Без паперів і зволікань: як цифровізація вплине на стягнення боргів
16 Квітня 10:15
Після ухвалення резонансного законопроєкту №14005 щодо цифровізації виконавчого провадження суспільство стривожили заяви про “автоматичне стягнення боргів”, однак ці побоювання значною мірою перебільшені.
Про це заявила голова Ради приватних виконавців України Оксана Русецька в інтерв’ю “Українському Радіо“, передає «Комерсант Український».
Вона пояснила, що закон, який передано на підпис президенту, не запроваджує нових жорстких механізмів тиску на боржників, а лише спрощує процедури через цифровізацію.
За її словами, більшість гучних заяв у медіа про нові обмеження не відповідають дійсності.
Нагадаємо, Верховна Рада ухвалила євроінтеграційний законопроєкт №14005 щодо спрощення виконавчого провадження через цифровізацію 7 квітня.
Що змінюється
Русецька підкреслила, що ключові правила, зокрема внесення до Єдиного реєстру боржників, залишаються незмінними і діють ще з 2017 року – лише за наявності судового рішення. Натомість головна новація – автоматичне виключення з реєстру після погашення боргу, що має прискорити доступ громадян до розпорядження власним майном. Але ця спрощена процедура стосуватиметься лише відносно невеликих сум. Закон також посилює захист єдиного житла, підвищуючи поріг для його можливого стягнення.
Експертка зазначила, що жодної повної автоматизації процесу стягнення заборгованості закон про спрощення виконавчого провадження через цифровізацію не передбачає.
“Насправді в Україні ще з 2017 року функціонує Єдиний реєстр боржників. І найбільший міф, який поширювався довкола цього законопроєкту після його ухвалення, полягав у тому, що нібито тепер людей автоматично вноситимуть до цього реєстру. Однак важливо розуміти: цей механізм діє вже багато років. І з 2017 року кожна фізична чи юридична особа, щодо якої відкрито виконавче провадження, автоматично вноситься до реєстру боржників після винесення відповідного процесуального документа виконавцем – приватним або державним. Станом на сьогодні цей порядок залишається незмінним. Тобто незалежно від суми стягнення – чи це штраф за адміністративне правопорушення (наприклад, порушення правил дорожнього руху або неправильне паркування), чи заборгованість за комунальні послуги, чи кредит, у разі відкриття виконавчого провадження особа потрапляє до реєстру боржників. І з цього моменту накладаються певні обмеження, зокрема щодо розпорядження майном. Наприклад, особа не може самостійно продати автомобіль або відчужити нерухомість – продати чи подарувати її – доти, доки існують невиконані боргові зобов’язання. Після повного погашення заборгованості за виконавчим провадженням і виконання судового рішення провадження закривається, і людина знову може вільно розпоряджатися своїм майном”, – уточнила Русецька.
Вона підкреслила, що “поки немає судового наказу або судового рішення, зокрема і щодо заборгованості за комунальні послуги, ніхто не може внести особу до реєстру боржників.
“Потрапити туди “просто так” неможливо, навіть за великого бажання”, – наголосила Русецька.
Зауважимо, станом на початок березня 2026 року понад 9,5 млн боргів нараховується у Єдиному реєстрі боржників. За рік боргів побільшало на понад пів мільйона. 21% усіх боргів стосуються штрафів за порушення правил дорожнього руху. Найбільше боргів припадає на Дніпропетровщину, Харківщину та Київ.
