Запуск «Дружби»: перемога для Києва чи небезпечна поступка Кремлю
22 Квітня 18:26
РОЗБІР ВІД 
Після тижнів напружених переговорів та технічних робіт Україна та Євросоюз вийшли на фінішну пряму у розв’язанні критичного питання фінансування та санкцій. 22 квітня стало відомо, що Угорщина та Словаччина попередньо зняли свої вето з масштабного кредитного пакета для України у розмірі €90 млрд, а також погодили 20-й пакет санкцій проти РФ. Про це повідомляють ЗМІ з посиланням на дипломатичні джерела у Брюсселі. Головним рушієм прогресу стало завершення ремонтних робіт на українській ділянці нафтопроводу «Дружба», яка раніше постраждала від російських обстрілів. Втім, чи зникла загроза нових російських ударів по енергоінфраструктурі? Та чи не стала ця поступка вигідною насамперед для Кремля? Чи може запуск «Дружби» послабити позиції Росії, чи навпаки — поверне їй мільярди на війну? «Комерсант Український» розбирався.
Президент України Володимир Зеленський офіційно підтвердив готовність системи до роботи.
”Україна виконала ремонтні роботи на ділянці нафтопроводу ”Дружба”. Наші фахівці забезпечили базові умови для поновлення роботи системи. Ми пов’язуємо із цим розблокування європейського пакета підтримки, який уже був схвалений Європейською радою” — заявив голова держави.
Зеленський також наголосив, що Україна чекає на рух партнерів щодо переговорних кластерів про вступ до ЄС, оскільки «свою частину роботи Київ уже виконав». Відомо, що об 11:35 (за Києвом) Будапешт підтвердив початок прокачування нафти. Перші обсяги сировини мають надійти до Угорщини вже найближчими днями. Наразі триває технічна процедура ухвалення довгострокового бюджету ЄС.
Водночас Прем’єр Словаччини Роберт Фіцо натякнув, що Словаччина не заперечуватиме проти розблокування 90 млрд євро для України, але 20-й пакет санкцій проти РФ підтримає після відновлення транзиту російської нафти трубопроводом “Дружба”
“Я не знаю, як поведеться ЄС, якщо кредит буде розблоковано, а через кілька днів постачання нафти трубопроводом “Дружба” знову зупиниться. Що ми будемо робити тоді, я справді не знаю, але ми маємо бути готовими до такого розвитку подій”, – каже Фіцо.
Що це означає для України?
Головний позитив для Києва у цій ситуації — суто прагматичний. Відновлення прокачування нафти стало ключем до «розморожування» пакету допомоги від Європейського Союзу в розмірі 90 млрд євро. Кандидат політичних наук, експерт-міжнародник Станіслав Желіховський в ексклюзивному коментарі розібрав ситуацію на деталі.
”Ми виграємо ситуативно, якщо говорити про розблокування кредиту для України. Це одна з причин, чому Україна йде на такий крок. Насправді технічна можливість з’явилася лише зараз, адже ремонтні роботи тривали досить довго”, – зазначає Желіховський.
Також з приходом до влади в Угорщині нових сил, зокрема Петера Мадяра, з’являється шанс на перезавантаження відносин. Желіховський вважає, що крок Києва щодо відновлення транзиту може стати фундаментом для нормального діалогу.
”Принцип “послуга за послугу” – це найбільш імовірний варіант нашої співпраці у поствиборчих реаліях. Ми очікуємо на кроки назустріч з боку Будапешта”, – каже міжнародник Желіховський.
Особлива увага прикута до того, чи наважиться новий уряд Угорщини на реальну диверсифікацію. Петер Мадяр вже давав сигнали про готовність переглянути енергетичну співпрацю з РФ, включаючи не лише нафту, а й проєкти «Росатома».
Чи виграє росія від запуску “Дружби”?
Короткострокові вигоди можуть обернутися довгостроковими втратами в безпековій сфері, застерігаєкандидат політичних наук та експерт-міжнародник.
«І хотілося б, щоб офіційний Будапешт, як той, що поки ще є, так і новий, який прийде на заміну, розумів, що насправді навіть попри якісь певні економічні вигоди, можна програти геополітично, враховуючи те, що РФ зможе надалі здійснювати свою агресію, і це не лише стосується України, а й всієї Європи. І хоча вигод глобальних немає, все ж таки від цього виграє Росія», – застерігає Желіховський
Попри офіційні заяви про відновлення української ділянки нафтопроводу «Дружба», фактичний запуск транзиту залишається під великим питанням. Економіст Олег Пендзин в ексклюзивному коментарі “Комерсант український” пояснює: м’яч тепер на полі РФ, проте її можливості обмежені успішними атаками українських дронів.
Так, Україна виконала свою частину зобов’язань перед партнерами, відремонтувавши пошкоджені ділянки. Однак, за словами Олега Пендзина, це лише одна сторона медалі. Проблема тепер полягає в критичному стані інфраструктури на території самої Росії.
«Формальна можливість України пропускати нафту ще не означає, що росіяни будуть готові це робити. Вчорашні новини підтверджують: українські дрони вдарили по лінійній виробничо-диспетчерській станції в Самарі — перевантажувальному комплексу на нафтопроводі «Дружба». Там серйозно знищена інфраструктура, яку росіянам ще треба відновлювати», — підкреслює економіст Пендзин.
Найбільш зацікавленими сторонами у відновленні транзиту залишаються Угорщина та Словаччина. Причина банальна — гроші. Пендзин наголошує на колосальному розриві в ціні між російською нафтою та альтернативними пропозиціями на європейському ринку.
Ключові економічні чинники:
- Ціна: Різниця в ціні між російською нафтою та альтернативами сягає трьох разів.
- Доступність: Вільні обсяги нафти в Європі є, але їхня вартість для внутрішніх ринків Угорщини та Словаччини є «шаленою».
«Сьогодні в Європі є вільні обсяги нафти, але вона дорога шалено. Саме тому Угорщина та Словаччина є найбільш зацікавленими у «Дружбі». Альтернативи для них досі не знайшлося саме через економічну складову», — пояснює Пендзин.
Отже, згода України на відновлення транзиту — це грамотний дипломатичний крок. Україна показує партнерам свою готовність дотримуватися домовленостей, водночас залишаючи Росію віч-на-віч з її розбитою логістикою.
Пастка для Будапешта та Словаччини
Попри економічні вигоди від російських знижок, Угорщина та Словаччина ризикують геополітично. Росія роками використовувала енергоресурси як інструмент шантажу та прив’язки країн до своєї орбіти.
Експерт-міжнародник зазначає, що попередня поломка нафтопроводу була не випадковістю, а свідомою атакою Москви:
”Росія могла навмисно атакувати об’єкт, щоб погіршити відносини між Україною та Угорщиною, особливо під час передвиборчої кампанії. План полягав у тому, щоб Віктор Орбан заробив політичний капітал на цьому конфлікті та залишився “троянським конем” Путіна в Європі. Як бачимо, план не спрацював — Орбан програв вибори”, – зазначає Желіховський.
Ба більше, питання безпеки «нафтогону» залишається відкритим. Якщо Росія знову вдасться до ударів по інфраструктурі, приховати це вже не вдасться.
”Це буде чітко зрозуміло, що зробила Москва. Україна надає світу всю необхідну інформацію. Раніше Орбан та Фіцо намагалися зробити вигляд, ніби це Київ зацікавлений у зупинці транзиту, але тепер ця риторика не спрацює”, — Станіслав Желіховський.
Станіслав Желіховський нагадав, що стратегія Кремля десятиліттями будувалася на створенні штучної залежності через цінові маніпуляції. Україна пройшла цей шлях і змогла розірвати ланцюги, що зараз є головним викликом для Будапешта та Братислави.
”Путін спеціально давав знижки, щоб прив’язати до себе ті чи інші країни, і Україна теж не була виключенням. На щастя, ми змогли переключитися на альтернативні джерела. Це зробили й інші країни, зокрема Польща та Чехія”, – підсумовує Желіховський
А от чи зможуть Угорщина та Словаччина повторити цей шлях і вийти з-під впливу «дешевих» російських ресурсів заради європейської безпеки — покаже найближчий час.
