Шахраї вивели депозит через “Приват24”: Верховний Суд зобов’язав банк повернути клієнтці 40 тисяч євро
3 Серпня 21:15
Із поширенням онлайн-банкінгу дедалі частіше виникають судові спори, у яких фінансові установи вважають успішну авторизацію операцій через телефон чи компʼютер достатнім підтвердженням, що клієнт сам погодився на проведення транзакцій.
2 липня 2026 року Верховний Суд виніс постанову у справі №727/48/24 щодо повернення депозиту, кошти з якого були списані через систему дистанційного банкінгу – без реальної згоди клієнта, пише «Комерсант Український».
Як шахраї отримали доступ до депозиту
Як встановив суд, у 2011 році жінка відкрила у ПриватБанку депозит на суму 40 тис. євро. Договір автоматично продовжувався, а відсотки вона отримувала виключно у відділенні банку, підтверджуючи особу паспортом. Онлайн-банкінгом «Приват24» вкладниця не користувалася.
Після початку повномасштабного вторгнення жінка виїхала за кордон і перебувала поза межами України з осені 2022 року до середини березня 2023 року. Повернувшись додому, вона звернулася до банку, щоб отримати депозит. Однак з’ясувалося, що вклад був достроково закритий через «Приват24», гроші переказані на карткові рахунки, а згодом зняті готівкою через банкомати.
Клієнтка заявила, що не давала жодних доручень щодо закриття депозиту чи переказу коштів, після чого звернулася до правоохоронців. Було відкрито кримінальне провадження за фактом можливого шахрайства. Водночас банк відмовився повертати кошти, аргументуючи, що всі операції були авторизовані з використанням фінансового номера телефону клієнтки. Суди першої та апеляційної інстанцій стали на бік вкладниці, після чого банк звернувся з касаційною скаргою до Верховного Суду.
Що вирішив Верховний Суд
Верховний Суд підтримав висновки судів нижчих інстанцій та наголосив, що саме банк відповідає за належний рівень безпеки електронних платіжних сервісів. У постанові зазначено, що якщо кошти були списані без волі клієнта, це свідчить про несанкціоноване втручання у систему банківських платежів, а тому сама по собі успішна авторизація операцій ще не означає, що їх здійснив власник рахунку.
Дивіться нас у YouTube: важливі теми – без цензури
Суд звернув увагу, що банк не надав доказів, які б підтверджували, що саме позивачка реєструвалася у «Приват24»; відкривала карткові рахунки; переказувала кошти з депозиту; або розголосила третім особам конфіденційну інформацію, яка дозволила здійснити ці операції.
Крім того, матеріали справи підтверджують, що після виявлення втрати коштів жінка своєчасно звернулася до банку та правоохоронних органів, що також свідчить про відсутність її вини.
Коли клієнт відповідає за шахрайські операції
Верховний Суд окремо сформулював важливий правовий висновок: відповідальність користувача платіжних послуг можлива лише тоді, коли банк доведе, що саме дії або бездіяльність клієнта призвели до втрати чи розголошення даних, необхідних для проведення операцій.
Інакше кажучи, саме на фінансову установу покладається обов’язок довести, що клієнт власною необережністю або умисними діями сприяв незаконному доступу до рахунку. Сам факт проведення операцій через дистанційний банкінг або використання фінансового номера телефону не може автоматично свідчити про вину вкладника.
Верховний Суд погодився з рішенням щодо розірвання депозитного договору. Суд зазначив, що списання коштів відбулося без розпорядження вкладниці, її особистої ідентифікації, пред’явлення документів та інших передбачених договором процедур. Такі дії суд визнав істотним порушенням умов депозитного договору з боку банку.
У підсумку Верховний Суд залишив без змін рішення попередніх інстанцій, якими з банку стягнуто 40 тис. євро депозитного вкладу, а депозитний договір розірвано.
Читайте нас в Telegram: важливі теми – без цензури
