Нацбанк залишив облікову ставку на рівні 15% : як пояснюють рішення
30 Квітня 15:08
Національний банк України ухвалив рішення залишити облікову ставку на рівні 15%. Відповідне рішення правління НБУ ухвалило на засіданні 30 квітня. Йдеться на офіційному сайті установи, повідомляє «Комерсант Український».
«Правління Національного банку України ухвалило рішення зберегти облікову ставку на рівні 15%, щоб підтримати привабливість гривневих інструментів, стійкість валютного ринку та контрольованість інфляційних очікувань на тлі посилення цінового тиску. Належний рівень монетарних умов сприятиме поверненню інфляції на траєкторію стійкого сповільнення до цілі 5% на горизонті політики.» – йдеться у повідомленні.
Зазначається, що уразі посилення ризиків для цінової динаміки НБУ буде готовий застосувати додаткові заходи зі стримування інфляційного тиску.
Чому інфляція зростає
Як пояснюють у Нацбанку, після тривалого періоду зниження інфляція почала зростати, передусім через подорожчання енергоресурсів.
Інфляція стійко сповільнювалася з червня 2025 року до січня 2026 року, але надалі почала зростати.
« Ціновий тиск посилився через складну ситуацію в енергетиці після російських обстрілів, різке подорожчання пального на тлі війни на Близькому Сході, ефекти від послаблення курсу гривні в попередні періоди, а також стрімкіше, ніж очікувалося, зростання зарплат.», йдеться у повідомленні.
У березні інфляція пришвидшилася до 7,9% р/р, а базова – до 7,1%. Обидва показники перевищили попередній прогноз НБУ. За оцінками НБУ, у квітні зростання інфляції тривало. Водночас інфляційні очікування більшості груп респондентів залишалися стійкими, а очікування населення після погіршення у І кварталі поліпшилися в квітні, повернувшись до рівня кінця минулого року.
Як пояснюють у відомстві, найближчими місяцями інфляція залишатиметься близько поточного рівня, але пришвидшиться в другому півріччі (до 9,4% наприкінці року) через посилення тиску на виробничі витрати підприємств, передусім унаслідок подорожчання енергоресурсів, що вже відбулося. Здорожчання пального відображатиметься в інфляції як напряму, так і через вторинні ефекти, що позначатимуться на динаміці цін різних товарів і послуг з певним часовим лагом.
«Інфляція повернеться на траєкторію стійкого зниження у 2027 році. Цьому сприятимуть вичерпання ефектів високих цін на пальне, зниження зовнішнього цінового тиску, поступове нарощування врожаїв, а також поліпшення ситуації в енергетиці. Вагомий вплив матимуть і заходи монетарної політики НБУ. У результаті наприкінці 2027 року інфляція сповільниться до 6,5%, а у 2028 році – до цілі 5%.»- прогнозують у Нацбанку.
Дивіться нас у YouTube: важливі теми – без цензури
Очікування стриманого зростання економіки
На початку 2026 року економічна активність сповільнилася, передусім через наслідки атак росії на енергетичну інфраструктуру та об’єкти логістики на тлі дуже холодної зими. Додатковий вплив мала стримана бюджетна політика з огляду на затримки надходжень зовнішньої допомоги. Економічна активність дещо пожвавилася в міру скорочення енергодефіцитів навесні, однак загалом у I кварталі зростання реального ВВП, за оцінками НБУ, сповільнилося до 0,2% р/р, – пояснюють у відомстві.
«Надолуження бюджетних витрат у міру надходження міжнародної допомоги сприятиме пожвавленню економіки впродовж наступних місяців. Водночас, ураховуючи гірші результати I кварталу, все ще важкий стан енергосистеми та накопичення негативних економічних ефектів від війни на Близькому Сході, НБУ погіршив прогноз зростання ВВП у 2026 році до 1,3%.», – йдеться у повідомленні.
У Нацбанку зауважують, у міру поступової нормалізації умов функціонування економіки України та зниження геополітичної напруженості очікується пришвидшення зростання реального ВВП – до 2,8–3,7% у 2027–2028 роках. Цьому передусім сприятимуть стійкий споживчий попит, пожвавлення інвестиційної активності, відновлення енергосистеми, а також нарощування врожаїв.
Зовнішня допомога дасть змогу фінансувати дефіцит
Як пояснили у Нацбанку, невизначеність щодо зовнішньої підтримки суттєво знизилася. У квітні ЄС розблокував фінансування для України обсягом 90 млрд євро в межах програми Ukraine Support Loan (USL). Надходження першого траншу заплановане на червень. Очікується й подальше фінансування за програмами Ukraine Facility від ЄС та Extraordinary Revenue Acceleration (ERA) від країн Групи семи у 2026–2027 роках, а також у межах механізму розширеного фінансування (EFF) від МВФ у 2026–2029 роках.
«Загалом у 2026 році прогнозується надходження понад 53 млрд дол. США міжнародної допомоги, а також близько 42 млрд дол. США у 2027 році та 22 млрд дол. США – у 2028 році. Такий рівень зовнішньої підтримки дасть змогу профінансувати усі критичні видатки бюджету та зберігати високий рівень міжнародних резервів (60-67 млрд дол. США у 2026-2028 роках), що забезпечуватиме спроможність НБУ підтримувати стійкість валютного ринку.»- повідомили у НБУ.
Що є основним ризиком для інфляційної динаміки
Наслідки російської агресії залишаються основним ризиком для інфляційної динаміки та економічного розвитку, однак вагомий вплив матиме й перебіг інших геополітичних подій, зокрема на Близькому Сході
«Війна триває. Її наслідки є найбільшою загрозою для цінової динаміки та економічної активності. Атаки росії на критичну інфраструктуру впродовж останніх місяців уже призвели до значних перебоїв у енергопостачанні, зростання витрат бізнесу та посилення інфляційного тиску. Водночас ризики подальших руйнувань важливих енергетичних та логістичних об’єктів зберігаються» – йдеться у повідомленні.
Як повідомляють у НБУ, актуальними залишаються й інші ризики, прямо чи опосередковано пов’язані з перебігом війни:
- виникнення додаткових бюджетних потреб на підтримання обороноздатності й відбудову;
- порушення ритмічності та/або зміна обсягів міжнародного фінансування;
- поглиблення негативних міграційних тенденцій та розширення дефіциту робочої сили на внутрішньому ринку праці.
Вагомий вплив також матиме перебіг подій на Близькому Сході. Фактичні наслідки та можливі ефекти нетривалого протистояння враховані в прогнозі. Однак, якщо ця війна буде тривалою, світові ціни на енергоресурси будуть вищими, ніж очікується зараз, а зовнішній попит на українську продукцію – нижчим.
“Це спричинить суттєвіший інфляційний тиск в Україні та негативно позначатиметься на економічній активності. Крім того, це збільшуватиме спроможність росії продовжувати повномасштабну війну. Подальше загострення геополітичних протистоянь може негативно позначитися і на міжнародній підтримці України.”- пояснють у НБУ.
Водночас, ураховуючи дедалі більшу залученість європейської спільноти до українських питань, зберігається імовірність реалізації позитивних сценаріїв. Вони, зокрема, пов’язані із посиленням військової й фінансової підтримки партнерів та досягненням суттєвого прогресу в забезпеченні справедливого й тривалого миру для України. Серед позитивних сценаріїв також залишається реалізація масштабних інвестиційних проєктів у міру зниження безпекових ризиків, пришвидшення реформ та євроінтеграції, сподіваються у Нацбанку. У разі посилення ризиків для цінової динаміки НБУ буде готовий застосувати додаткові заходи зі стримування інфляційного тиску
Нагадаємо, Облікова ставка НБУ впливає на рівень ставок в економіці: чим вищою вона є, тим вищими стають ставки за кредитами та депозитами. Зокрема, від облікової ставки залежить розмір ставки за депозитними сертифікатами (у які можуть вкладатися банки) та кредитами рефінансування.
Підвищуючи облікову ставку, НБУ заохочує економічних агентів більше відкладати коштів та менше їх витрачати, зокрема брати кредити. Це сповільнює темпи обертання грошової маси та призводить до зниження цін.
Читайте нас в Telegram: важливі теми – без цензури
