Дипломатичний прорив та економічна пастка: що Зеленський везе з Вашингтону та чому Кремль опинився у глухому куті
29 Липня 21:17
АНАЛІЗ
Повернення Володимира Зеленського зі США та його подальша розмова з Президентом Франції Емманюелем Макроном показали, що геополітична шахівниця навколо війни в Україні серйозно змістилася. Доки в Києві та Парижі координують кроки щодо енергетичної безпеки й підготовки до складної зими, у Вашингтоні відбувається переформатування політики щодо Росії, яке суттєво ламає початкові розрахунки Кремля. Що насправді Зеленський привіз зі США? Як законопроєкт Ґрема-Блюменталя та 86 голосів «за» у Сенаті створюють санкційний зашморг нового рівня? Як Україна стає унікальним партнером Заходу? Чому Кремлю доводиться відбріхуватися про «контакти», а від комунікації усунули головних скептиків? У матеріалі «Комерсант Український».
З чим Зеленський повернувся зі США?
Поїздка Президента України до Вашингтона виявилася значно продуктивнішою, ніж передбачали скептики. Окрім візиту до Сенату та зустрічей у Білому домі, ключовим досягненням стало реальне просування критично важливого законопроєкту Ґрема-Блюменталя. Процедурне голосування, на якому був особисто присутній Зеленський, показало вражаючу підтримку – 86 сенаторів «за».
Головний здобуток дипломатії зараз — це не просто заклики про підтримку, а конкретні механізми, які прописуються у США. Це зокрема, можливість введення до 100% мит на товари з країн, які продовжують закуповувати російські нафту та газ (насамперед ідеться про Індію та Китай). Крім того, документ прямо передбачає персональні санкції проти Володимира Путіна та вищого керівництва РФ. Захист неба та енергетики: переговори у США заклали основу для нових постачань систем ППО та ракет PAC-3 для систем Patriot, що є критично важливим перед зимовим періодом.
Дивіться нас у YouTube: важливі теми – без цензури
Ба більше, американські виробники зброї вже зараз активно інтегрують бази даних та бойовий досвід ЗСУ для розробки штучного інтелекту в новітніх озброєннях. Це перетворює Україну з «прохача допомоги» на унікального технологічного партнера Заходу, значення якого вище за багатьох формальних членів НАТО.
Що тепер між Трампом і Путіним?
Останнім часом у медійному просторі все частіше виникає питання: чи справді між Дональдом Трампом та Володимиром Путіним пробігла чорна кішка? Речник Кремля Дмитро Пєсков регулярно публічно заявляє про те, що «контакти тривають», проте експерти вважають це намаганням зберегти обличчя на тлі реальної ізоляції. Політолог Володимир Цибулько пояснює цю ситуацію.
“Кремлю не має про що в даній ситуації говорити, їм треба якось створювати ілюзію, що з ними розмовляє Білий дім… Очевидно, Путін не знає, що робити із цим законопроєктом. По суті, Кремлю зараз доводиться відбріхуватися”, – каже Цибулько.
Зміна поведінки Трампа та його оточення пояснюється прагматичною природою американського політика. Спочатку Трамп дав Москві певний часовий карт-бланш, сподіваючись, що сила загарбника дасть швидкий результат. Оскільки результат не досягнутий, а Україна демонструє стійкість і технологічні успіхи, вектор змінився.
“Трамп початково розглядав Росію як сильнішу сторону… Оскільки результату в подавленні України немає, навпаки Україна почала демонструвати успіхи певні, то тепер є сенс вкладатися в перемогу України. Трамп, по своїй природі, не дуже любить бути на боці переможених”, – Володимир Цибулько.
Показником цієї трансформації стало й те, що від прямої комунікації з українською делегацією повністю усунули найбільш скептично налаштованих діячів, зокрема Джей Ді Венса. Водночас сам законопроєкт Ґрема-Блюменталя виписаний так, що Президент США отримує потужний важіль тиску: він повинен буде особисто пояснювати Сенату, чому санкції проти тієї чи іншої підсанкційної особи не повинні вводитися.
Що пише західна преса?
Провідні західні видання (Associated Press, The Wall Street Journal, Reuters) детально аналізують підсумки візиту Зеленського та нову законодавчу ініціативу в Сенаті США. Аналітики The Wall Street Journal та Indian Express зазначають, що загроза 100% мит для покупців російської нафти змушує навіть такі країни, як Індія, вкрай обережно ставитися до подальших угод з Москвою. Індійські нафтопереробники вже відмовляються від розширення торгівлі нафтопродуктами з РФ, розуміючи санкційні ризики.
Видання Associated Press зауважує, що присутність українського президента під час процедурного голосування (86 проти 12) об’єднала республіканців і демократів. Сенатори прямо називають цей документ найкращим інструментом, щоб змусити Кремль сісти за стіл переговорів на реальних, а не вигаданих умовах.
Фактор Макрона та економічна прірва Росії
Одразу після вильоту з Вашингтона Зеленський провів розмову з президентом Франції Емманюелем Макроном. Символічним та важливим жестом стало те, що Україна запропонувала Франції допомогу своїх фахівців у гасінні масштабних лісових пожеж. Це демонструє нову якість відносин: Україна виступає як рівноправний партнер, готовий допомагати тим, хто підтримував її роками.
Водночас у військовому плані саме Франція залишається головною опорою європейського ВПК. На відміну від інших країн, Париж має повний цикл автономного виробництва — від ядерних боєголовок і носіїв до авіаносців та систем ППО. Спроби Путіна розколоти Європу через вибори чи політичні кризи розбиваються об те, що побудова єдиної системи безпеки в Європі вже стала незворотним процесом.
Останній розрахунок Кремля на затягування війни наражається на жорстку економічну реальність всередині самої Росії. Як підкреслює Володимир Цибулько:
“З 83 регіонів РФ більшість є реципієнтами, і лише близько 13–15 — донорами. Зараз економіка навіть у донорів, як-от Ханти-Мансійський округ, не може звести баланси… Восени очікується масове системне банкрутування провідних банків і великих компаній у РФ.”
Висока собівартість видобутку нафти, діючий прайс-кеп та відсутність оборотних коштів у російському ВПК ставлять РФ перед загрозою глибокої фінансової кризи. Розрахунок Кремля на “зимовий колапс” Заходу не спрацював — тепер із серйозними економічними та військовими викликами восени та взимку зіткнеться сама Москва.
