В Україні 50% населення живе не за місцем реєстрації: Ольга Айвазовська прокоментувала заяву Федорова про вибори
19 Серпня 14:00
Проведення виборів в Україні в умовах повномасштабної війни наразі залишається не лише політично, а й технічно надзвичайно складним завданням. Керівниця Громадянської мережі «ОПОРА» Ольга Айвазовська в інтревʼю для LB.ua звернула увагу на низку проблем, які необхідно вирішити ще до початку виборчого процесу, повідомляє «Комерсант Український».
За її словами, робота над законодавчою базою для перших повоєнних виборів фактично загальмувала. Із квітня 2026 року відповідна робоча група Верховної Ради провела лише одне нетривале засідання.
Раніше процес активізувався на тлі мирних переговорів, однак після їхнього фактичного припинення зупинилася й підготовка виборчого законодавства.
Айвазовська очікує, що роботу над нормативною базою можуть відновити у вересні. Водночас для проведення виборів недостатньо ухвалити один закон. За її оцінкою, необхідно опрацювати кілька законодавчих напрямів, а підсумком роботи може стати пакет із шести-семи нормативних актів.
Однією з найбільших практичних проблем є виборча адреса громадян. За словами Айвазовської, близько половини українців фактично проживають не там, де зареєстровані. Це означає, що перед голосуванням мільйонам громадян доведеться визначити або змінити виборчу адресу.
Дивіться нас у YouTube: важливі теми – без цензури
Проблема стосується і українців, які перебувають за кордоном. Йдеться про понад шість мільйонів громадян, для яких необхідно організувати можливість голосування. При цьому традиційної кількості закордонних виборчих дільниць буде недостатньо, оскільки вони фізично не зможуть забезпечити участь такої кількості виборців. Окреме питання — участь військовослужбовців. Вони мають конституційне право не лише голосувати, а й бути обраними, однак проведення виборів поблизу лінії фронту створює додаткові безпекові ризики.
Одним із можливих варіантів Айвазовська називає створення спеціальних виборчих дільниць для військових. Водночас, на її думку, їхню кількість необхідно чітко обмежувати, оскільки надмірна концентрація виборчої інфраструктури у військових підрозділах може створити ризики використання адміністративного ресурсу.
Серед інших невирішених питань — юридичний статус майбутніх виборів. Вони не вписуються повністю у формат звичайних чергових виборів, однак водночас не є класичними позачерговими. Тому законодавцям необхідно окремо визначити правову конструкцію такого голосування.
Окремо експертка звертає увагу і на ризики, пов’язані з кандидатами. Вона наголошує, що чинне законодавство містить ситуації, які можуть викликати серйозні суспільні дискусії, зокрема можливість балотування людини, засудженої за державну зраду.
Читайте нас в Telegram: важливі теми – без цензури
