Міністр на вихід: чому депутати незадоволені Лісовим та хто може очолити МОН
5 Червня 17:14
РОЗБІР ВІД 
В кулуарах Верховної Ради активно обговорюють можливе звільнення міністра освіти і науки Оксена Лісового. Поки народні депутати підраховують голоси та шукають компромісні кандидатури на заміну, сам очільник відомства запевняє, що не бачив жодних постанов і продовжує працювати у звичному режимі.
Чи стануть кулуарні чутки реальним голосуванням? Хто розглядається на роль наступника та на що скаржаться українські педагоги та громадські активісти — у матеріалі «Комерсант Український».
Які претензії висувають Лісовому депутати?
Ситуацію всередині Верховної Ради описав народний депутат від фракції «Європейська Солідарність» Олексій Гончаренко. У коментарі “Комерсанту українському” він зазначив, що до керівництва Оксена Лісового накопичився чималий список конкретних претензій, які стосуються ключових освітніх реформ та іспитів. Серед головних проблем нардеп виділив:
- Організацію та проведення НМТ (Національного мультипредметного тесту);
- Пробуксовування та проблеми в реалізації реформи НУШ (Нова українська школа)
«А претензій до нього доволі багато, це і НМТ, і НУШ (Нова українська школа), і взагалі слабке керування міністерством», – каже Гончаренко.
Додам, що у вівторок, 9 червня, Верховна Рада України може розглянути питання про звільнення чинного міністра освіти і науки Оксена Лісового. Про це у своєму Telegram-каналі повідомив народний депутат від фракції «Голос» Ярослав Железняк.
За словами парламентаря, до попереднього порядку денного засідання внесли «секретне» кадрове питання, яке прямо вказує на зміни в керівництві Міністерства освіти і науки (МОН).
«Секретне» питання у порядку денному
Ярослав Железняк зазначив, що в документі не вказано конкретного прізвища, проте чітко визначено профільний комітет, який має розглядати рішення.
«Настільки секретне, що вказали профільний комітет — Комітет ВРУ з питань освіти. Єдина позиція, по якій цей Комітет може виносити кадрові рішення на голосування Парламенту — це позиція міністра освіти», — пояснює Железняк.
Нардеп наголошує, що попередній порядок денний формує монобільшість («Слуга народу»), а кулуарами парламенту цього тижня активно ширяться розмови про кадрові ротації, зокрема в освітньому відомстві.
Чи вистачить голосів за відставку?
Народний депутат від фракції «Слуга народу» Георгій Мазурашу в коментарі «Комерсант Український» лаконічно, але чітко дав зрозуміти, що в сесійній залі знайдеться підтримка для цього кадрового рішення.
«Я таку відставку підтримав би», — заявив нардеп, підтверджуючи наявність внутрішнього невдоволення роботою міністерства в парламентських колах.
Хто буде замість Лісового?
Попри велику кількість претензій, звільнення Лісового все ще може зірватися в останній момент. Як зазначив Гончаренко, головним гальмом процесу є відсутність узгодженого наступника на постійну посаду.
«Конкретних кандидатур на заміну я не чув. Якраз, я так розумію, це одне з питань. Чому, можливо, це питання врешті-решт так і не буде винесено — бо конкретних кандидатур на заміну немає», — пояснив Гончаренко.
Це частково підтверджує попередні інсайди народного депутата Ярослава Железняка. За його інформацією, у разі голосування за відставку Оксена Лісового, Рада не буде одразу призначати нового повноцінного міністра. Відомство тимчасово очолить виконувач обов’язків.
Наразі головним кандидатом на посаду в.о. міністра освіти називають одного з чинних заступників – Микола Трофименко. Наразі обіймає посаду заступника міністра освіти і науки України. З 2020 року був посаду ректора Маріупольського державного університету (МДУ) та керував релокацією закладу вищої освіти після початку повномасштабного вторгнення РФ.
Водночас Железняк додає, що говорити про ці кадроCurrent ротації як про остаточно ухвалене рішення поки зарано.
«Це справді вже 100500-й раз, коли говорять, що будуть міняти (попередні 100499 разів у результаті питання знімалося), але начебто цього разу шанс високий», — зазначає Железняк.
Він також іронічно прокоментував специфіку кадрової політики чинної влади, натякнувши, що для самого очільника МОН ця новина може стати сюрпризом.
«Не повідомляти своїх міністрів про кадрові рішення — це ж прямо візитівка влади за останні роки. Знаю прямо десяток людей, які про своє звільнення прочитали з мого Telegram або ЗМІ», — резюмував Железняк.
При цьому Железняк позитивно відгукнувся про самого Оксена Лісового, назвавши його «нормальною людиною» та «точно не найгіршим членом Уряду», утримавшись від коментарів щодо конкретних причин можливого звільнення міністра.
Що каже Лісовий?
Міністр освіти і науки України Оксен Лісовий заявив, що не володіє інформацією про постанову щодо свого звільнення і наразі не мав жодних офіційних розмов про відставку. За його словами, подібні ініціативи щодо його звільнення з’являються вже не вперше. Про це очільник МОН розповів під час спілкування з журналістами.
«Зі мною не було ніяких розмов щодо цього. Власне, щойно розмовляв там з прем’єркою. Не знаю нічого про постанову про моє звільнення, але, мені здається, вони дуже часто, ці постанови з’являються чи спроби звільнення. Тому я навіть не коментую це», – сказав Лісовий.
Які претензії висувають Лісовому освітяни?
Як свідчать дописи освітян у соцмережах, головними точками кипіння стали тотальна бюрократія, ігнорування психологічного стану дітей під час війни та штучне ускладнення екзаменів, що призводить до відтоку учнів та вчителів.
Однією з найболючіших тем залишається проведення Національного мультипредметного тесту (НМТ) в умовах постійних повітряних атак. Вчителька української мови та літератури Зоя Гурська емоційно звернула увагу на те, що міністерство повністю ігнорує фактор стресу та нерівних умов для абітурієнтів з різних регіонів.
«Поки дорослі після безсонної ночі обстрілів намагаються зібрати себе до купи, 17-річні підлітки, в тому числі з Києва, Дніпра, Запоріжжя, Харкова, сьогодні, після цієї пекельної ночі, пишуть НМТ», — зазначає педагог.
За її словами, безліч людей уже кілька років намагаються докричатися до МОН із вимогою не проводити тестування на наступний день після масованих обстрілів, адже порівнювати результати дитини, яка провела ніч в укритті, та підлітка зі спокійного регіону — несправедливо.
Наслідком такої глухоти профільного відомства стає катастрофічна ситуація в освіті на тлі загальної демографічної кризи (згідно з даними демографів, у 2026 році на підконтрольних територіях України залишилося близько 29 мільйонів осіб — на мільйон менше, ніж роком раніше).
«Від себе — 11 класи напівпорожні, у ВУЗах недобори. (…) Що ж, продовжуйте випробовувати терпіння підлітків та їх батьків — от як за стільки років війни не запропонувати жодного рішення», — констатує Зоя Гурська.
Вчителька та педагог Світлана Чернишова говорить про справжюя причину звільнення вчителів. І це не маленькі зарплати здебільшого, а катастрофічне професійне виснаження через безглузду бюрократію, яку породила реформа НУШ (Нова українська школа). Особливий абсурд, за її словами, полягає в заповненні так званої «характеристики навчання», що складається з 27 пунктів.
«Класний керівник має оцінити в балах від одного до трьох, чи вміє дитина мислити системно, чи здатна розпізнавати маніпуляції та якісь загрози. Усього 27 пунктів. Ви серйозно? Ми справді віримо, що це можна оцінити об’єктивно? Чи це просто черговий папірець заради папірця?», — обурюється Світлана Чернишова.
Окремий пласт критики стосується змісту самого НМТ. На тлі чуток про можливе скасування обов’язкової математики (які згодом спростував міністр Оксен Лісовий), громадськість обурюється іншою крайністю — невиправданим щорічним ускладненням тестових завдань.
Читайте нас в Telegram: важливі теми – без цензури
Громадська активістка Наталя Дідух поділилася власним експериментом: вона щороку проходила тест з математики на сайті МОН і помітила, що її особистий результат стрімко падав (від 158 балів у 2021 році й нижче), хоча рівень її власних знань за цей час об’єктивно змінитися не міг. Такої ж думки притримуються і профільні вчителі — тести ускладнюють навмисно.
«Виникає питання — НАХІБА таке робити? Яка мета? Самозадоволення авторів тесту? Зниження мотивації та самооцінки випускників? Вважаю, що тест варто зробити таким, щоб завдання за програмою 7-9 класів могли виконати всі випускники, а вже кому потрібен справді високий бал — той розвʼяже всі завдання», — наголошує активістка.
Отже, кадрова інтрига довкола крісла очільника МОН підкреслила глибокий розрив між кабінетною стратегією реформ та щоденним виживанням української школи в умовах повномасштабної війни. Навіть якщо відсутність узгодженого наступника дозволить Оксену Лісовому зберегти посаду під час чергового голосування у Верховній Раді, це не зніме з порядку денного кричущих системних проблем.
Дивіться нас у YouTube: важливі теми – без цензури
