Без зв’язків з окупантами та з публічним звітом: Рада реформувала систему декларування суддів
9 Червня 21:35
Верховна Рада ухвалила законопроєкт №13165-2, який змінює порядок декларування доброчесності та родинних зв’язків суддів, передає «Комерсант Український».
За відповідне рішення проголосували 242 народні депутати.
Документ є частиною зобов’язань України щодо зміцнення верховенства права та очищення судової системи від недоброчесних представників.
Закон вносить зміни до законів «Про судоустрій і статус суддів» та «Про Вищу раду правосуддя».
Одним із ключових нововведень стане запровадження єдиної інтегрованої декларації замість кількох окремих звітів.
Відтак, судді щороку до 1 травня подаватимуть її в електронній формі через сайт Вищої кваліфікаційної комісії суддів.
У декларації потрібно буде підтверджувати або спростовувати низку тверджень, а також надавати детальну інформацію про родичів.
Закон значно розширює перелік осіб, зв’язки з якими судді зобов’язані декларувати, якщо вони протягом останніх п’яти років обіймали державні або суддівські посади. Зокрема, йдеться про членів Вищої ради правосуддя та ВККС, суддів, працівників апаратів судів, президента України, керівника Офісу президента та його заступників, народних депутатів, членів уряду, керівників НАБУ і НАЗК, а також членів Громадської ради доброчесності та Етичної ради.
Проєкт закону радикально розширює коло осіб, чий зв’язок із суддею підлягає обов’язковому декларуванню, якщо вони обіймали високі посади протягом останніх 5 років.
Нові критерії перевірки доброчесності
Також декларація міститиме нові критерії перевірки доброчесності.
Судді повинні будуть офіційно підтвердити, що не відвідували територію держави-агресора та тимчасово окуповані території України, не співпрацювали з окупаційними адміністраціями РФ з 20 лютого 2014 року, використовують українську мову під час здійснення правосуддя та дотримуються Кодексу суддівської етики.
Також нові повноваження отримає Вища кваліфікаційна комісія суддів.
ВККС зможе розпочинати перевірки на підставі інформації від будь-якої особи, якщо вона свідчить про можливу недостовірність відомостей у декларації. Такі перевірки можна буде проводити протягом трьох років після подання документа.
У разі підтвердження порушень матеріали передаватимуться до дисциплінарного органу — Вищої ради правосуддя.
Окремо закон врегульовує питання суддівської винагороди. Документ закріплює, що для розрахунку посадового окладу судді має використовуватися прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 1 січня відповідного року.
Крім того, Кабінет Міністрів протягом шести місяців має підготувати законодавчі зміни щодо проведення індивідуальної перевірки суддів Верховного Суду та вищих спеціалізованих судів із залученням незалежних експертів.
Що зміниться для суддів
Запроваджується єдина декларація доброчесності та родинних зв’язків. Також розширюється перелік родичів і посадовців, зв’язки з якими необхідно декларувати.
Вводяться додаткові критерії перевірки щодо контактів із РФ та дотримання професійної етики. ВККС отримує право перевіряти декларації на підставі звернень громадян, а строк перевірки декларацій становитиме до трьох років після їх подання.
Читайте нас в Telegram: важливі теми – без цензури
Суддів Верховного Суду та вищих спеціалізованих судів очікує окремий аудит за участі незалежних експертів.
Що кажуть про новий законопроект у Фундації DEJUR
Адвокаційний менеджер Фундації DEJURE Антон Зелінський вважає, що законопроєкт № 13165-2 може послабити механізми перевірки доброчесності суддів.
За його оцінкою, документ звужує можливості для виявлення порушень і відповідальності суддів, хоча декларує вдосконалення системи контролю.
Водночас закон змінює підхід до розрахунку суддівської винагороди, що потенційно може збільшити виплати приблизно на 50%.
Зараз судді щороку подають декларації доброчесності до Вищої кваліфікаційної комісії суддів, де підтверджують відповідність способу життя доходам, відсутність конфлікту інтересів та інших порушень.
Однак, за словами експерта, цей механізм працює неефективно: ВККС не може перевіряти декларації з власної ініціативи, а відповідальність настає лише за умисне внесення неправдивих даних, що складно довести.
Як приклад Зелінський навів справу судді Великої палати Верховного Суду Ольги Ступак. Попри встановлені ВККС невідповідності в декларації доброчесності щодо користування нерухомістю, Вища рада правосуддя не притягнула її до відповідальності, оскільки не побачила умислу в поданні недостовірної інформації.
У DEJURE вважають, що новий закон не усуває цієї проблеми.
Відповідальність, як і раніше, передбачена лише за умисну брехню, а не за грубу недбалість. Крім того, закон звужує період перевірки багатьох обставин до одного року, що може ускладнити виявлення фактів поїздок до Росії, відвідування окупованих територій або інших дій, які мають значення для оцінки доброчесності судді.
Також експерти критикують норму про шестимісячний строк перевірки декларацій. Якщо ВККС не завершить перевірку за цей час, інформацію про можливі порушення автоматично вважатимуть непідтвердженою. На думку Антона Зелінського, це створює ризик затягування перевірок.
Окремі зауваження стосуються виключення з перевірок питань про відповідність способу життя доходам. У фонді вважають, що такі зміни можуть ускладнити виявлення недоброчесних суддів і конфліктів інтересів.
У DEJURE наголошують, що Україна взяла на себе зобов’язання посилити механізми перевірки доброчесності суддів відповідно до рекомендацій міжнародних партнерів і Венеційської комісії.
На думку експертів, закон у нинішньому вигляді може не лише послабити судову реформу, а й поставити під ризик отримання близько 700 мільйонів євро за програмою Ukraine Facility та вплинути на довіру громадян і партнерів до українських реформ.
Дивіться нас у YouTube: важливі теми – без цензури
