На Лівобережжі не лишилося жодної вцілілої нафтобази, — Куюн
12 Серпня 17:43
АНАЛІЗ
Українська паливна система опинилася перед новими викликами через дії ворога, який цілеспрямовано нищить інфраструктуру та відрізає південні канали постачання. Напередодні осінньо-зимового періоду ринок може зіштовхнутися із загостренням дефіциту, тому державі вже зараз варто готуватися до складних сценаріїв і формувати децентралізовані запаси. Про це у своєму матеріалі зазначає директор консалтингової групи «А-95» та паливний експерт Сергій Куюн, повідомляє «Комерсант Український».
За його словами, липнева «міні-криза» на ринку стала показовим сигналом, адже навіть за солідних обсягів постачань на оптовому ринку відчувався реальний дефіцит. Головна причина нинішніх проблем – дії окупантів, які поступово відрізають український Південь.
«Це потрійний удар: зменшення каналів постачання пального, збільшення споживання від переорієнтації “морського” експорту на “колеса”, збільшення навантаження та зменшення пропускної здатності кордону для імпорту пального», – наголошує Сергій Куюн.
Експерт вважає, що через атаки на інфраструктуру (зокрема мостові переходи та транспортні засоби на трасі з Рені) при плануванні стратегії нафтопродуктозабезпечення на найближчі місяці «про Південь краще забувати».
Як наслідок, усе навантаження впаде на перевантажений сухопутний кордон, а система постачання стане менш диверсифікованою.
Зберігання пального: чому традиційні нафтобази не працюють
Питання наявності пального може сильно загостритися в осінньо-зимовий період. Для стабілізації ринку потрібні запаси, однак їх створення на базі існуючої наземної інфраструктури наражається на величезні військові ризики.
«Я не знаю жодної вцілілої нафтобази на Лівобережжі. В цілому по країні, гадаю, немає стаціонарної нафтобази, куди з початку війни не прилітало», – зазначає паливний експерт.
Куюн також критично оцінює ініціативу уряду примусити паливні компанії формувати обов’язкові мінімальні запаси на їхніх складах з 1 жовтня. Адже ворог атакує не лише нафтобази, а й АЗС та бензовози, а механізмів захисту чи компенсації втрат для бізнесу немає.
Читайте нас в Telegram: важливі теми – без цензури
Вихід – підземні сховища та децентралізація
На думку експерта, єдиний реальний технологічний вихід для ринку – це перехід на зберігання у підземних сховищах. Проте будівництво такої інфраструктури щонайменше вдвічі дорожче за наземні резервуари, а сам процес триватиме півтора-два роки. При цьому ключовим фактором має стати саме децентралізація об’єктів.
«Може хтось там в уряді або вище марить великими сховищами, але не треба забувати, що це вже ціль, на яку можна і декілька ракет не пошкодувати. А вот якщо кожен імпортер побудує свої невеликі сховища на 3-4-5-10 тис. кубометрів, це вже буде набагато більш стійка конструкція», – підкреслює Куюн.
Запаси «на руках»: порада споживачам
За словами експерта, поки будується стійка інфраструктура, найшвидшим та найдієвішим кроком наразі є створення розпорошеного запасу безпосередньо у споживачів, муніципальних установ, державних організацій та приватних компаній.
«Розпорошений запас серед споживачів дасть змогу запобігти ажіотажу та надмірному миттєвому навантаженню на систему постачання у разі кризової ситуації… Створення запасу “на руках” допоможе цього уникнути і надасть час для подолання непередбачуваної ситуації», – резюмує Сергій Куюн, нагадуючи, що пальне зберігається довго і такі «інвестиції» не пропадуть.
Дивіться нас у YouTube: важливі теми – без цензури
