звертає увагу Петр Павел, коли говорить про незамінність ініціативи.
Політичний фактор у Чехії
Після повернення Андрея Бабіша до влади Чехія змінила підхід до ініціативи. У січні 2026 року він заявив, що програма може продовжуватися, але Чехія виконуватиме роль координатора, а не фінансового донора.
Такий підхід став компромісом: ініціативу не закрили повністю, однак політичний сигнал для партнерів змінився. Саме це, за оцінкою Павела, могло підірвати довіру частини донорів.
Читайте нас в Telegram: важливі теми – без цензури
