Повістки ТЦК пропонують вручати за новими правилами: у Раді хочуть скасувати спірну норму про поштові повідомлення
10 Липня 16:46
АНАЛІЗ
У Верховній Раді зареєстрували законопроєкт №15387, який може змінити порядок вручення вимог територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки (ТЦК та СП). Документ пропонує відмовитися від чинної норми, за якою людина може вважатися такою, що отримала вимогу, навіть якщо фактично її не бачила. Автори законодавчої ініціативи пояснюють, що зміни мають усунути ситуації, коли громадяни несуть юридичну відповідальність за невиконання вимоги, про існування якої вони могли навіть не знати, пише «Комерсант Український».
Що саме хочуть змінити
Наразі закон дозволяє вважати вимогу ТЦК врученою навіть тоді, коли поштове відправлення повернулося із відміткою про неможливість вручення. На практиці це означає, що людина може не отримати лист особисто, але документ однаково матиме юридичну силу.
Дивіться нас у YouTube: важливі теми – без цензури
Саме цю норму автори законопроєкту пропонують переглянути. Вони хочуть прибрати автоматичне визнання вимоги врученою лише на підставі поштової відмітки. На їхню думку, факт вручення має бути належним чином підтверджений, а не ґрунтуватися лише на службовій позначці поштового оператора.
Днем вручення вимоги буде вважатися дата її фактичного отримання громадянином під особистий підпис. Інший варіант — якщо людина свідомо відмовилася приймати документ. Водночас сам факт відмови також необхідно буде довести. Для цього, згідно з проєктом закону, мають бути наявні додаткові підтвердження – належним чином оформлений акт про відмову, підписаний щонайменше двома незалежними свідками, або відеозапис, який фіксує відмову громадянина від отримання вимоги. Таким чином автори документа пропонують запровадити більш чіткий механізм підтвердження вручення, щоб уникнути спірних ситуацій та різного трактування закону.
Чому виникла потреба у змінах
У поясненнях до законопроєкту зазначається, що чинне законодавство створює ризик порушення прав громадян. Якщо поштове повідомлення повертається із позначкою на кшталт «не вручено з інших причин», людина може навіть не знати про існування вимоги, однак це не звільняє її від можливих юридичних наслідків.
Саме тому депутати пропонують встановити правило, за яким застосування заходів впливу можливе лише тоді, коли є підтвердження, що громадянин дійсно отримав документ або свідомо відмовився його приймати. Також законопроєктом пропонується не застосовувати заходи впливу до громадян у випадках, коли вимога територіального центру комплектування та соціальної підтримки фактично не була ними отримана.
Окрім порядку вручення вимог, документ містить ще одну важливу пропозицію. Йдеться про громадян, які відмовляються від проходження військової служби під час мобілізації через релігійні або особисті переконання. Зараз закон передбачає, що якщо особа протягом десяти календарних днів після вручення вимоги не виконає покладені на неї обов’язки, ТЦК може звернутися до суду щодо тимчасового обмеження права керування транспортними засобами до моменту виконання або відкликання такої вимоги.
Автори законопроєкту пропонують зробити виняток для тих громадян, які офіційно повідомлять ТЦК про свою відмову від військової служби саме через релігійні чи особисті переконання та водночас підтвердять готовність виконувати інші завдання, необхідні для оборони держави, у межах альтернативної (невійськової) служби.
Законопроєкт визначає, що таке повідомлення можна буде подати у паперовій формі через центр надання адміністративних послуг, надіслати рекомендованим листом поштою або направити на офіційну електронну адресу ТЦК та СП із використанням кваліфікованого електронного підпису чи фотокопії документа з власноручним підписом. У разі виконання цих умов, як пропонують автори документа, тимчасове обмеження права керування транспортними засобами не повинно застосовуватися або, якщо воно вже було запроваджене, має бути скасоване.
Варто зазначити, що законопроєкт №15387 поки лише зареєстрований у Верховній Раді. Документ ще має пройти розгляд у парламентських комітетах, бути винесений до сесійної зали та отримати необхідну кількість голосів народних депутатів, після чого його має підписати президент. Лише після
Читайте нас в Telegram: важливі теми – без цензури
