Нові правила в Prozorro: Рада змінила вимоги до бізнесу в держтендерах
27 Травня 16:03
РОЗБІР ВІД 
Сьогодні, 27 травня, Верховна Рада ухвалила в другому читанні та в цілому євроінтеграційний законопроєкт № 11520 «Про публічні закупівлі». Документ, який підтримали 245 народних депутатів, не лише відкриває Україні доступ до 3,4 млрд доларів фінансової підтримки від Світового банку (в межах програми DPO), а й докорінно змінює правила гри на ринку Prozorro для вітчизняних підприємців, пише «Комерсант Український».
Зазначимо, проєкт висів у парламенті ще з 2024 року, проходив повторне друге читання і ось врешті сьогодні його ухвалили.
У Міністерстві економіки наголошують, що нова редакція закону суттєво розширює можливості для бізнесу, прибирає застарілу бюрократію та наближає українські тендери до стандартів ЄС.
«Комерсант Український» зібрав ключові нововведення закону, які безпосередньо вплинуть на роботу малого, середнього та великого бізнесу в Україні.
Шанс для регіональних компаній: обов’язковий поділ великих закупівель на лоти
Раніше великі державні замовники часто об’єднували географічно розкидані замовлення в один гігантський тендер. Через це малий та середній бізнес фізично не міг виконати умови, і всі контракти забирали монополісти. Наприклад, якась лікарня чи обласна адміністрація оголошували один великий тендер на капітальний ремонт або постачання харчування одразу для 20 об’єктів у різних куточках області на суму 50 млн грн. Малий локальний бізнес не мав потрібних оборотних коштів, великого штату та техніки, щоб покрити весь обсяг. Як результат, на тендер приходив один великий монополіст, який потім брав місцевих підприємців на невигідний субпідряд. Зараз замовників зобов’яжуть ділити предмет закупівлі на лоти (наприклад, окремо по кожному об’єкту чи району). Невелика компанія зможе подати заявку та змагатися за Лот №3 (ремонт однієї конкретної амбулаторії у своєму місті) на суму 2 млн грн, успішно конкурувати й отримати прямий державний контракт.
Майбутнє за новими технологіями: альтернативні тендерні пропозиції
Вперше в історії українських державних закупівель бізнесу дозволили виходити за рамки жорстко прописаного замовником технічного завдання, якщо це передбачено умовами тендеру. Підприємці зможуть пропонувати власні, альтернативні рішення. Якщо компанія має технологічно кращу, сучаснішу або економічно вигіднішу альтернативу тому, що запросив державний орган, вона зможе офіційно подати її на розгляд. Непоодинокі випадки, коли, приміром, мерія оголошувала тендер на закупівлю систем опалення для шкіл і жорстко прописувала технічні вимоги під старі газові котли. Навіть якщо український виробник мав інноваційні, значно дешевші в обслуговуванні енергоефективні теплові насоси, він не міг прийти на тендер. Його пропозицію відхиляли на етапі прекваліфікації через «невідповідність технічному завданню». Відтепер, якщо замовник зазначив у документації таку можливість, бізнес може офіційно подати альтернативну пропозицію. Виробник подає свій варіант із розрахунками, де показує: «Ваше ТЗ передбачає застарілу технологію, а наше альтернативне рішення коштує стільки ж, але зекономить бюджету 40% на електриці». Автори нового закону переконані, що така можливість відкриває ринок для розвитку сучасних технологій та модернізації різних сфер економіки.
Менше відхилень через помилки: розширено правило “24 годин”
Формальні помилки та одруки в документах досі залишалися головною причиною у Prozorro, чому замовники дискваліфікували вигідні пропозиції бізнесу, а компанії втрачали витрачений на підготовку час. Новий закон розширює перелік невідповідностей у тендерній документації, які учасник має право офіційно виправити протягом 24 годин після відкриття пропозицій. Наприклад, компанія запропонувала найкращу ціну на постачання спецтехніки, але в процесі сканування 50 сторінок довідок менеджер випадково пропустив один сертифікат відповідності чи допустив технічну помилку у довідці про наявність працівників. Замовник був змушений дискваліфікувати компанію, а контракт віддавали учаснику з вищою ціною. Захистити себе можна було лише через тривалі скарги в АМКУ. Тепер перелік технічних та документальних невідповідностей, які підпадають під право виправлення, суттєво розширено.
Якщо компанія десь помилилася в документах, система автоматично дає їй 24 години на завантаження коректної довідки чи сертифіката. Бізнес не втрачає тендер через «людський фактор».
Планування наперед: рамкові угоди та динамічні системи
Для постачальників стандартизованих товарів постійний збір пакетів документів під кожен окремий дрібний тендер перетворювався на бюрократичне пекло. Оновлені у новому законі правила використання рамкових угод та впровадження динамічних систем закупівель дозволять бізнесу пройти кваліфікацію один раз і постачати товари державі довгостроково, без регулярного збору довідок “з нуля”. Це спростить довгострокове бізнес-планування.
Легалізація та захист субпідрядників
У великих інфраструктурних чи будівельних проєктах переможці тендерів часто залучають десятки дрібніших компаній, чиї права раніше практично не захищалися на рівні профільного закупівельного законодавства. Приміром, великий дорожній чи будівельний консорціум вигравав тендер на відбудову мосту на 200 млн грн. Для безпосереднього виконання робіт він наймав місцевих приватних підприємців (техніку, самоскиди, робітників). Генпідрядник отримував гроші від держави, але «крутив» ними, місяцями не розраховуючись із дрібним бізнесом. Субпідрядники були безсилі, адже державний замовник не втручався у приватні договори сторін. Закон зараз чітко унормував взаємовідносини із субпідрядниками та співвиконавцями. Робота у субпідрядних ланцюжках на масштабних об’єктах відтепер стає юридично захищеною та прозорою для кожного учасника.
Пільги для бізнесу ветеранів
Окремим блоком у законі прописано підтримку українських захисників і захисниць, які повернулися до цивільного життя та відкрили власну справу. Документ запроваджує спеціальні механізми підтримки та преференцій для підприємств, які створені ветеранами війни.
Оборонні закупівлі та «локалізація»
Це один із найбільш дискусійних блоків нового закону. До 31 грудня 2032 року запроваджуються абсолютно нові правила для військових замовників. Тепер, якщо Сили оборони купують продукцію подвійного або цивільного призначення (автобуси, легку промисловість/форму, трали, будматеріали), на ці закупівлі поширюється вимога локалізації (обов’язкова частка української складової). До списку товарів із чіткою вимогою українського компонента офіційно додали бронежилети, шоломи та механізовані засоби розмінування. Уряд разом із профільним оборонним комітетом ВР зможе цей перелік оперативно розширювати. Норми щодо оборонки набудуть чинності через 9 місяців після публікації закону – Кабміну та Prozorro дали час переналаштувати технічні системи.
