Кіно за копійки: як український ШІ-серіал “МАТИ” миттєво заробив у соцмережах $2500
26 Червня 13:27
РОЗБІР ВІД 
Всесвітньо відомі кіностудії вже зараз констатують, що ШІ суттєво впливає на індустрію. Недалеко той час, коли для створення масштабного якісного візуального продукту більше не знадобляться мільйонні бюджети, знімальні павільйони і сотні співробітників.
Наприклад, «Hell Grind» (2026) – 95-хвилинний повнометражний екшн-фентезі фільм, створений за допомогою платформи Higgsfield AI, зробила команда з 15 людей (переважно промпт-інженери) лише за 14 днів. Бюджет менше ніж $500,000 (причому $400,000 пішло суто на оплату обчислювальних потужностей процесорів).
Для порівняння традиційне голлівудське кіно аналогічного візуального масштабу коштувало б щонайменше $50 млн. Фільм навіть демонструвався на заходах кіноринку під час Каннського кінофестивалю.
«Dreams of Violets» – ще один приклад генеративного повного метра, знятий взагалі без камер, світла та живих акторів. Його бюджет склав рекордні $2,000, а процес виробництва зайняв лише 2 місяці.
Українська кіноіндустрія, яка хоч і не має розмаху та обсягів фінансування як у Голлівуді, також на рівні окремих креаторів демонструє колосальний потенціал штучного інтелекту.
Наприклад, в Instagram за кілька днів став вірусний мінісеріал українського АІ-креатора та коуча з монтажу Андрія Кінолога «МАТИ».
В основі відео лежить символічний сюжет: монумент Батьківщини-Матері на Печерських пагорбах «оживає» під час чергової масованої атаки російських ракет та дронів на Київ. Вражена загрозою для життя містян і зокрема, маленької дівчинки, 450-тонна сталева скульптура сходить із постаменту і через дрімучі ліси вирушає на північ — туди, де терористи готують черговий обстріл.
Дивіться нас у YouTube: важливі теми – без цензури
Кожна серія триває всього кілька хвилин, але динаміка переглядів дозволила автору вже у перші дні отримати близько $2,5 тисяч доходу від монетизації переглядів у соцмережах.
В умовах традиційного продакшену створення аналогічної CGI-анімації такого масштабу вимагало б тижнів роботи VFX-інженерів та тисяч доларів інвестицій. Штучний інтелект скоротив цей шлях до кількох днів та бюджету кількох підписок на AI-платформи, продемонструвавши при цьому досить високу рентабельність.
Освіта для епохи AI: чи готові українські університети навчати майбутніх креаторів
«Комерсант Український» проаналізував, як штучний інтелект трансформує український ринок реклами, кіно та контент-виробництва.
Викладач кафедри інформаційної діяльності та PR Київського національного університету культури і мистецтв, начальника відділу PR-технологій КНУКіМ Ярослава Яцевський підтверджує, що AI в Україні та по всьому світу вже активно використовується для створення рекламних відео, візуалів, текстів та контенту для соціальних мереж і це лише початок нової цифрової епохи у цих сферах.
«Ми бачимо дуже багато реклами, яка створена або повністю, або частково за допомогою штучного інтелекту. Він бере на себе значну частину функцій із дизайну, монтажу, створення візуалів, написання текстів та сценаріїв. Але це не означає, що людина більше не потрібна», — зазначає експерт.
Проте, на думку фахівця, говорити, що штучний інтелект забирає роботу в креативних спеціалістів, некоректно. Натомість нова технологія змінює сам підхід до роботи та перелік необхідних навичок.
«Калькулятор не забрав роботу у математиків, а комп’ютер не забрав роботу у письменників. Він просто дав їм нові можливості. Так само буде і з креативними професіями», — переконаний Яцевський.
Низка експертів констатує, що сьогодні вже сміливо можна говорити про формування окремого напряму — AI-кінематографу.
«За 3–10 років ця технологія стане звичайним інструментом продакшену. Вона не замінить режисера, але дозволить невеликим командам створювати проєкти рівня, для якого раніше потрібні були десятки людей і великі бюджети», — пояснює викладач.
Розвиток штучного інтелекту неминуче змінюватиме ринок праці у сфері медіа та креативних індустрій. Водночас більшість професій не зникнуть, а трансформуються. Наприклад, класичний дизайнер чи монтажер не зникне, але його робота буде більше схожа на управління інструментами, а не на виконання кожного етапу власноруч.
Футуристи в галузі кіно, реклами та шоу-бізнесу прогнозують появу у недалекому майбутньому нових спеціальностей, серед яких AI-режисер, AI-продюсер, AI-креативний директор, інженер промптів (Prompt Engineer), AI-редактор та спеціаліст із генеративного контенту.
Ярослав Яцевський переконаний, що, наприклад, журналістика, ще довго потребуватиме людського контролю, адже штучний інтелект може вигадувати факти або помилятися, але заклади вищої освіти вже зараз мають адаптувати навчальні програми до нової реальності.
«І тут найважливіший момент у тому, що чим точніше людина формулює запит, тим якісніший результат отримує від штучного інтелекту. Сьогодні це вже базова навичка», — пояснює викладач.
Що не зможе замінити штучний інтелект
Попри стрімкий розвиток технологій, деякі навички залишатимуться виключно людськими ще дуже довго. Передусім це ідея, інтуїція, смак, емпатія та емоція – AI може швидко створити текст або зображення, але не здатний прожити людський досвід.
«Штучний інтелект не відчував втрат, радості чи натхнення. Саме тому людська емоція і справжній креатив залишатимуться унікальними», — додає експерт.
Майбутнім фахівцям експерти із ШІ радять уже зараз готуватися до роботи в середовищі, де штучний інтелект стане звичним інструментом, а це вимагає постійного навчання та практики.
Читайте нас в Telegram: важливі теми – без цензури
