Перше «так» від Сенату: що насправді включають нові «пекельні санкції» США
31 Липня 12:11
АНАЛІЗ
Сенат США зробив перший рішучий крок до впровадження довгоочікуваного Україною пакета економічного тиску та нарешті ухвалив у першому читанні законопроєкт про так звані «пекельні санкції» проти Росії та Ірану.
«Комерсант Український» розбирався, які саме радикальні обмеження містить схвалений проєкт закону та чому ці санкції не зможе одноосібно скасувати навіть президент США.
Сенат зробив перший крок до ухвалення законопроєкту
Відомо, що документ підтримала абсолютна більшість сенаторів. Нові обмеження загрожують Кремлю рекордною ізоляцією: від 100% мит на енергоносії до жорсткого удару по «тіньовому флоту» та вторинних санкцій проти Китаю та Індії.
За проєкт закону проголосували 86 сенаторів, ще 12 висловилися проти. Це дозволяє перейти до дебатів та підготовки документа до фінального голосування.
Після затвердження Сенатом законопроєкт має пройти розгляд у Палаті представників, потім його передадуть на підпис президенту США.
Саме тому нинішнє голосування не означає автоматичного запровадження нових санкцій. Оскільки на їх розгляд знадобиться ще кілька місяців.
Що передбачає новий санкційний пакет
Основний акцент – на енергетичному секторі, який залишається ключовим джерелом доходів російського бюджету.
Також передбачаються обов’язкові санкції проти низки найбільших російських державних структур, зокрема Центрального банку РФ, «Сбербанку», «Газпрому» та компаній, що реалізують стратегічні арктичні проєкти зі зрідженого природного газу. Серед них – «Ямал СПГ» та «Арктик СПГ». Крім юридичних осіб, обмеження можуть поширитися на керівників компаній, власників і пов’язані з ними структури.
«Якщо законопроєкт буде ухвалений у нинішньому вигляді, це стане одним із найвідчутніших ударів по російському енергетичному сектору, який значною мірою забезпечує фінансування державного бюджету», — каже Желіховський в ексклюзивному коментарі для «Комерсант Український».
Окремий блок документа стосується і фінансових обмежень. Законопроєкт передбачає заборону нових американських інвестицій у російську економіку, а також операцій із державним боргом РФ. Мета — ускладнити залучення фінансування для російських державних структур та скоротити можливості для реалізації нових інвестиційних проєктів.
Проте однією з ключових новацій законопроєкту є розширення санкцій проти так званого «тіньового флоту», який Росія використовує для експорту нафти в обхід міжнародних обмежень. Документ дозволяє застосовувати санкції не лише до російських суден, а й до іноземних компаній, судновласників, страховиків, операторів і посередників, які беруть участь у транспортуванні російської нафти або сприяють обходу чинних санкцій.
За словами Желіховського, цей підхід фактично синхронізує американську санкційну політику з останніми рішеннями Європейського Союзу.
Окремий розділ законопроєкту стосується країн, які залишаються найбільшими імпортерами російських енергоносіїв. Попри те, що автори документа відмовилися від початкової ідеї запровадження універсального тарифу у 500%, чинна редакція передбачає можливість застосування мит до 100% щодо імпорту з країн, які входять до числа найбільших покупців російської нафти та газу або сприяють обходу санкцій.
Насамперед йдеться про Китай та Індію. Документ також передбачає санкції проти підприємств російського військово-промислового комплексу, високопосадовців, олігархів та іноземних компаній, які постачають Росії критично важливі технології або компоненти для виробництва озброєння.
Дивіться нас у YouTube: важливі теми – без цензури
Чому цей санкційний пакет вважають одним із найжорсткіших
На відміну від більшості попередніх санкційних пакетів, новий законопроєкт поєднує одразу кілька механізмів економічного тиску. Йдеться не лише про обмеження щодо російських державних компаній, банків та енергетичного сектору, а й про вторинні санкції проти іноземних держав і компаній, які допомагають Москві обходити вже запроваджені обмеження.
Потенційні обмеження можуть торкнутися не лише російських юридичних осіб, а й іноземних перевізників, страховиків, фінансових установ та компаній, які беруть участь у транспортуванні нафти, постачанні технологій або фінансуванні російської економіки.
Станіслав Желіховський каже, що сам факт просування законопроєкту може бути елементом набагато ширшої стратегії Вашингтона.
«Не виключаю, що сама процедура розгляду цього законопроєкту є інструментом політичного тиску. Це сигнал Москві та країнам, які підтримують економічні зв’язки з Росією, що США готові значно посилити санкції, якщо Кремль не демонструватиме готовності до переговорного процесу», — вважає експерт.
За словами Желіховського, навіть до остаточного ухвалення документа його розгляд уже впливає на оцінку ризиків міжнародним бізнесом. Насамперед це стосується компаній, які працюють із російським енергетичним сектором або беруть участь у логістичних ланцюгах експорту російської нафти.
Чому навіть президент США не зможе одноосібно скасувати санкції
Однією з ключових особливостей законопроєкту є його юридичний статус. Якщо документ пройде всі етапи розгляду в Конгресі та буде підписаний президентом США, санкції набудуть чинності як федеральний закон. Це суттєво відрізняє їх від значної частини чинних американських обмежень щодо Росії, які були запроваджені указами президента раніше.
У даному випадку глава Білого дому не зможе власним рішенням скасувати або суттєво послабити санкційний режим. Для цього знадобиться нове рішення Конгресу або проходження визначеної законом процедури.
«Більшість нинішніх санкцій проти Росії запроваджені президентськими указами, тому глава держави теоретично може їх змінити або скасувати. Якщо ж цей законопроєкт стане федеральним законом, його вимоги будуть обов’язковими і для чинного, і для майбутніх президентів США», — зазначає експерт.
Хоча документ залишає президенту можливість тимчасово не застосовувати окремі санкційні заходи, однак таке рішення не може бути ухвалене одноосібно.
Для цього адміністрація має офіційно повідомити Конгрес, обґрунтувати, чому відтермінування відповідає національним інтересам США, а також дотриматися передбаченої законом процедури парламентського контролю.
Крім того, такий механізм ускладнює можливість перегляду санкційної політики США після зміни адміністрації у Білому домі.
«Йдеться не про повноваження президента скасувати закон, а лише про вузький механізм тимчасового винятку під контролем Конгресу. Саме тому санкційний режим стає більш стійким до політичних змін у США», — наголошує він.
Тобто в разі остаточного ухвалення документа санкційна політика щодо Росії значною мірою перейде з площини президентських рішень у площину законодавчого регулювання.
Читайте нас в Telegram: важливі теми – без цензури
