Б’юті-ринок UA: яка косметика і чому зникне з салонів краси та прилавків після 3 серпня
12 Червня 14:40
АНАЛІЗ
Українська індустрія краси готується до одного з наймасштабніших регуляторних оновлень за останні роки. Уже 3 серпня 2026 року завершиться дворічний адаптаційний період, після чого в повному обсязі почнуть діяти вимоги Технічного регламенту щодо косметичної продукції, затвердженого Кабінетом Міністрів на вимогу ЄС.
«Комерсант Український» зʼясовував, що зміниться вже наприкінці літа на українському бʼюті-ринку.
У першу чергу зміни стосуються товарів, що реалізуються через роздрібні мережі, аптеки та онлайн-магазини, а також продукції, яка використовується у клініках естетичної медицини, салонах краси чи пропонується клієнтам у готельному секторі.
Заборонені інгредієнти: що зникає з косметичного ринку
Запровадження європейських правил суттєво розширює перелік речовин, використання яких у косметичній продукції заборонене або жорстко обмежене. Якщо порівнювати з попередніми вимогами ДСаНПіН, кількість заборонених компонентів зросла майже в чотири рази та перевищує 1600 позицій.
Згідно з Додатком 2 до Технічного регламенту, під повну або фактичну заборону потрапила низка відомих активних речовин.
Третіноїн (Tretinoin) більше не може використовуватися у косметичних засобах через високі ризики для здоров’я. Попри популярність у боротьбі з акне та віковими змінами шкіри, ця речовина належить до лікарських засобів і має доведений тератогенний ефект, що може спричиняти вади розвитку плода під час вагітності. Саме тому її застосування можливе лише під медичним контролем.
Гідрохінон (Hydroquinone), який тривалий час вважався одним із найефективніших компонентів для освітлення шкіри, також опинився під забороною. Наукові дослідження вказують на його потенційну токсичність для клітин, ризик розвитку стійких порушень пігментації та можливі канцерогенні властивості.
Поза межами косметичного регулювання відтепер залишаються і засоби з міноксидилом (Minoxidil) та його похідними. Речовина широко використовується для лікування випадіння волосся, однак належить до лікарських препаратів і може впливати на серцево-судинну систему, викликаючи побічні реакції, зокрема прискорене серцебиття, зниження артеріального тиску та набряки.
Окрема категорія заборонених компонентів — антибіотики та глюкокортикоїди. Їх використання в косметичних засобах проти акне чи запалень більше не допускається через ризики формування антибіотикорезистентності, гормональних порушень та інших серйозних побічних ефектів. Неконтрольоване застосування стероїдних речовин може призводити до атрофії шкіри, розвитку так званого стероїдного акне та синдрому відміни.
Серед нововведень — заборона на використання у споживчій косметиці трихлороцтової кислоти (TCA). Незважаючи на її популярність у професійних хімічних пілінгах, ця речовина має надзвичайно агресивну дію та при неправильному застосуванні здатна спричиняти глибокі опіки, рубцювання тканин і стійкі порушення пігментації. Надалі процедури із застосуванням TCA можуть проводитися лише фахівцями в межах професійних косметологічних або медичних практик.
Під абсолютну заборону також потрапив бензол (Benzene) — один із найнебезпечніших органічних розчинників, який міжнародні організації класифікують як доведений канцероген. Речовина здатна негативно впливати на кровотворну систему, підвищувати ризики розвитку онкологічних захворювань та генетичних мутацій. Нові правила передбачають жорсткий контроль навіть щодо його залишкових слідів у косметичній продукції.
Яка косметика залишиться на ринку після 3 серпня 2026 року
Косметика, яка була законно введена в обіг до 3 серпня 2026 року, зможе й надалі реалізовуватися без додаткових процедур. Йдеться про продукцію, яку виробник встиг офіційно продати або яку імпортер ввіз і розмитнив до завершення перехідного періоду. Такі залишки можуть залишатися в магазинах, аптеках та на складах без обов’язкової повторної нотифікації чи примусового вилучення.
Продавати таку продукцію дозволяється до завершення встановленого виробником строку придатності. Водночас у разі запровадження додаткових обмежень з боку Міністерства охорони здоров’я граничний термін її перебування на ринку може бути обмежений 2030 роком.
Ключовою умовою для бізнесу стане можливість підтвердити законність походження кожної партії товару. Під час перевірок суб’єкти господарювання повинні надати документи, які підтверджують, що продукція була введена в обіг саме до 3 серпня 2026 року. Це можуть бути видаткові накладні, акти приймання-передачі, митні декларації або інші первинні документи.
Крім того, на таку продукцію мають поширюватися документи, видані відповідно до попередніх правил регулювання, зокрема висновки санітарно-епідеміологічної експертизи та інші дозвільні документи, які були чинними на момент введення товару в обіг. Якщо підтвердити походження або законність реалізації продукції неможливо, контролюючі органи можуть визнати таку партію нелегальною.
Однак починаючи з 3 серпня 2026 року, будь-яка нова косметична продукція, яка вперше вводитиметься в обіг в Україні, повинна повністю відповідати вимогам Технічного регламенту. В іншому випадку її реалізація буде заборонена. При цьому вирішальне значення матиме не дата виробництва товару, а дата його введення в обіг. Наприклад, якщо косметичний засіб був виготовлений у липні 2026 року, але перші документи на його продаж оформлені вже після 3 серпня, така продукція повинна відповідати новим вимогам. За відсутності необхідної документації товар може бути вилучений з ринку.
Ринок розпиву парфумерії під загрозою
Одним із сегментів, який найбільше відчує наслідки запровадження нових правил, може стати ринок розпиву парфумерії. Новий технічний регламент встановлює жорсткі вимоги до обігу косметичної продукції, включно з обов’язковим визначенням Відповідальної особи, наявністю інформаційного файлу продукту (PIF), проходженням процедури нотифікації та нанесенням повного маркування на кожну одиницю товару.
За таких умов традиційна практика продажу парфумів у невеликих атомайзерах, отриманих шляхом переливання вмісту з оригінального флакона, може виявитися несумісною з новими вимогами законодавства. Фактично будь-яке перепакування продукції у сторонню тару розглядається як втручання в оригінальний продукт і зміна умов його зберігання та реалізації.
У результаті продавець або дистриб’ютор, який здійснює переливання парфумерії, ризикує отримати статус суб’єкта, відповідального за продукцію, а отже — і весь комплекс обов’язків, які зазвичай покладаються на виробника. Це включає забезпечення відповідності продукції вимогам безпечності, ведення технічної документації та виконання норм щодо маркування.
Практична реалізація таких вимог для більшості продавців розпиву виглядає вкрай складною. Зокрема, йдеться про необхідність документального підтвердження безпечності продукції після перепакування, збереження простежуваності партій, а також нанесення на мініатюрні флакони повного переліку обов’язкової інформації, включно зі складом, потенційними алергенами та батч-кодами.
Експерти ринку не виключають, що після завершення перехідного періоду діяльність із продажу парфумерії у форматі класичного розпиву може опинитися в зоні підвищеної уваги контролюючих органів. У разі виявлення порушень вимог технічного регламенту суб’єкти господарювання ризикують зіткнутися зі значними фінансовими санкціями, розмір яких може сягати десятків тисяч гривень за кожен встановлений випадок порушення.
Соцмережі розділилися: українці сперечаються через можливе зникнення розпиву парфумів
Перспектива посилення контролю над ринком парфумерії та фактичне ускладнення продажу ароматів на розпив уже викликали жваву дискусію серед українських користувачів соціальних мереж. Думки громадян розділилися: одні вважають нові правила надмірними, інші ж підтримують посилення контролю за якістю продукції.
Найбільше обурення висловлюють поціновувачі нішевої та люксової парфумерії, для яких формат розпиву став чи не єдиною можливістю знайомитися з дорогими ароматами. Користувачі зазначають, що далеко не кожен може дозволити собі придбати оригінальний флакон об’ємом 50 або 100 мл, вартість якого іноді сягає кількох тисяч гривень.
Частина українців наголошує, що під час повномасштабної війни невеликі особисті радощі мають особливе значення для психологічного стану людей. На їхню думку, можливість спробувати новий аромат за доступною ціною допомагає хоча б частково відволіктися від щоденного стресу, тривог і новинного навантаження. То ж у коментарях користувачі пишуть, що нові аромати стали для багатьох своєрідною формою емоційної підтримки. Деякі навіть стверджують, що улюблені запахи допомагають покращити настрій, зменшити рівень напруги та легше переживати складні періоди життя.
Не обійшлося і без політичних оцінок. Окремі дописувачі критикують державну політику, заявляючи, що влада нібито приділяє надто багато уваги регулюванню парфумерного ринку замість боротьби з більш серйозними проблемами, наприклад, наркоторгівлею.
Втім, чимало українців підтримують посилення вимог. На їхню думку, ринок розпиву тривалий час залишався практично неконтрольованим, що створювало ризики для споживачів.
Прихильники нововведень зазначають, що покупець часто не має можливості перевірити походження парфумів після їх переливання в іншу тару. Через це виникають сумніви щодо оригінальності продукції, умов її зберігання та дотримання санітарних вимог.
Деякі користувачі також згадують випадки подразнень і алергічних реакцій після використання парфумів, придбаних на розпив. На їхню думку, посилення державного контролю може сприяти підвищенню прозорості ринку та зменшенню кількості контрафактної продукції.
Нотифікація косметичної продукції: що потрібно знати
Також однією з ключових вимог нового регулювання є обов’язкова нотифікація косметичних засобів. Йдеться про електронне подання інформації про продукт до уповноваженого державного органу до моменту його виходу на ринок. Під час реєстрації на державному порталі cosmetic.moz.gov.ua необхідно вказати основні відомості про продукцію, зокрема її категорію, назву, рамкову рецептуру, макет маркування та, за необхідності, фотографії упаковки.
Для проходження процедури відповідальна особа повинна сформувати пакет документів і даних, який включає:
Визначення відповідальної особи (Responsible Person) – резидента України – виробника, імпортера або уповноваженого представника, який несе повну юридичну та фінансову відповідальність за безпечність та відповідність продукції вимогам законодавства.
Також Product Information File (PIF) – технічне досьє на продукт, що містить інформацію про склад, виробництво, пакування, результати випробувань і підтвердження заявлених властивостей косметичного засобу. Документація повинна зберігатися щонайменше десять років після випуску останньої партії продукції.
Cosmetic Product Safety Report (CPSR) – документ, який є центральною частиною PIF та містить оцінку безпечності продукту, токсикологічний аналіз інгредієнтів, результати випробувань на стабільність і мікробіологічні показники. Звіт має бути підготовлений і підписаний експертом з відповідною медичною або фармацевтичною освітою.
Підтвердження відповідності принципам GMP. Документальне підтвердження того, що виробництво здійснюється відповідно до вимог належної виробничої практики згідно зі стандартом ДСТУ ISO EN 22716.
Інформацію про склад продукції. Для подання нотифікації необхідно мати точні дані щодо рецептури або повного якісно-кількісного складу. Окремо декларується наявність наноматеріалів та речовин категорії CMR — канцерогенних, мутагенних або токсичних для репродуктивної функції.
Оновлене маркування та дані про упаковку. У систему завантажується графічний макет етикетки, де перелік інгредієнтів має бути зазначений відповідно до міжнародної номенклатури INCI, а інформація для споживача — українською мовою. За потреби додаються фотографії готової продукції.
Систему ідентифікації партій. Кожна одиниця продукції повинна мати унікальний батч-код, який забезпечує простежуваність її походження та історії виробництвНові правила маркування: максимум прозорості для споживача
З набуттям чинності нових вимог маркування косметичної продукції перетворюється з маркетингового інструменту на один із ключових елементів державного контролю. Помилки в оформленні етикетки можуть стати підставою для претензій з боку органів ринкового нагляду.
Однією з головних вимог є використання міжнародної системи INCI, відповідно до якої всі інгредієнти повинні зазначатися латиницею та розміщуватися в порядку зменшення їхньої концентрації у складі продукту. Водночас назва косметичного засобу, його призначення, спосіб застосування та обов’язкові застереження мають бути викладені державною мовою. Регламент також встановлює технічні вимоги до оформлення етикеток. Зокрема, мінімальна висота малої літери «х» повинна становити не менше 1,2 мм, а для упаковок малого формату — не менше 0,9 мм. Уся інформація має бути надрукована контрастним шрифтом і залишатися читабельною протягом усього строку використання продукції.
Особливу увагу приділено простежуваності товарів. Кожна одиниця косметичної продукції повинна містити унікальний номер партії (Batch Number), який дає можливість ідентифікувати походження товару та оперативно реагувати у разі виявлення дефектів або порушень безпечності.
Також уніфікуються правила позначення строків придатності. Для продукції з терміном зберігання до 30 місяців використовуватиметься символ пісочного годинника із зазначенням кінцевої дати придатності. Якщо ж продукт може зберігатися понад 30 місяців, на упаковці розміщуватиметься знак відкритої баночки (PAO), який інформуватиме споживача про безпечний період використання засобу після відкриття упаковки.
