Чи загрожує Україні дефіцит продуктів: експерти оцінили ситуацію з м’ясом, яйцями та крупою
17 Серпня 21:08
АНАЛІЗ
Сьогодні полиці магазинів на деякі види продуктів напівпорожні, і це природно викликає тривогу в українців. Ширяться побоювання щодо можливої нестачі базових продуктів харчування. Хоча експерти заспокоюють, що про глобальний колапс не йдеться, ситуація виявляється набагато складнішою, ніж здається на перший погляд. Адже кожен сектор стикається зі своїми унікальними викликами, від логістики до загрози майбутнього врожаю. Що насправді відбувається на ринку м’яса, яєць, зернових та улюбленої багатьма гречки, чи не спорожніють полиці магазинів ще більше і з якими реальними проблемами доведеться зіткнутися споживачам? У матеріалі «Комерсант Український».
М’ясо та яйця: чому виникають затримки на полицях
Деякі споживачі останнім часом стикаються з тим, що на полицях магазинів тимчасово можуть зникати окремі види м’ясної продукції чи яйця. Однак виконавчий директор Асоціації птахівників України Сергій Карпенко наголошує: виробники повністю готові забезпечити ринок продукцією у будь-яких обсягах.
“Проблеми з присутністю на полицях товарів пов’язані з порушенням логістики у національних торговельних мереж. Ми як виробники готові забезпечити продукцією у будь-якому обсязі, проблема лише у доставці до магазинів”, — пояснює Карпенко.
За словами Сергія Карпенка, державні запаси швидких у псуванні продуктів (як-от яйця чи м’ясо) вже понад 20 років не формуються. Тимчасові ж логістичні перебої наразі успішно вирішуються — очікується, що ситуація повністю стабілізується вже за 2–3 тижні.
“Проблема вирішується, думаю що за 2-3 тижні все нормалізується, дефіциту нашої продукції точно немає”, – додає Сергій Карпенко.
Цю тезу підтримує і президент Української аграрної конфедерації Леонід Козаченко. Він зазначає, що логістичні ланцюжки руйнуються через щоденні ворожі атаки на логістичні центри, які акумулюють продукцію для подальшої дистрибуції по магазинах.
«Не потрібно боятися дефіциту. Він може тимчасово виникати тільки у зв’язку з логістикою. Логістика порушується, тому що ми бачимо щоденні атаки на наші логістичні центри, які накопичують цю продукцію, щоб робити відповідне розвезення, дистрибуцію по магазинах та інших торгових майданчиках. І якщо це трапляється, то тимчасово виникають проблеми. Але про реальний дефіцит якихось продуктів харчування не може бути й мови. Цього не станеться”, — підкреслює Леонід Козаченко.
Що стосується тваринництва, то наявні молочні ферми повністю задовольняють внутрішні потреби, хоча певна залежність від імпорту все ж існує (у разі його зупинки можливе коливання цін).
Чи буде дефіцит молочних продуктів?
Останнім часом українці помічають певні перебої з поставками молочних товарів та зміни на полицях магазинів. Проте заступниця генеральної директорки Асоціації виробників молока Олена Жупінас запевняє: дефіциту молочної продукції в Україні не буде, оскільки переробні підприємства працюють і виробляють достатню кількість товарів.
Труднощі, які спостерігаються на ринку, пов’язані виключно з логістикою та ушкодженнями інфраструктури. Як пояснює експертка, через руйнування великих автоматизованих складів рітейлу доводиться перебудовувати схеми постачання.
«Ну, давайте будемо говорити про те, що у нас є два канали збуту… І ось якраз склади великого ритейлу постраждали. При цьому маленькі ці магазинчики, які трошечки за іншою схемою забезпечуються, вони і далі мають свої поставки», — зазначає Олена Жупінас.
Через ускладнення логістики та перехід на роботу з багатьма маленькими складами витрати на доставку зростають. За словами експертки, це неминуче позначиться на вартості товарів для кінцевого споживача.
«Якщо раніше ми говорили про те, що вже з початку вересня ціни подорожчають десь на розмір інфляції, це буде десь до 10%, то зараз, на жаль, це подорожчання може бути до 20%», – каже Жупінас.
Через транспортні та складські труднощі асортимент продукції від різних заводів у магазинах дещо скоротиться, проте з’явиться інша тенденція.
«Ми будемо на поличках магазинів бачити більше регіональних продуктів. Якщо, наприклад, Київ — тут буде більше продукції з Яготина, буде більше продукції з Вишневого, буде більше продукції з Білої Церкви. А якщо це вже буде Захід України, звичайно, ми побачимо більше Галичини, Молокії, тому що логістично це буде все-таки розумніше», — пояснює Олена Жупінас.
Окрім цього, переробні підприємства оперативно реагують на ситуацію та збільшують обсяги виробництва продуктів тривалого зберігання. Оскільки пастеризоване молоко вимагає суворого дотримання холодного ланцюжка, зараз робиться акцент на іншій продукції.
Підсумовуючи ситуацію, експертка наголошує, що жодного глобального дефіциту молочних продуктів немає і не передбачається.
«Все-таки є і молоко тривалого зберігання, є і масло, і сир, і творог. Дефіциту молочних продуктів не буде. Це просто тимчасові незручності, пов’язані з логістикою», – Олена Жупінас.
Чи вистачить Україні гречки?
Останнім часом українці знову почали звертати увагу на полиці з крупами, і особливе занепокоєння викликає ситуація з гречкою. Чи дійсно країні загрожує нестача цього улюбленого продукту, чому стрімко зростають ціни та чи є державні резерви — розповів в коментарі «Комерсант Український» виконавчий директор Міжнародної асоціації гречки Сергій Громовий.
За словами експерта, загроза зникнення гречки з полиць магазинів є реальною, і на це впливає одразу кілька вагомих факторів. Сергій Громовий виділяє три головні причини, через які ситуація на ринку гречки стала настільки напруженою. Перше – це рекордний мінімум минулорічного врожаю.
«У нас в минулому році було вирощено найнижчий об’єм гречки за всі роки незалежності. Найнижчий показник. Це перший фактор, який не забезпечує, не покриває потреби внутрішнього споживання», – каже Громовий.
Саме через фізичний брак крупи її вартість за рік зросла вдвічі, констатує виконавчий директор Міжнародної асоціації гречки. Якщо рік тому кілограм крупи в магазині коштував близько 30 гривень, то сьогодні — вже за 60 гривень.
Друга причина критичної ситуації з гречкю – це кінець маркетингового року та міжсезоння.
«Врожай 25-го року, він як завжди дефіцитний. А новий врожай піде тільки на початку вересня. Не раніше. Тобто тут цей фактор ще накладається — дефіциту самої гречки: її і так мало, плюс кінець року — нема перехідних залишків, щоб перекрити», – Сергій Громовий.
І третій фактор – це паніка серед населення та створення запасів.
«У зв’язку з тим, що війна, ситуація нестабільна, люди це відчувають… І гречка є однією з найулюбленіших культур, яку завжди кладуть на запас», – каже Громовий.
Як зазначає експерт, люди охоче беруть саме гречку, оскільки вона чудово і довго зберігається порівняно з іншими крупами, а також є улюбленим цінним продуктом. Через це споживачі скуповують її «на всякий випадок».
Резюмуючи ситуацію, експерт підтверджує, що і подальше зростання цін (зокрема спекулятивне), і тимчасовий дефіцит крупи є цілком можливими.
На запитання про те, наскільки сильно можуть злетіти ціни, фахівець зазначає, все залежатиме від купівельної спроможності та страхів самого населення.
Запаси зерна
Щодо продуктів рослинництва ситуація ще стабільніша. Україна має значні перехідні залишки та зібраний врожай.
Як пояснює президент Української аграрної конфедерації Леонід Козаченко, для внутрішніх потреб країни потрібно зовсім небагато порівняно з наявними обсягами.
«Нам потрібно в рік максимум 5 мільйонів тонн пшениці, для того, щоб забезпечити потребу. Зараз у нас з перехідними залишками і з новою пшеницею, яку обмолотили, це вже більше 20 мільйонів. Тому, що б не сталося, із 20 мільйонів — 5 мільйонів завжди буде, як кажуть, під рукою», – Леонід Козаченко.
Це означає, що запас зерна вчетверо перевищує річну потребу населення. Як підсумовує Козаченко:
«Дефіциту продуктів харчування протягом наступного періоду, до кінця року і до нового врожаю, у нас не буде. Не треба цього боятися», – каже Козаченко
Головні виклики на майбутнє: експорт та посівна
Головна загроза, на думку експертів, криється не в поточній наявності продуктів, а в проблемах із реалізацією продукції на експорт. Це питання є надзвичайно гострим, адже негативно впливає на стан усієї галузі, зазначає президент Української аграрної конфедерації Леонід Козаченко.
“Багато підприємств зупиняють свою роботу, і якщо не буде зрушень, то площі, які ми обробляли в поточний сезон, в наступному році засівати не будуть. Вони будуть зменшуватися, і вже наступний рік, якщо ситуація не зміниться, може принести серйозні проблеми”, – каже Козаченко.
Якщо експортні труднощі та фінансовий тиск на підприємства збережуться, це може призвести до скорочення посівних площ у наступному сезоні. У такому разі ризики для продовольчої безпеки можуть виникнути вже у віддаленій перспективі.
Наразі ж аграрний сектор — як рослинництво, так і тваринництво — попри складні умови, повністю спроможний забезпечити потреби внутрішнього ринку. Підстав для паніки чи страху перед дефіцитом немає.
Дивіться нас у YouTube: важливі теми – без цензури
