Підсанкційний соратник Богуслаєва намагається реалізувати в Узбекистані проєкт навколо «Мотор Січі»
24 Липня 16:52
Петро Кононенко, який після початку повномасштабної війни залишився в Росії, пропонує державній компанії «Узбекнафтогаз» створити аналог українського авіапідприємства, використовуючи бренд і виробничі компетенції «Мотор Січі». Про це йдеться у розслідуванні РБК-Україна, інформує «Комерсант Український».
Автори матеріалу звертають увагу, що історія розгортається на тлі активного зближення між Європейським Союзом та Узбекистаном. Зокрема, нещодавно сторони підписали Угоду про розширене партнерство та співробітництво, а під час 13-го Діалогу високого рівня з питань політики та безпеки в Брюсселі обговорили, серед іншого, і про агресію Росії проти України та “поглиблення співпраці у сфері безпеки”.
Попри це, «в Узбекистані може розглядатися можливість реалізації проєктів із російськими структурами, які передбачають використання викраденої продукції та технологій “Мотор Січі”».
Читайте нас в Telegram: важливі теми – без цензури
У матеріалі нагадується, що колишній президент АТ «Мотор Січ» В’ячеслав Богуслаєв перебуває під слідством за підозрою у колабораційній діяльності та пособництві державі-агресору. Ще у 2017 році він направив свого соратника Петра Кононенка до Москви для створення там компанії ТОВ «Борисфен», яка отримала ліцензії від «Мотор Січі» на широкий спектр послуг.
“Російська компанія локально виконувала обмежений обсяг робіт через відсутність власної виробничої та наукової бази. Тож, починаючи з 2017 року, за паперами “Борисфену” як підрядника низку замовлень насправді збирали та ремонтували на потужностях “Мотор Січ” у підпільний спосіб”, – зазначає видання.
Після початку повномасштабного вторгнення Кононенко до України не повернувся.
“Зрештою “Борисфен” і сьогодні працює в РФ та, як сама заявляє, забезпечує ремонтами двигуни для російських компаній “Газпром”, “Роснефть”, “Вертолеты России” тощо.
Попри те, що створена структура у вигляді “Борисфену” позбавлена українських ліцензій, ця компанія намагається розгортати інвестиційні проєкти в Центральній Азії”, – йдеться у матеріалі.
Кононенко нібито вже веде переговори із державною компанією «Узбекнафтогаз», пропонуючи реалізувати багатомільярдний проєкт зі створення майданчика за аналогією з «Мотор Січчю».
“За наявними даними, він переконує потенційного партнера – “Узбекнафтогаз” (УНГ) (Голова правління Сангінов Абдугані Абдурахмонович, – ред.) – у тому, що нібито має доступ до ліцензій та потужностей українського підприємства.
За описаною моделлю йдеться про схему, подібну до морського “тіньового флоту РФ”: через підробку документів та контрабандні коридори з тимчасово окупованих територій України до РФ вивозять б/в запчастини й деталі продукції “Мотор Січ”, ремонтують їх і видають за нібито виготовлені “Борисфеном” як “дочірньою структурою” заводу.
Крім того, за наявними даними, низку комплектуючих Кононенко замовляє в Китаї, видаючи їх, знову ж таки, за виготовлені на “Мотор Січі”, – йдеться у статті.
Такі дії можуть свідчити про чергову спробу росіян винести за межі України виробничу базу, технології та компетенції одного з ключових підприємств українського авіадвигунобудування, використавши для цього юрисдикцію третьої країни.
Дивіться нас у YouTube: важливі теми – без цензури
Водночас Петро Кононенко та пов’язані з ним компанії, серед яких «Борисфен», Volga Dnepr Airlines і «Вертольотные комплексы», перебувають під санкціями України, Європейського Союзу, Канади та Австралії.
“Для Узбекистану та “Узбекнафтогазу” участь у такому проєкті означатиме не лише репутаційні, а й цілком реальні санкційні ризики. Практика ЄС останніми роками засвідчує, що обмеження дедалі частіше поширюються на іноземні компанії, які беруть участь у схемах обходу антиросійських санкцій або забезпечують російський військово-промисловий комплекс”, – зазначає видання.
Не меншої уваги наведені дані потребують і від українських дипломатичних структур (МЗС, Посольства України в Узбекистані), оскільки саме дипломатичними каналами Україна може своєчасно поінформувати узбецьку сторону про санкційні та правові ризики такої співпраці, резюмують автори.
Як писав «Комерсант Український», ЄС розширив санкції проти фінансового сектору РФ: відключає від SWIFT ще 32 російські банки.
