В’язні, найманці та примусова мобілізація: як Кремль поповнює армію за рахунок окупованих територій
21 Квітня 18:27
РОЗБІР ВІД 
Намагаючись компенсувати значні втрати на фронті, російська армія активізує мобілізаційні заходи на тимчасово окупованих українських територіях, а також збільшує залучення іноземних найманців і ув’язнених.
Передусім масштабна мобілізація охопила окуповані частини Луганської, Донецької, Запорізької та Херсонської областей. Основний акцент робиться на залученні до війська місцевих жителів — громадян України, які там проживають. При цьому мобілізацію проводять навіть на підприємствах критичної інфраструктури, зокрема у вугільній галузі та на об’єктах, що забезпечують функціонування обласних центрів, таких як Луганськ і Донецьк. Уже зараз відчувається гострий дефіцит кваліфікованих працівників.
Відповідно до нового законодавства, з 1 січня 2026 року призов громадян держави-окупанта на строкову службу здійснюватиметься без традиційного поділу на весняну та осінню кампанії.
Мобілізація має всеохопний характер і супроводжується обмеженням свободи пересування.
Призовний вік визначено в межах від 18 до 65 років. Водночас фактично закрито виїзд із тимчасово окупованих територій Луганської та Донецької областей до Росії, щоб унеможливити подальший виїзд місцевих жителів до європейських країн. Таким чином, поповнення особового складу відбувається майже виключно за рахунок населення окупованих територій.
Росія розширює примусову мобілізацію: окуповані території, ув’язнені та найманці як ресурс для війни
Військовий аналітик та співголова громадської ініціативи «Права справа» Дмитро Снєгирьов, в ексклюзивному коментарі для «Комерсант Український» заявив, що точні масштаби примусової мобілізації українців оцінити складно, однак наявні дані свідчать про десятки тисяч залучених.
«Точну кількість українців, примусово мобілізованих до російської армії з початку повномасштабного вторгнення, назвати неможливо. За даними Координаційного штабу — це 46 327 осіб. ГУР повідомляло про 60 тисяч. Найбільше — з Криму, понад 35 тисяч. У Севастополі — більш як 5 тисяч і стільки ж в окупованій частині Донецької області», — зазначив експерт.
Мобілізація як інструмент демографічного тиску
За словами аналітика, Кремль використовує мобілізацію не лише для компенсації втрат на фронті, а й як механізм впливу на населення окупованих територій.
«Таким чином Кремль не лише заміщує катастрофічні втрати, а й розв’язує демографічне питання, позбавляючись потенційно нелояльного населення», — пояснив він.
Крім того, мобілізованих часто відправляють на фронт без належної підготовки, що значно підвищує рівень втрат.
Окремим напрямом залишається залучення іноземних бійців. Якщо раніше йшлося приблизно про 15 тисяч осіб, то зараз їх кількість, за даними української розвідки, сягнула близько 30 тисяч. Втім, як зазначається, рівень забезпечення таких найманців значно нижчий, ніж у російських військових-контрактників.
Ув’язнені як мобілізаційний резерв
Ще одним ключовим джерелом поповнення армії залишаються ув’язнені. Російські силові структури фактично проводять примусову мобілізацію серед так званого «спецконтингенту». За оцінками західних аналітиків, лише у 2025 році до війська було залучено щонайменше 126 тисяч осіб із цієї категорії — йдеться про ув’язнених, підслідних, боржників та осіб із правовими проблемами.
«Це серйозний мобілізаційний резерв, який активно використовуватиметься і надалі», — зазначає експерт.
За даними української розвідки, у 2026 році Росія планує щомісяця мобілізовувати не менше 10 тисяч осіб із цього середовища.
Окрему роль відіграють зміни у законодавстві РФ. Після подій, пов’язаних із заколотом Пригожина, Володимир Путін дозволив ув’язненим підписувати контракти з Міноборони безпосередньо, зокрема навіть у залі суду. Загалом, за даними ФСІН, у російських тюрмах утримується понад 500 тисяч осіб, що створює значний ресурс для поповнення армії.
Російська влада також посилює тиск на строковиків. Формально добровільні контракти з Міноборони часто підписуються під примусом. Це дозволяє Кремлю уникати відкритого оголошення нової хвилі мобілізації.
Страх перед суспільною нестабільністю
Попри масштабні втрати, російське керівництво не наважується на офіційну мобілізацію через ризики внутрішніх протестів.
«До виборів Путін не піде ні на повну, ні навіть на часткову мобілізацію, побоюючись соціальних потрясінь», — зазначив експерт.
За його словами, навіть окремі збої в інфраструктурі, зокрема проблеми в роботі Telegram, які зачепили банківський сектор, уже викликали хвилю невдоволення.
