Лікар Євген Дубровський: «Війна повертає нас у жахливе минуле окопних війн»
14 Листопада 15:00
ІНТЕРВ'Ю
За даними The Telegraph, українські військові медики повідомляють про випадки небезпечної інфекції — газової гангрени, яка руйнує м’язи і колись масово вражала солдатів в окопах Першої світової війни. Медики зазначають, що поширення захворювання пов’язане зі специфікою сучасної війни: через постійну загрозу дронів евакуація поранених нерідко відкладається на години або навіть дні. Чи існує якийсь дієвий спосіб запобігання газовій гангрені в польових умовах — «Комерсант Український» поцікавився у лікаря-інфекціоніста, доктора філософії, письменника, ветерана російсько-української війни Євгена Дубровського.
— Євгене Ігоровичу, з’явилися шокуючі повідомлення, що на фронті почали фіксувати страшні хвороби, які всі давно вважали забутими. Але ж є сучасна медицина, знання, ефективні потужні ліки. Невже профілактичні антибіотики не здатні запобігти розвитку газової гангрени? Чому це стало можливим?
Дійсно, почути, що у XXI столітті повернулися страшні хвороби часів Першої світової війни, — надзвичайно боляче і страшно. Війна настільки змінилася у своїй жорстокій, смертельній складності, настільки змінився характер бойових дій, що, знаючи, у яких нелюдських умовах перебувають наші захисники, неможливо говорити про це без сліз. Я постійно спілкуюся з друзями, які воюють на найскладніших і найнебезпечніших ділянках фронту — волосся стає дибом від почутого… Коли я був у Франкфурті й зустрічався з німецькими читачами, розповідаючи про реальну ситуацію, у залі панувала гробова тиша. Люди дивилися на мене з широко розплющеними очима й не вірили, що таке можливе у XXI столітті. Такі умови та такий характер війни повертають нас у жахливе минуле — в страшні окопні позиційні війни.
Щодо медичної складової — так, на превеликий жаль, газова гангрена вже стала реальною загрозою сучасної війни. І жодні профілактичні антибіотики, навіть найпотужніші, не здатні захистити від газової гангрени. Тому що сама природа цього захворювання зовсім інша.
— Поясніть, що взагалі таке газова гангрена? Яка це хвороба? Чому антибіотики не діють?
Газова гангрена — це тяжка, стрімко прогресуюча інфекція м’язів і м’яких тканин, спричинена бактеріями роду Clostridium, які виділяють сильні токсини. Хвороба викликає масову загибель тканин і утворення газу в зоні ураження — продукту життєдіяльності бактерій. Саме тому її називають «газовою». Найнебезпечніше те, що уражається не лише кінцівка — дія токсину швидко охоплює весь організм, спричиняючи шок, ниркову недостатність і дуже високу смертність без лікування.
Газову гангрену викликають анаеробні бактерії — тобто такі, що розмножуються лише без доступу кисню. Це принципово важливо. У природі клостридії живуть у ґрунті у вигляді спор. Якщо випадково проковтнути спору або якщо вона потрапить у відкриту рану — нічого не станеться. Для розвитку хвороби потрібні особливі умови — і саме на війні вони виникають ідеально.
Газова гангрена — це не звичайна «бактеріальна інфекція», яку можна зупинити раннім прийомом антибіотика. Її природа — у поєднанні тяжкого руйнування тканин та анаеробного середовища, де Clostridium запускає некроз.
— Невже й справді за більш ніж століття не створили препарату, який би запобігав газовій гангрені? Чи її важко запобігти?
Сучасна війна — це переважно мінно-вибухові поранення. Вони створюють глибокі осколкові канали, розчавлюють тканини, які масово забруднені землею, що налипає на осколки, та брудом одягу, частинки якого проникають глибоко в рану. Зруйновані тканини швидко перекривають доступ кисню, утворюючи ідеальні умови для розвитку газової гангрени.
Спори потрапляють у рану, «прокидаються» в цих сприятливих умовах і запускають розвиток важкої хвороби. Але активуються вони не тому, що пораненому «не вистачило антибіотика», а тому, що сама рана створила ідеальні умови: відсутність кисню, некроз, зміну pH та відсутність кровопостачання.
Тому антибіотик в аптечці не вирішує проблему. Газову гангрену не лікують таблетками. Її лікують насамперед скальпелем — рану потрібно розкрити, забезпечити доступ кисню й видалити некротизовані тканини.
— Тобто сучасні антибіотики не працюють — потрібен новий спеціальний препарат?
Поясню: антибіотик діє лише там, де є кровообіг. А газова гангрена виникає в зоні, де кровотік уже втрачений. У розчавлені, глибокі, забруднені тканиною рани кров не надходить. Туди не потрапляє ні кисень, ні імунні клітини, ні будь-який антибіотик. Фактично це означає: антибіотик фізично не здатен потрапити туди, де починається газова гангрена.
Не тому, що він слабкий, а тому, що немає шляху доставки.
— Що ж у такому випадку робити?
Найважливіше — як швидко поранений опиниться на операційному столі. Газова гангрена розвивається блискавично — часто за лічені години. Тому час — ключовий чинник. Профілактика — це не антибіотики, а швидка евакуація, якісна хірургічна обробка рани, видалення розчавлених тканин, відновлення кровообігу й належне дренування.
Антибіотики — лише допоміжний засіб. Вони не замінюють евакуацію і не замінюють хірургію.
Але реальність така: сучасна війна часто не дозволяє надати швидку допомогу. Дрони, постійні обстріли, відсутність «вікон» для виїзду, неможливість під’їзду техніки — усе це змушує пораненого залишатися в окопі годинами або навіть днями, різко знижуючи шанси на порятунок. Те, що в цивільній медицині займає 20–40 хвилин, на передовій може тривати дні. Про це неможливо говорити спокійно.
— Як вирішувати це в нинішніх умовах?
Я не знаю. Роботизована техніка для евакуації, РЕБ… Ці питання потрібно обговорювати з польовими командирами та бойовими медикам, які реально орієнтуються в ситуації. Але однозначно — необхідно шукати рішення.
— Тобто головне питання — навіть не ліки, а евакуація?
Саме так. У контексті газової гангрени головне — час і якісна хірургічна обробка, яка зараз практично неможлива в польових умовах. Нам потрібна максимально рання евакуація. На фронті це вирішальний чинник. Чим довше поранений залишається без допомоги, тим більший ризик, що анаеробні бактерії почнуть виробляти смертельний токсин.
Авторка: Алла Дуніна
