Ризикова справа: чому інвесторам не просто наважатись на участь у будівництві нових енергообʼєктів
17 Липня 13:25
РОЗБІР ВІД 
Потенційні інвестори, які можуть взяти участь у Конкурсі на будівництво нової генеруючої потужності, отримали можливість ознайомитись з конкурсною документацією та висловити до 26 липня свої зауваження і пропозиції. Урядовці, дотичні до організації конкурсу, сподіваються, що запропоновані конкурсні умови, зацікавлять бізнес. Наскільки це реально – з’ясовував «Комерсант Український».
В Україні мають намір розбудувати нова енергетичну систему. Головним «архітектором» проєкту виступає керівник міністерства енергетики Денис Шмигаль, який ще у квітні презентував цей проєкт. Його важливою складовою і є проанонсований тоді ж Конкурс на будівництво нової генеруючої потужності. Як сподіваються організатори, цей конкурс має додати до енергосистеми 1,5 ГВт нової розподіленої газової генерації.
До того ж, в регіонах, які внаслідок російських атак стали найбільш енергодефіцитними – Харківській, Сумській, Полтавській, Дніпропетровській, Одеській, Чернігівській, Київській областях та Києві. Інша справа, що процес будівництва швидким не буде.
Але посадовці сподіваються, що хоча б якась частина із запланованої нової генерації з’явиться в енергосистемі України вже у 2027 року. Підживлюються такі сподівання, мабуть, тим, що до участі в конкурсі будуть допущені і проєкти, які було розпочато раніше і які зараз перебувають на стадії проєктування або безпосереднього будівництва.
Перед інвесторами, які зголосяться до участі в конкурсі, ставиться чимало вимог. Зокрема, над кожним об’єктом генерації має бути облаштовано антидроновий захист другого рівня; мінімальна потужність кожного нового енергооб’єкта повинна становити 10 МВт; мінімальний термін гарантованої (проєктної) експлуатації генеруючого обладнання – не менше 20 років (або 100 000 годин напрацювання); генеруючі одиниці повинні мати можливість здійснювати пуски в умовах відсутності напруги у зовнішній мережі.
Натомість способів заохочення інвесторів пропонується відчутно менше. Насамперед, інвесторам обіцяно цінову підтримку в години пікового енергоспоживання. Мова про гарантовану державою компенсацію ймовірної різниці в ціні електроенергії у пікові години – вранці та увечері.
Окрім цього, згадується про можливість страхування воєнних ризиків інвесторів. При цьому уточнюється, що такий інструмент перебуває на стадії розробки. Велике питання: чи вистачить цього для того, аби заохотити інвесторів до участі в конкурсі.
Стимули для інвесторів
Ключовим аргументом, який мав би простимулювати потенційних інвесторів взяти участь у конкурсі є запровадження механізму ринкової премії. Зокрема, передбачається, що за послугу із забезпечення розвитку генеруючих потужностей протягом 5 років після введення об’єкта в експлуатацію сплачуватиметься до 27,92 євроцента за 1 кВт/год.
Це робитиметься у випадках, коли ціна електроенергії у визначені «Укренерго» дефіцитні години ранкових та вечірніх пікових навантажень буде нижчою за визначену на конкурсі вартість МВт/год.
Голова Ради Української асоціації відновлюваної енергетики Станіслав Ігнатьєв раніше в коментарі виданню «Комерсант Український» детально пояснював в чому суть цього механізму.
«Інвестор отримує дохід від продажу електроенергії на ринку, а у випадку недостатності ринкової ціни для окупності проєкту отримує додаткову премію. Такий підхід широко використовується в країнах ЄС, оскільки дозволяє поєднати ринкові стимули з певним рівнем гарантій для інвестора. З точки зору залучення учасників рішення є логічним і більш ринковим порівняно з прямими тарифними гарантіями. Воно дозволяє уникнути надмірного фінансового навантаження на державу та водночас забезпечує базову передбачуваність доходів для інвесторів», – наголошує фахівець.
Стосовно страхування воєнних ризиків інвесторів, які фінансуватимуть будівництво нових генеруючих потужностей, відомо, що в компанії «Укренерго» розробляли відповідний інструмент.
Здійснювати таке страхування передбачається через механізм дерискінгу, що напрацьований Секретаріатом Енергетичного Співтовариства. Дерискінг – це фактично стратегія уникнення ризиків, зокрема, через залучення міжнародних перестраховиків.
Як пояснювали в «Укренерго», побудова другого рівня захисту може суттєво здорожчати проєкти і, відповідно, знизити зацікавленість потенційних інвесторів. І саме наявність механізму страхування воєнних ризиків мала б допомогти знівелювати фінансовий тиск на бізнес та стимулювати швидкий запуск нових потужностей в енергосистемі.
Згадану ініціативу планували представити на конференції з відбудови України у Гданську. І наприкінці червня на полях конференції відбулась панельна дискусії на тему «Інвестування в Україну: дерискінг як ключ для масштабування приватного капіталу». Перший заступник Голови НБУ Сергій Ніколайчук в межах цієї дискусії, зокрема, пояснював, якою має бути архітектури підтримки інвестиційних проєктів.
«Ми маємо розвивати багаторівневу систему, у якій приватні страховики активно беруть на себе страхування воєнних та інших ризиків, міжнародні перестраховики забезпечують додаткову місткість ринку, міжнародні фінансові організації надають цільові інструменти підтримки, а держава забезпечує убезпечення від воєнних ризиків у сферах, які обʼєктивно не можуть бути покриті ринком або ціна страхування в яких занадто висока», – зазначив посадовець.
Саме зрозумілий і надійний механізм страхування воєнних ризиків може стати вирішальним аргументом, аби схилити потенційних інвесторів до участі в конкурсі на будівництво нової генеруючої потужності.
Проблеми для інвестування
Якщо ринкова премія не компенсуватиме воєнні ризики та високу вартість фінансування в Україні, то чимало потенційних учасників можуть поставитися до конкурсу обережно. Так вважає Голова Ради Української асоціації відновлюваної енергетики Станіслав Ігнатьєв.
«Для багатьох учасників конкурсу вирішальним фактором буде не лише розмір премії, а й наявність державних гарантій, механізмів страхування воєнних ризиків та підтримка міжнародних фінансових інституцій», – наголошує фахівець.
Що ж, насамперед, може зацікавити інвесторів вкладати кошти у будівництво нової генерації? Саме це видання «Комерсант Український» спробувало з’ясувати у співзасновника української енергетично-технологічної компанії NEGEN Володимира Кудрицького, який, нагадаємо, у 2020-2024 роках очолював компанію «Укренерго».
«Вважаю, що економіка цього бізнесу дозволяє без усілякої штучної підтримки інвестувати. Тобто, якщо прибутковість проєктів і так є достатньою, то можна не намагатися ще щось доплатити інвесторам. І тому потрібно працювати, насамперед, з проблемами, які стримують інвестиції. Однією з таких проблем, безумовно, є страхування воєнних ризиків. Друга проблема стосується дій енергетичного регулятора – це проблема сталості регуляторного поля, сталості правил гри. У нас абсолютно непередбачувана політика НКРЕКП. То вони взимку граничні ціни на електроенергію піднімають, потім через кілька тижнів після гострої фази кризи і відключень, знижують, потім знову корегують. Що вони придумають завтра ніхто не знає, і через це інвесторам дуже складно робити якісь довгострокові фінансові моделі».
Яким же має бути механізм страхування воєнних ризиків, аби переконати інвесторів вкладати власні кошти у будівництво нових енергооб’єктів?
«Що держава може зробити по страхуванню, це дійсно узгодити з міжнародними партнерами схему підтримки, при якій нам надали б фінансування для здешевлення страхування воєнних ризиків для різних регіонів. І треба не просто попросити гроші у міжнародних партнерів, а створити цілий механізм, в рамках якого страхові компанії надавали б таке страхування, щоб частково їхні послуги покривалися коштами наших міжнародних донорів. Це має бути спеціальний механізм, розроблений нашим урядом разом з міжнародними донорами – щоб він справді запрацював. Але, на жаль, це не робиться за тиждень і не робиться за місяць».
З огляду і на вже загадані проблеми, яким може бути інтерес інвесторів до нового конкурсу?
«Більша частина електростанцій в межах цього конкурсу має бути розміщена якраз в регіонах, які є більш вразливими з точки зору воєнних ризиків. До того ж, від інвесторів вимагається забезпечити за власний кошт побудову так званого «другого рівня захисту» – це великі бетонні споруди, які убезпечують від влучання «шахеда». А це здорожчає такі проєкти приблизно в два рази. І я, на жаль, можу прогнозувати, що інтерес до цього конкурсу з боку потенційних інвесторів може бути досить низьким. А якщо і буде, то це частково за рахунок лише державних якихось компаній. Але приватний бізнес в проєкти, які заздалегідь дорожчі в два рази, ніж звичайні, навряд чи піде. І тому, на жаль, тут якихось великих проривів очікувати не варто».
Нові генеруючі енергооб’єкти, започаткувати будівництво яких має новий конкурс, з’являться в кращому разі у 2027 році. Тоді на що українці мають розраховувати наступної зими?
«Ми, на жаль, не можемо розраховувати, що наступної зими розподілена газова генерація зможе компенсувати ті проблеми структурні, проблеми з дефіцитом електроенергії, які у нас були, наприклад, минулої зими. І основна причина такої ситуації полягає в тому, що ці станції будуються повільніше, ніж хотілось би, інвесторів менше, ніж хотілось би, а це є, в свою чергу, наслідком тієї самої непередбачуваної політики з боку регулятора. Тобто у нас проблема регулювання ринку призводить до відсутності інвестицій та нових об’єктів, що й породжує дефіцит електроенергії. Ось такий простий логічний ланцюжок, який пояснює, чому наші зусилля зі спорудження нової генерації і наступної зими ще будуть недостатніми. І це вже спостерігається у риториці посадовців, які вже готують населення до того, що зима буде важкою», – констатував Володимир Кудрицький.
Справді, приміром, голова фракції «Слуга народу» Давид Арахамія вже висловив припущення, що наступна зима буде найважчою в українській історії. Показово, що зробив він цю заяву після засідання фракції, на якому депутати визначались з тим, хто очолить уряд.
І вже сам новий очільник уряду Сергій Корецький, виступаючи в парламенті в день голосування, заявив, що наступна зима може стати найважчою від початку повномасштабної війни.
Тут можна лише додати, що головним аргументом на користь призначення Сергія Корецького новим прем’єром, стало те, що його досвід, отриманий на посаді керівника «Нафтогазу» упродовж минулого опалювального сезону, буде особливо корисним і наступної зими.
Справді, подібний досвід і новому прем’єру, і новому уряду, і загалом країні точно не завадить.
