Російська економіка в «зоні смерті»: скільки ще зможе Кремль фінансувати війну
20 Лютого 20:37
РОЗБІР ВІД Російська економіка опинилася у стані, який західні аналітики вже називають «зоною смерті» — точкою, де система ще функціонує, але поступово втрачає здатність до самовідновлення та розвитку. Йдеться не про одномоментний обвал, а про системний стан, коли економіка ще функціонує, однак її структура дедалі більше підпорядковується військовим потребам і поступово втрачає довгостроковий потенціал розвитку.
За оцінкою експертів, повернути РФ до нормальної, збалансованої моделі без нової масштабної кризи буде надзвичайно складно. Чому Росія «стагнує, але не падає»? Що насправді означає ця «зона смерті»? Чому цивільні сектори падають, але система не руйнується? І чи може мобілізаційна модель стати довготривалою стратегією для Росії – «Комерсант Український» розбирався.
«Зона смерті» як довгострокова стратегія виснаження
Перш ніж аналізувати російську ситуацію, варто чітко визначити, як у принципі працює економічна відповідальність у демократичному суспільстві. Зазначає економіст Олег Пендзин у коментарі «Комерсант Український» . Каже, в країнах із виборчою конкуренцією економічна політика безпосередньо впливає на політичне майбутнє влади. Якщо громадяни біднішають, це стає фактором зміни уряду. Саме тому зростання доходів населення є ключовим критерієм ефективності.
«Що є основною метою діяльності будь-якого демократичного суспільства? Підвищення рівня життя власного населення, виборця, правда? Тобто коли ми з вами говоримо, ми беремо класичний варіант демократичного суспільства і якщо економічна політика, яку проводить правляча політична сила, не приносить користі населенню, населення збіднює, на наступних виборах до влади приходять опозиційні сили, які проводять іншу економічну політику, а правляча сила йде в опозицію”, – каже Пендзин
Іншими словами, в демократії економічна деградація автоматично створює політичні ризики для влади.
Тоталітарна логіка: інші пріоритети, інша мета
Росія, за словами економіста, функціонує в іншій парадигмі. Там економіка не є сервісом для громадян у класичному розумінні. У системах із жорсткою вертикаллю влади критерії «успіху» змінюються: першочерговими стають контроль, мобілізаційна здатність і фінансування силового блоку.
Пендзин прямо визнає складність економічної ситуації в РФ, але підкреслює, що це не означає автоматичного краху режиму.
«Коли ми з вами говоримо про тоталітарні режими, тут ситуація докорінно інша. І дійсно російська економіка стагнує, дійсно на сьогоднішній момент цивільні сектори демонструють величезні мінуса, падіння», – каже Пендзин
Водночас він акцентує, що для російської влади підвищення добробуту населення не є стратегічною ціллю.
«Ми маємо з вами розуміти, що для російської влади на сьогоднішній момент найвищим критерієм економічної ефективності не є підняття рівня життя власного населення».
Тобто навіть якщо цивільні галузі просідають, це не є визначальним фактором для політичної стабільності системи.
Сигнали з Москви: курс на мобілізацію
Окрему увагу експерт звертає на заяви секретаря Ради безпеки РФ Дмитро Медведєв, який комплементарно висловлювався щодо економічної моделі Північна Корея та її можливого застосування в російських умовах. На думку Пендзина, це не випадкова риторика, а маркер ідеологічної готовності до ще жорсткішої мобілізаційної моделі.
«Вони створять ГУЛАГ, вони створять трудові табори, вони перетворять країну на воєнний табір. Люди будуть отримувати пайку по талонах, але країна буде воювати», – Олег Пендзин
Йдеться про готовність системи жертвувати рівнем життя громадян заради військової стратегії.
Чому Росія не «падає»
У суспільному дискурсі часто звучить питання: якщо економіка РФ у кризі, чому не відбувається швидкого колапсу? Пендзин вважає саме таку постановку питання помилковою, адже вона базується на демократичній логіці.
«Тому фраза “От Росія стагнує і ніяк не впаде” – це неправильна фраза. Російська Федерація на сьогоднішній момент має величезні проблеми з економікою, величезні», – Олег Пендзин
Однак навіть за таких умов держава зберігає фінансовий ресурс для підтримки ключових напрямів.
«Але тих ресурсів, що вона отримує від експорту, стягає з економіки, вистачає для того, щоб фінансувати за рахунок соціальних програм воєнний сектор. Вони і далі будуть це робити», – Олег Пендзин
Тобто експортні надходження дозволяють підтримувати військово-промисловий комплекс і соціальні виплати, які утримують базову лояльність.
Риторика «трильйонів доларів між США та РФ»: кому вона адресована
У Кремлі говорять про можливу масштабну економічну співпрацю між Росією та США з озвученням сум у 10–14 трильйонів доларів. На думку Пендзина, ці цифри мають чітко визначену аудиторію.
«Це цифри не для російської аудиторії. Це цифри для американської аудиторії», – Олег Пендзин
Контекст — виборчі процеси у США та політична конкуренція. Експерт згадує і фактор Дональд Трамп, для якого демонстрація економічних успіхів є ключовим елементом публічної комунікації.
«Треба розуміти, що у Трампа в листопаді місяці вибори в Конгрес. І зараз повністю вся риторика, вся діяльність американської адміністрації підпорядкована політичним перегонам. Йому треба показувати, як він фантастично покращив американську економіку. Оце і будуть вводити в оману американського виборця тими шаленими сумами, які до реальних не мають жодного відношення».
У підсумку, за логікою експерта, Росія перебуває не на порозі миттєвого обвалу, а у фазі затяжної структурної деградації. Цивільні галузі скорочуються, економіка дедалі більше концентрується на військових витратах, а соціальна політика стає інструментом підтримки стабільності, а не розвитку.
«Зона смерті» — це стан, коли економіка вже не генерує якісного зростання, але ще здатна забезпечувати функціонування режиму. І саме ця різниця критеріїв — між добробутом громадян і здатністю воювати — пояснює, чому стагнація в Росії не перетворюється на швидкий крах системи.