В Україні попри війну зросли обсяги депозитів та кількість кредитів для бізнесу – аналітик YouControl
15 Квітня 13:09
YOUTUBE
Всупереч прогнозам про гіперінфляцію та крах банківської системи, Україна демонструє унікальний світовий прецедент: на четвертому році великої війни обсяги гривневого кредитування зросли на третину. Аналітик YouControl, доктор економічних наук Роман Корнилюк в інтерв’ю «Комерсант Український» пояснив, як працює цей фундамент і чому довіра населення до гривні стала сильнішою за страх перед обстрілами.
Макрофінансова стабільність: чи загрожують «дев’яності»?
Головним трендом останніх років експерт називає безперебійність фінансової системи. На відміну від криз минулих десятиліть, зараз платежі не зупиняються ні на хвилину. Будь-яка фізична чи юридична особа може вільно розраховуватися як готівкою, так і безготівково.
«Ми, незважаючи на четвертий рік війни, незважаючи на шоки, отримуємо макрофінансову стабільність. Це проявляється в тому, що платежі не зупиняються. Це фундамент, який нас тримає на плаву», — наголошує Роман Корнилюк.
Найбільш неочікуваним показником став ріст кредитування та депозитів. За словами аналітика, якби в суспільстві панувала тотальна зневіра, ми б спостерігали масову втечу вкладників. Натомість тренд — зворотний.
- Кредитування: Обсяги гривневих позик бізнесу зросли на третину за минулий рік.
- Депозити та ОВДП: Населення не просто тримає гроші в банках, а активно інвестує у військові облігації (ОВДП). Це свідчить про те, що українці вірять у платоспроможність власної держави.
«Якби люди не довіряли тотально державі або банківській системі, ми б бачили відтік вкладників, ніхто би не купував цінні папери уряду. А ми бачимо зворотній тренд», — каже Корнилюк.
Де взяти «ще один ВВП»? Історичні паралелі та гібридне фінансування
Будь-яка тотальна війна потребує мобілізації ресурсів, які фактично дорівнюють ще одному річному бюджету країни. Роман Корнилюк проводить паралель із війною Англії проти Франції кілька століть тому, коли Банк Англії випускав облігації, щоб залучити капітал найбагатших людей. Україна сьогодні використовує подібний, але «гібридний» метод.
- Донори та партнери: Основну частку видатків покривають ЄС (зараз це пріоритет), США, Японія та інші союзники.
- Гранти vs Кредити: Експерт закликає не боятися «боргового ярма». Значна частина допомоги — це гранти, а кредити мають пільгові умови та можливість пролонгації.
«Будь-яка війна потребує величезних додаткових ресурсів. Нам це потребує ще одного ВВП. Ми пішли таким гібридним методом… Але коли закінчується цикл кредиту МВФ, ми за рахунок нової програми покриваємо виплати старої. Якщо це відбувається тягло і продовжується — це не є надзвичайним борговим ярмом», — пояснює аналітик.
Драйвери та ризики
Головними точками росту, згідно з даними YouControl, стануть сектори, які змогли адаптуватися до умов війни:
- Машинобудування (ВПК): Сектор показав результати, про які раніше «навіть не могли мріяти».
- Енергетика: Попри удари, вона залишається лідером за виручкою та децентралізується.
- Банківський сектор: Залишатиметься «оазою стабільності», забезпечуючи кровообіг економіки.
Водночас сценарій, за якого Україна може повторити долю Куби після розпаду СРСР (коли припинення підтримки призвело до трагедії), Роман Корнилюк називає «клікбейтним і катастрофічним». Така аналогія є помилковою. На відміну від Куби, яка була лише зовнішнім інструментом у чужій грі, Україна є органічною частиною європейського організму.
«Ми частина Європи з часів Київської Русі… Європа — це наш дім, по суті. Це така ж сама батьківщина наша, як і просто в більш широкому розумінні. Тому ми повинні інтегруватися в це середовище і захищати Європу так само, як захищаємо і нашу країну. І успіх Європи — це наш успіх. І провал Європи — це наш провал», — переконаний Роман Корнилюк.
Аналітик підкреслює: якщо для Куби раптове зникнення підтримки з боку СРСР стало трагедією через штучність їхніх зв’язків, то для України європейський шлях є безальтернативним через спільні цінності та історію. Ми не просто «руки», якими воює світ, а невід’ємна частина дому, чий добробут прямо залежить від стабільності всього європейського континенту.
