Міф про утримання українців: кожен злотий допомоги повертається Польщі вп’ятеро

23 Червня 07:58

Українці, які живуть і працюють у Польщі, роблять суттєвий внесок у державний бюджет та економіку країни. Їхні податкові й соціальні відрахування значно перевищують обсяг прямих соціальних виплат, які вони отримують. На це звернув увагу перший заступник керівника Офісу Президента України Сергій Кислиця, коментуючи обсяги міжнародної допомоги Україні та економічну роль українців у Польщі, повідомляє «Комерсант Український»

За його словами, українці не лише користуються соціальними програмами, а й активно працюють, сплачують податки, створюють бізнес і підтримують економічне зростання Польщі.

Українці повертають до бюджету більше, ніж отримують

Сергій Кислиця навів дані досліджень, згідно з якими внесок українців до польського бюджету значно перевищує отримані ними прямі соціальні виплати.

«Українці в Польщі роблять значно більший внесок до державного бюджету через податки, ніж отримують у вигляді допомоги», — зазначив Кислиця.

За оцінкою польського державного банку BGK, у 2024 році на програму «Сім’я 800+» для дітей з українським громадянством було спрямовано близько 2,8 млрд злотих.

Водночас податкові та соціальні надходження від українських мігрантів були у кілька разів більшими.

«На кожен 1 злотий, який українці отримують у вигляді державної допомоги, наприклад допомоги на дитину 800+, вони повертають приблизно 5,40 злотого назад в економіку», — написав Сергій Кислиця.

Цей показник демонструє, що працевлаштовані українці є не лише одержувачами допомоги, а й важливими платниками податків і соціальних внесків.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: «Конфлікт орденів» триває: віцеспікер Сенату Польщі повернув нагороди України

Що означає співвідношення 1 до 5,4

Показник 5,40 злотого не означає, що українці повертають у 5,4 раза більше за всі державні витрати Польщі на їхнє перебування.

Йдеться передусім про порівняння:

надходжень від податків і соціальних внесків українських громадян;
виплат українським сім’ям за програмою «Сім’я 800+».

Українці також користуються системами охорони здоров’я, освіти та іншими державними послугами. Однак дослідження показують, що загальний економічний і фіскальний ефект їхнього перебування у Польщі залишається позитивним або щонайменше нейтральним.

Кислиця підкреслив, що оцінки стабільно демонструють перевищення бюджетних внесків над прямими виплатами.

«Українці сплачують від трьох до п’яти разів більше податків, ніж отримують у вигляді прямих державних соціальних виплат», — зазначив він.

Більшість українських біженців працюють

Однією з головних причин позитивного впливу українців на польську економіку є високий рівень зайнятості.

За даними міжнародних досліджень, близько 69% українських біженців працездатного віку мали роботу вже у 2024 році. За ширшими оцінками, залежно від категорії мігрантів та методики підрахунку, участь дорослих українців у ринку праці становить приблизно 70–80%.

«Більшість дорослих українців у Польщі працевлаштовані, а участь біженців у робочій силі коливається від 70% до 80%», — заявив Кислиця.

Швидкому працевлаштуванню сприяли:

відкритий доступ до польського ринку праці;
можливість офіційно реєструвати бізнес;
значний попит на працівників;
культурна та мовна близькість;
активність самих українців.

Українські працівники становлять приблизно 5% від загальної чисельності робочої сили Польщі та близько 2,7% ВВП країни.

Польща отримала економічну вигоду від відкриття ринку праці

Після початку повномасштабної війни Польща дозволила українським біженцям швидко виходити на ринок праці без тривалих бюрократичних процедур.

Це рішення допомогло багатьом сім’ям забезпечувати себе самостійно та зменшило залежність від державної допомоги.

Українці стали:

найманими працівниками;
платниками податків;
споживачами товарів і послуг;
орендарями житла;
підприємцями;
роботодавцями.

Їхні витрати підтримують торгівлю, ринок нерухомості, сферу послуг і місцеві бюджети.

Водночас Польща отримала додаткову робочу силу в умовах старіння населення та дефіциту працівників у багатьох галузях.

Дивіться нас у YouTube: важливі теми – без цензури

Кислиця опублікував дані про допомогу Україні

Свою заяву Сергій Кислиця оприлюднив разом із даними про розподіл двосторонньої допомоги Україні за донорами та типами підтримки.

Статистика охоплює військову, фінансову та гуманітарну допомогу, надану Україні з початку 2022 року.

Такі дані збирає Ukraine Support Tracker Кільського інституту світової економіки. Проєкт відстежує урядову допомогу Україні від держав Європейського Союзу, країн G7 та інших партнерів.

До статистики включають:

військову допомогу;
фінансову підтримку;
гуманітарні програми;
передавання обладнання та озброєння;
урядові гранти й кредити.

Водночас до основного рейтингу не входять приватні пожертви, допомога благодійних організацій та частина програм міжнародних установ.

Польща вимагає компенсацію за передану зброю

На тлі дискусії щодо масштабів допомоги Україні Польща заявила, що розраховує отримати компенсацію з Європейського фонду миру за зброю, передану українській армії.

Варшава претендує приблизно на 2 млрд злотих, або близько 450 млн євро.

«Польща вважає, що її допомога Україні не була безкоштовною, і вимагає відшкодування близько двох мільярдів злотих від Європейського фонду миру за зброю, яку вона поставила Україні», — зазначив Сергій Кислиця.

Європейський фонд миру використовується, зокрема, для часткової компенсації державам ЄС вартості військової техніки та боєприпасів, переданих Україні.