Скільки відсотків української генерації забезпечує вітер: який ефект від нових 700 МВт
11 Червня 14:06
РОЗБІР ВІД 
Уряд планує у 2026 році запустити ще 1,5 ГВт розподіленої генерації. І значну частину цієї додаткової потужності має забезпечити вітрова генерація. Чи вдасться це зробити і завдяки чому – з’ясовував «Комерсант Український».
У квітні цього року новий міністр енергетики Денис Шмигаль, представляючи нову модель розбудови розподіленої генерації, яка отримала назву «енергетичних сот», анонсував відкриття передбачуваного ринкового шляху для розвитку відновлюваних джерел енергії. Тоді ж посадовець повідомив про наміри оновити правила конкурсу на будівництво нової генерації та правила аукціонів з розподілу квот підтримки відновлюваної енергетики на 2026 рік.
«Фактично йдеться про європейську логіку підтримки ВДЕ: конкурентні аукціони, ринкова премія і прозоріші правила для інвестора», – пояснював міністр.
У квітні планами на 2026 рік передбачалось розподілити 330 МВт квот: 250 МВт – для вітрової генерації, 33 МВт – для сонячної і 47 МВт – для інших видів ВДЕ. Наприкінці травня плани змінились кардинально – у бік збільшення квот.
Відновлюваний пріоритет
Згідно з травневим урядовим рішенням річну квоту підтримки нових ВДЕ-проєктів, зарезервовану для аукціонів з розподілу квот, було збільшено з початкових 330 МВт до 1 ГВт. Понад дві третини такої підтримки – 700 МВт – отримає вітрова генерація.
Дивіться нас у YouTube: важливі теми – без цензури
Андрій Конеченков, голова Української вітроенергетичної асоціації, називає таке рішення «абсолютно важливим». Воно має простимулювати будівництво відновлюваних джерел енергії.
«Дві проблеми сьогодні існує у вітроенергетиці. Перша проблема – це відсутність поки що допомоги держави у страхуванні воєнних ризиків. Друга проблема – це відсутність так званих «офтейкерів» (від англ. off-take -продаж, – Ред.), тобто покупців, які зобов’язуються викуповувати електроенергію у виробника у майбутньому, впродовж певного часу. Наприклад, ми побудували вітроелектростанцію, ми будемо виробляти електроенергію, але нам потрібно, щоб цю електроенергію хтось викуповував. Тому коли державою надаються квоти на будівництво 700 МВт на рік і це відбувається в рамках так званих «зелених аукціонів», то це і є ось той «офтейк», тобто надання державою гарантій на викуповування електроенергії у її виробника», – зазначає фахівець.
За його словами, в усьому світі подібні аукціони відіграють дуже важливу роль, бо підтримують розвиток ВДЕ. І це саме той передбачуваний ринковий шлях, який має сприяти залученню інвестицій та розбудові відновлюваної енергетики.
Як вважає Олена Павленко, Президентка аналітичного центру DiXi Group, подібні урядові рішення відповідають відразу на кілька запитів.
«По-перше, чим більша підтримка і допомога уряду у встановленні відновлювальних джерел енергії, тим більше бізнес та населення будуть цим займатись – кожен на своєму рівні, вибудовуючи власну енергетичну незалежність. По-друге, підтримка ВДЕ наближає Україну до досягнення мети, визначеної Євросоюзом – зробити енергетику максимально незалежною від викопних видів палива, незалежною від газу, від вугілля, від нафти», – наголошує фахівчиня.
За її словами, підтримка в Україні розвитку відновлювальних джерел енергії, систем накопичення – це крок саме в цьому напрямку.
Вже не просто плани
У 2025 році в Україні було запущено 324 МВт потужностей вітрової генерації. Що можна вважати проривом, якщо згадати про те, що у 2024 році запрацювало лише 20 МВт. Цього року очікується побудова 500-600 МВт нових потужностей ВЕС. Такі цифри голова Української вітроенергетичної асоціації Андрій Конеченков наводив в лютому в інтерв’ю виданню «Комерсант Український». У червні ми поцікавились: як втілюються ці плани.
«Плани щодо спорудження в цьому році 500-600 МВт нових потужностей вітроенергетики реалізуються. Може й трохи більше буде. Давайте порахуємо. У нас в цьому році має бути добудована Тилігульська вітроелектростанція. Там залишилось десь більше ніж 300 МВт. І в компанії ДТЕК ВДЕ заявляли, що вони введуть ці потужності в експлуатацію. Другий проєкт – це компанії «Елементум Енерджі», яка сьогодні в Одеській області будує три вітроелектростанції, кожна по 19,5 МВт. Далі у нас будується проєкт ВЕС Белз, це компанія «Еко-Оптіма». Плюс дуже активно продовжує будувати компанія ОККО і вони, думаю, приблизно до 200 МВт потужностей можуть встигнути побудувати в цьому році. В будь-якому разі більше ста. Ну і ще є компанія Energy Trade Group, вони якраз вже завозять обладнання і близько 20 МВт в цьому році буде введено в експлуатацію у Кіровоградській області. В будь-якому разі, якщо скласти всі ці проєкти, ми вже виходимо на рівень приблизно 600 і більше МВт, які, як очікується, в цьому році буде введено», – зазначив експерт.
Пояснив Андрій Конеченков і те, чому спостерігається такий швидкий розвиток вітроенергетики.
«Вітрова енергетика за період війни довела найбільшу стійкість. Якщо рахувати від загальної встановленої потужності, а у нас приблизно 2,25 ГВт, з яких 1,3 знаходиться на тимчасово окупованій території, то було пошкоджено або зруйновано менше 1% вітротурбін. При цьому, частину з них вже відновили або встановили нові. Тобто дуже маленький відсоток у порівнянні з загальною потужністю. Це тому, що, по-перше, ці об’єкти розосереджені, по-друге, кожна вітротурбіна працює, як окремий генератор. Якщо одну турбіну зруйнували, вітростанція продовжує працювати», – пояснив спеціаліст.
До того ж, за його словами, чимало проєктів розвивається на заході країни, з’являються вони і в центральній частині України: у Вінницькій області, в Хмельницькій, розглядаються проєкти для будівництва на Житомирщині.
Для того ж, аби полегшити вибір місця розташування і визначити найбільш перспективні території для розміщення об’єктів «зеленої» генерації, Міністерство енергетики України спільно з данськими партнерами запускає, поки що у тестовому режимі, інформаційну онлайн-платформу «зеленого зонування». Вона дозволить оцінити придатність територій для розвитку ВДЕ з огляду на сонячний і вітровий потенціал, близькість до енергетичної інфраструктури та інші фактори.
Читайте нас в Telegram: важливі теми – без цензури
