Податок на OLX, Uber та Kabanchik: чи заробить на цьому держава та на що зростуть ціни першочергово
12 Червня 16:16
РОЗБІР ВІД 
Верховна Рада України ухвалила резонансний закон, який кардинально змінює правила гри для всіх, хто заробляє через онлайн-платформи. Популярні маркетплейси, сервіси таксі, оренди житла та фриланс-біржі будуть зобов’язані автоматично передавати Державній податковій службі (ДПС) дані про доходи своїх користувачів. Нововведення покликане детінізувати ринок онлайн-послуг та торгівлі, який досі багато в чому залишався «у тіні». Що саме зміниться для звичайних українців, які продають речі на OLX, таксують чи підробляють на фрілансі? «Комерсант Український» розбирався.
Хто підпадає під контроль, а хто поза грою?
Під приціл податкової потрапляють практично всі популярні цифрові сервіси. Серед них:
- Маркетплейси (інтернет-платформи для продажу товарів);
- Сервіси оренди (нерухомості, авто тощо);
- Служби таксі та доставки;
- Біржі фрілансу (пошук спеціалістів для разових чи постійних робіт).
Закон передбачає так званий «неоподатковуваний ліміт». Якщо ваш сукупний дохід від продажу товарів чи надання послуг через платформи становить до 2000 євро на рік, хвилюватися не варто — ці гроші звільняються від оподаткування. Це захистить тих, хто просто розпродає власні старі речі чи має зовсім незначний підробіток.
Проте чи готові ДПС і сам бізнес до такого кроку, і чому реальні суми у бюджеті можуть виявитися значно скромнішими? Своїм баченням ситуації поділився економіст, в.о. директора Інституту прикладних систем і технологій та архітектор онлайн-системи бухобліку Oblik-SaaS Данило Монін.
Дивіться нас у YouTube: важливі теми – без цензури
Чому старт аж у 2028 році та з чим зіткнеться ДПС?
Згідно із законопроєктом, першу звітність платформи мають подати до 31 січня 2028 року за підсумками 2027 року. Такий тривалий підготовчий період (близько 1,5 року) обумовлений колосальними технічними труднощами, які стоять як перед державою, так і перед бізнесом.
«Фактично українській податковій потрібно буде з нуля розробити складну систему збору та зберігання податкової інформації, яку передаватимуть цифрові гіганти щодо своїх активних продавців і водіїв. З іншого боку, самі платформи мають розробити унікальні технічні модулі для експорту цих даних під вимоги ДПС», — пояснює Данило Монін.
Окрім внутрішньої автоматизації, на ДПС чекає інтеграція в міжнародну систему обміну даними, адже йдеться про взаємодію з глобальними офісами Uber чи Airbnb. Налагодження цих шлюзів без збоїв та витоку інформації — виклик, який неможливо вирішити за кілька місяців.
Пільгові 10% чи «в обхід додатків»: як відреагує ринок?
Якщо ваші доходи перевищують ліміт у €2000 на рік, усе, що зароблено понад цю суму, обкладатиметься за базовою ставкою 10%. Влада позиціонує 10% як компромісну та вигідну ставку, адже стандартний податок на доходи фізосіб разом із військовим збором становить значно більше. Проте для багатьох категорій громадян ця ставка виявиться економічно абсурдною, зазначає Монін.
Експерт наголошує, що в українському законодавстві вже існують значно вигідніші альтернативи, які штовхатимуть людей до реєстрації ФОП або до повної тінізації. Кращі варіанти пропонує Данило Монін.
- Для сфери послуг (таксі, клінінг, репетиторство): Простіше створити ФОП 3-ї групи. Сплата 5% єдиного податку + 1% військового збору — це сумарно 6%, що значно вигідніше, ніж віддавати 10% через додаток.
- Для продажу товарів: Ставка 10% з обороту (виторгу) — це, за словами економіста, взагалі «дика ставка». За невеликої маржинальності бізнесу такий податок просто «з’їсть» увесь чистий прибуток.
«Якщо ти продаєш товар із націнкою 15%, то при переході на ФОП 2-ї групи тобі потрібно спочатку продати товару приблизно на 60 тисяч гривень, щоб покрити фіксований податок (який зараз через ріст мінімалки становить близько 4500 грн/місяць разом із ЄСВ), а далі вже працювати на себе. Але це все одно вигідніше, ніж втрачати 10% з кожної транзакції», — підкреслює Данило Монін.
Та нагадує, що самі платформи (на кшталт Uber чи Кабанчик) беруть свою чималу комісію за реалізацію послуг. Як наслідок, значна частина водіїв чи орендодавців намагатиметься йти «в обхід» додатків — пропонуватимуть клієнтам скасувати поїздку або бронювання в системі та розрахуватися готівкою чи на картку за знижку.
Водночас головна новація для користувачів — відсутність зайвої бюрократії. Більше не доведеться самостійно рахувати податки чи заповнювати складні декларації. Онлайн-сервіси стають податковими агентами: вони самостійно й автоматично вираховуватимуть податок із вашого доходу та перераховуватимуть його до бюджету.
14 мільярдів у бюджет: ілюзія чи реальність?
Данило Монін вкрай скептично оцінює надії Мінфіну залучити до бюджету 14 мільярдів гривень від цифровізації цього податку. Спроби примусово витягнути ринок із тіні в умовах затяжної війни можуть спровокувати зворотний ефект — ринок трансформується, стиснеться або повністю піде у підпілля. І для цього є вагома соціально-демографічна причина.
«Проблема в тому, що в тіньовій економіці сьогодні виживає величезна кількість чоловіків, які не хочуть служити. Будь-яка верифікація через цифрові платформи з передачею персональних даних податковій для них — це величезний ризик. Тому ці спроби дістати людей із тіні матимуть велике негативне забарвлення», — констатує Монін.
На тлі загальних фінансових надходжень держави такі кроки виглядають як «пошук копійок» у кишенях збіднілого населення.
«Я дуже скептичний щодо цих 14 мільярдів. Особливо коли Україна лише в ухваленому розширенні бюджету отримує 2 291 мільярд гривень грантів від ЄС. Маючи такі величезні гроші від західних партнерів, держава все одно намагається залізти якомога глибше в кармани громадян. Цей закон про цифрові платформи — з тієї ж опери, що й скандальні податки на посилки», – каже Монін
Що буде з цінами?
Уникнути здорожчання послуг не вдасться в будь-якому випадку. Закон про DAC7 лише додасть масла у вогонь інфляції, проте ціни на таксі та оренду повзуть вгору вже зараз через інші фактори.
«Тарифи на таксі та інші послуги будуть рости навіть без введення цього законопроєкту, адже постійно збільшуються ціни та акцизи на пальне, а також зростають зарплати», — наголошує Данило Монін.
Новий податок, за словами Данила Моніна, стане «просто ще одним приводом підняти ціни», оскільки бізнес перекладе додаткові 10% податкового навантаження на кінцевого споживача.
Читайте нас в Telegram: важливі теми – без цензури
