Загроза з півночі: як вимкнення ретрансляторів у Білорусі змінює тактику російських дронових атак
30 Червня 14:47
АНАЛІЗ
Самопроголошений президент Білорусі Олександр Лукашенко міг тимчасово призупинити роботу російських ретрансляторів на території Білорусі, але в день масованої атаки він може відновити їхню роботу за лічені хвилини. Заява президента Володимира Зеленського про те, що ці об’єкти наразі затихли, не повинна розслабляти, наголошують військові експерти. Та попереджають, Мінськ може просто ховати вишки від української радіорозвідки, щоб увімкнути їх безпосередньо під час чергового удару РФ і знову вести ворожі БПЛА в режимі реального часу. Чим насправді загрожували ці білоруські ретранслятори та як вони перетворювали безпілотники на керовану зброю? Які кроки можуть зробити ЗСУ для «відмінусування» загрози – у матеріалі «Комерсант Український».
Президент України Володимир Зеленський напередодні заявив про призупинення роботи російських ретрансляторів на території Білорусі. Військовий експерт, полковник запас ЗСУ Роман Світан в ексклюзивному коментарі «Комерсант Український» розповів, чим загрожували ці об’єкти, як вони впливали на маршрути ворожих БПЛА та чому раптове «затишшя» з боку Мінська може бути пасткою.
Керований терор: у чому небезпека білоруських ретрансляторів?
Головна проблема збиття безпілотників, які перебувають під оперативним управлінням, полягає в тому, що вони перестають бути просто сліпими «снарядами». За наявності зв’язку оператор (який фізично може перебувати навіть у Москві) здатний керувати дроном у режимі реального часу: змінювати висоту, швидкість та курс.
«Тоді це вже виходить фактично пілотований апарат. Його складно збити, а головне — він може точно наводитися на ціль, зокрема й на рухому. Це величезна проблема», — наголошує Роман Світан.
Саме для забезпечення такого стійкого зв’язку вздовж українсько-білоруського кордону росіяни розгорнули мережу ретрансляторів. Завдяки їм ворожі оператори мали змогу «вести» безпілотники вглиб території України, піддаючи постійним ударам північні та західні регіони.
Під ударом — логістика до Польщі
Наявність робочих вишок у Білорусі дозволяла російським БПЛА буквально «ковзати» вздовж кордону, загрожуючи цілій низці українських областей: Волинській, Рівненській, Житомирській, Київській та Чернігівській.
За словами Світана, зараз у росіян є цілком конкретна та небезпечна задача — перерізати українські логістичні ланцюжки. Йдеться про так званий військовий трафік, який іде вздовж північного кордону у бік Києва та Польщі. Використання керованих через Білорусь дронів мало стати ключовим інструментом для ударів по цих артеріях.
Лукашенко вимкнув чи злякався удару?
Раптова заява про те, що ретранслятори призупинили роботу, викликає чимало запитань. Роман Світан припускає два сценарії: або самопроголошений президент Білорусі Олександр Лукашенко вирішив їх вимкнути самостійно, або ж частина з них уже була успішно ліквідована.
«Тут велике питання, найближчим часом усе стане зрозуміло. Але є серйозна небезпека: вони могли їх просто вимкнути, щоб ми не бачили їх у радіодіапазоні (а у нас дуже хороша радіорозвідка). Проте вони можуть знову ввімкнутися безпосередньо в момент масованої атаки», — попереджає експерт.
Стратегія ЗСУ: «Відмінусувати» за кілька хвилин
Українська сторона чітко усвідомлює цей ризик. Як тільки ретранслятори активуються, в радіодіапазоні вони «засвітяться, як новорічні ялинки», що дозволить миттєво зафіксувати їхнє розташування.
Військовий аналітик переконаний, що Україна не чекатиме і діятиме на випередження. Ба більше, готовність до радикальних кроків уже зчитується із заяв вищого військово-політичного керівництва країни.
«Нам треба бути готовими до їхнього знищення. Як тільки вони вмикаються в режим ретранслятора, їх треба тут же ліквідовувати, буквально за кілька хвилин. Я думаю, у нас цей механізм уже готовий. Вони будуть просто знищені, щойно подадуть сигнал. Це єдиний спосіб забезпечити безпеку нашим північним областям», — резюмував Роман Світан.
Отже, раптове призупинення роботи російських ретрансляторів у Білорусі є не ознакою деескалації, а тактичною паузою. Однак, Україна не чекає на удар, а готується до нього. Вона чітко усвідомлює ризики та розробляє ефективні стратегії, зокрема, швидку ліквідацію загрози, щойно вона активується.
