Управління відходами від руйнувань: Україна та Японія готують новий етап співпраці
22 Квітня 14:38
Україна має масштабувати використання відходів від руйнувань для промисловості та створити економічні стимули для повторного використання таких відходів. Про це повідомляє Міністерство розвитку громад та територій, інформує «Комерсант Український».
Українські чиновники зустрілися з представниками Японського агентства міжнародного співробітництва (JICA) і підбили підсумки пілотного проєкту з управління відходами від руйнувань і готуються до наступного етапу співпраці на 2027–2029 роки.
За словами заступниці міністра розвитку громад та територій України Наталії Козловської, сьогодні значна кількість таких відходів вже обліковується щонайменше у шести областях.
“Фактично з цим працює кожна громада, немає жодного регіону, де б були відсутні руйнування. Тому рішення мають бути масштабованими на всю країну”, — зазначила вона.
Пілотний проєкт, який триває з 2024 року, реалізується у Київській області та п’яти містах (Одеса, Дніпро, Харків, Миколаїв, Херсон), дозволив не лише відпрацювати підходи, а й запустити конкретні рішення на місцях.
Україна отримала необхідне обладнання для роботи з відходами, проведено навчання для фахівців, розпочато розвиток переробки матеріалів, впроваджено системний моніторинг і аналіз.
Виробники мають інтегрувати перероблені матеріали у виробництво, зазначають у міністерстві. Водночас головна умова — якість і безпечність кінцевого продукту, який має відповідати встановленим стандартам.
«Україна імплементувала законодавство ЄС у сфері якості будівельної продукції. Незалежно від сировини, кінцевий продукт має відповідати встановленим стандартам», — підкреслила Наталія Козловська.
Використання відходів від руйнувань у будівництві можливе лише за умови дотримання стандартів якості. Саме тому Україна зацікавлена у вивченні міжнародного досвіду, зокрема японського, щодо створення таких стандартів.
Японська сторона підтримала необхідність розробки чітких технічних вимог до продукції з перероблених матеріалів. Це може стати основою для розвитку ринку і залучення бізнесу, особливо у дорожньому будівництві.
Окремо учасники зустрічі зупинились на проблемі поводження з азбестовмісними матеріалами. Сьогодні в Україні використовуються різні протоколи, розроблені міжнародними організаціями, однак єдиного підходу немає.
«Безпечного використання азбесту не існує. Тому нам потрібно напрацювати єдині правила — від виявлення до утилізації», — наголосила заступниця міністра.
Окрім того, в Україні бракує лабораторій для швидкого аналізу небезпечних матеріалів. Частину досліджень досі доводиться робити за кордоном.
JICA передасть необхідне обладнання, що дозволить проводити аналіз на місці і планує розширити навчальні програми для спеціалістів – це дозволить частково вирішити питання.
Мінрозвитку визначило ключові напрями подальшої роботи: удосконалення законодавчої бази, розвиток переробки та повторного використання, створення економічних стимулів для повторного використання та масштабне навчання громад і бізнесу, щодо управління відходами.
Паралельно Україна вже співпрацює зі Світовим банком у напрямі поводження з відходами від руйнувань, і сьогодні важливо об’єднати ці зусилля з підтримкою JICA в межах єдиного проєкту.
Поточний проєкт JICA триватиме до вересня 2026 року, але сторони вже готують наступний етап.
«Для нас важливо забезпечити безперервність цієї роботи і продовжити діяльність без пауз», — зазначив Казунао Шибата.
За підсумками зустрічі домовленості зафіксують у спільному протоколі, який визначить як найближчі кроки, так і довгострокові орієнтири співпраці.
За даними RDNA5, лише у житловому секторі пошкоджено або зруйновано близько 14% житлового фонду, а загальні збитки оцінюються у 61,1 млрд доларів. Станом на квітень в Україні вже обліковано понад 6 млн тонн відходів від руйнувань — і це лише ті, що переміщені на майданчики тимчасового зберігання. Фактичні обсяги є значно більшими .
