В режимі виживання: чому українські аграрії можуть переглянути плани на осінню посівну
7 Серпня 17:37
РОЗБІР ВІД 
Українські аграрії збирають врожай, готуються, як можуть, до наступної посівної і очікують на підтримку від урядовців. Вони мають допомогти агровиробникам протриматись в умовах, коли експортні можливості обмежено, а ціни на зерно знижуються. Як уряд підтримує аграріїв – з’ясовував «Комерсант Український».
Через блокаду чорноморських портів під загрозою опинився експорт з України приблизно половини прогнозованого загального обсягу зернових та олійних культур цього року.
«Ситуація надзвичайно складна. У певних аспектах це навіть складніше, ніж у березні–квітні 2022 року», – так ситуацію в інтерв’ю агентству Reuters окреслив міністр сільського господарства Тарас Висоцький, маючи на увазі стан справ нині і у перші місяці повномасштабного вторгнення росії.
За словами міністра, українські агровиробники вже відчувають вплив, оскільки ціни на олійні та зернові в середньому знизилися на 30%. Прямі ж збитки для аграрного сектору України цього року можуть становити від 1,5 мільярда до 3 мільярдів доларів.
В українських фермерів своя арифметика, яка грунтується на економіці власних господарств і диктує відповідну логіку дій. Ось як змальовує ситуацію Іван Якуб, керівник фермерського господарства «Соната», Голова асоціації фермерів Чернігівщини.
«Фермери зараз поки тримають зібране, не продають. Бо якщо продавати за таку ціну, як нині, то це собі у збиток. Може менше доведеться сіятися, щоб менше було витрат. Хотілося б, щоб запрацювали порти. І щоб наші, як кажуть, партнери не блокували нам кордони, а допомагали вивезти наше збіжжя. Тим більше, що в Європі, в багатьох регіонах засуха цього року і неврожай», – каже аграрій.
Українські урядовці, яким, власне, і належить домовлятись з тими ж європейськими партнерами, намагаються збільшити спроможності альтернативних логістичних шляхів – Дунаєм та суходолом, тобто через західні кордони країни. При цьому, всі усвідомлюють, що альтернативні шляхи, загальна пропускна спроможність яких в кращому разі становитиме лише близько 50-55% місячної потужності чорноморських портів, можуть лише полегшити ситуацію з експортною логістикою, але не розв’язати її. Власне, те ж саме, тобто деяке полегшення, обіцяють поки що аграріям і ті заходи, про які останніми днями заявляли урядовці.
Антикризові ініціативи
Першим кроком, який, на думку урядовців, має підтримати фермерів, стало оновлення мінімально допустимих експортних цін на зернові та олійні культури. В уряді заявляють, що це дозволить врахувати додаткові логістичні витрати, спричинені війною, та забезпечити безперервність зовнішніх поставок української аграрної продукції. Урядовою постановою передбачено, що у серпні 2026 року під час визначення мінімально допустимих експортних цін на окремі види продукції застосовуватиметься коефіцієнт 0,714 відносно базової оцінки. Це стосується пшениці, жита, ячменю, вівса, кукурудзи, сої, ріпаку, насіння соняшнику, а також соняшникової, соєвої та ріпакової олії й окремих продуктів їх переробки. Фактично ж це рішення полегшить укладання частини експортних контрактів. І фахівці називають його технічним. Розповідає Богдан Костецький, співвласник та операційний директор аналітичної компанії Barva Invest.
«З блокуванням глибоководних портів в нас виникла ситуація, коли замитнити товар було неможливо, тому що ті ціни, що склалися на альтернативних експортних паритетах, на Дунаї, на кордонах з Румунією, з Польщею, вони були суттєво нижчими, ніж опубліковані мінімальні ціни, через те, що вони містили в собі дорожчу логістику. І те, що так яскраво, медійно презентували наші урядовці, ось це оперативне зниження мінімальних цін – воно абсолютно не є рішенням для аграріїв. Це рішення просто робить можливим експортне оформлення за нищівно низькою ціною. Відповідно, це просто розблокування бюрократичної колізії, яка пов’язана з подорожчанням експортної логістики. Хоча… Якщо абстрагуватися від низької ціни, яку отримує аграрій, то, в принципі, сам факт і можливість здійснити експорт і здійснити митне оформлення – це нормально і, в принципі, позитивно», – констатує фахівець.
Окрім цього, аграріям обіцяні кредити під заставу зібраного врожаю. Як пояснював міністр аграрної політики Тарас Висоцький, такі кредити мають допомогти господарствам провести осінню посівну без вимушеного продажу продукції за заниженою вартістю.
«Ми маємо терміново розробити та запровадити програму доступного фінансування для агровиробників – фактично для проведення посівної кампанії. Вони зможуть залучати кошти під заставу наявного збіжжя, пройти кризовий період і не продавати зерно за цінами, значно нижчими за його вартість на міжнародних ринках», – наголосив Тарас Висоцький.
Він повідомив, що міністерство вже провело консультації з представниками аграрного сектору та банків. Далі – опрацювання відповідного рішення на рівні Мінекономіки та Мінфіну і розгляд на Кабміні. Коментує Денис Марчук, заступник голови Всеукраїнської аграрної ради.
«Ми ще раніше заявляли про доцільність подібного рішення. Воно напрацьовано спільно. По факту аграрії зараз не отримують грошей за реалізацію продукції. Тому що все йде у збиток з тією ціною, яка сформована. А аграріям ще потрібно виходити на збір пізніх культур плюс сівбу озимини. І для цього дуже потрібні великі оборотні кошти. Їх по факту немає. А банківська система, умовно, має працювати з якоюсь формою застави. Тому, власне, застава під «зернову групу» з підвищеним коефіцієнтом застави, це досить такий хороший, сприятливий результат», – наголошує фахівець.
Дивіться нас у YouTube: важливі теми – без цензури
Далі має бути
Антикризовий пакет урядових спроможностей ще не вичерпано. Приміром, у тій же Всеукраїнській аграрній раді, окрім пільгового кредитування для поповнення обігового капіталу під осінню посівну, скажімо, пропонували урядовцям подумати про надання державних гарантій за кредитами, перегляд окремих умов програми «5-7-9%», реструктуризацію чинних агрокредитів тощо. У Всеукраїнській аграрній раді також нагадують, що скорочення експортних можливостей через зупинку морських портів може призвести до створення надлишку продукції на внутрішньому ринку. І, як наслідок, дефіциту потужностей для зберігання. До такого розвитку подій потрібно підготуватись. Продовжує Денис Марчук, заступник голови Всеукраїнської аграрної ради.
«Якщо дивитися на осінь, коли ми перейдемо до збирання кукурудзи, якої буде більше 33 мільйонів тонн, у нас нестача по зберіганню може сягати до 10 мільйонів. Доведеться вдаватись до полімерних рукавів. Така історія була в 2022-2023 році. Зараз великі бізнеси, я знаю, вже законтрактувалися з компаніями щодо закупівлі цих полімерних рукавів. Ми звертаємося до міжнародних проєктів, щоб допомогли нашій державі в цій справі, щоб держава потім могла передати ці рукави у прифронтові регіони, бо там насправді найгірша ситуація. Місцеві аграрії думали, що зберуть і зібране продадуть, але відвантаження немає, а в них і зберігальних систем немає, бо воно все знищене. Тому це дуже важливий напрямок підтримки», – зазначає експерт.
В уряді вже повідомили і про зміни до програми «5-7-9», які дозволять українським аграріям залучати пільгові кредити для поповнення обігових коштів. Зокрема, урядовим рішенням для кредитів на сільськогосподарську діяльність скасовано обмеження, за яким на оборотний капітал дозволялося використовувати не більше 20% суми кредиту, та знижено ставку за такими кредитами з 15% до 10% річних. Але деякі «вузькі» місця залишаються. Пояснює співвласник та операційний директор аналітичної компанії Barva Invest Богдан Костецький.
«Заборгованість держави перед банками по компенсації між 18 відсотками ринковими і 5-9 відсотками згідно з програмою «5-7-9» в районі 9 мільярдів гривень. У владних кабінетах казали, що на це немає грошей в бюджеті. Хоча це лукавство. Це всього лише 200 мільйонів євро. Думаю, всі знають, які кошти підтримки країна отримує. Знаю, що напрацьовуються зараз відповідні рішення. Просто хотілося б, щоб вони ухвалювались оперативніше», – наголошує фахівець.
Він же пояснює: чому потрібно швидше реагувати на ситуацію.
«Спілкуючись з багатьма сільгоспвиробниками, чую, що вони зараз критично і дуже серйозно переглядають свої наміри по посівній. Приміром, вже за тиждень потрібно починати сіяти ріпак. І якщо не буде рішень, то в нас буде величезний недосів озимих. І це не просто емоційне рішення аграріїв: у них просто так складаються обставини, що їм треба переходити в режим виживання і навіть ігнорувати сівозміну, чекати весни та висівати більше соняшнику, що насправді дуже шкідливо для землі. Висівати більше сої, висівати ще більше кукурудзи, хоча її перехідні залишки і так гігантські. Тобто ситуація критична, і рішення потрібно опрацьовувати дуже оперативно», – наголошує експерт.
Допомогти українським агріям провести цьогорічну осінню посівну кампанію можуть кошти від Європейського Союзу. Урядовці вже звернулися до Єврокомісії із відповідною пропозицією. Ціна питання – 220 млн, за рахунок яких має бути компенсовано відсотки за кредитами для українських малих і середніх агровиробників.
Читайте нас в Telegram: важливі теми – без цензури
