Банківська таємниця з обмеженою відповідальністю: кого торкнуться нові правила розкриття рахунків
20 Липня 12:48
РОЗБІР ВІД 
Національний банк України має намір змінити правила розкриття банківської таємниці. Для чого це робиться і кого, насамперед, стосуватиметься – з’ясовував «Комерсант Український».
У переважної більшості українців, які користуються послугами банків, підстав хвилюватись немає. Натомість такі підстави є у тих, хто має борги, і потрапив до Єдиного реєстру боржників.
23 жовтня 2026 року набуває чинності закон, яким удосконалюється порядок виконання судових рішень та поліпшується цифровізація виконавчого провадження. Вже у липні спливає термін, упродовж якого міністерства та інші органи виконавчої влади мали б узгодити свої нормативні акти з цим Законом.
Нацбанк також зайнявся оновленням своїх правил використання та розкриття банківської таємниці. Приміром, НБУ розраховує отримати дозвіл на витребування інформації з банківською таємницею не лише під час перевірок чи офіційних наглядових дій.
Саме до такої інформації матимуть доступ державні та приватні виконавці. До того ж, доступ оперативний.
Можливості для виконавців
Максимальна автоматизація виконавчого провадження та заміна значної частини ручних процедур електронною взаємодією між державними органами, банками, фінансовими установами й виконавцями, що дозволить виконавцю значно скоротити час між виявленням активів боржника та вчиненням виконавчих дій. Так визначає головну перевагу оновленого виконавчого провадження адвокат Адвокатського об’єднання «Захист» Зоряна Зачепіло.
За її словами, якщо раніше пошук майна боржника, наприклад, здійснювався вручну через вебсайт Мін’юсту, то тепер це відбуватиметься автоматизовано і значно швидше.
З’явились у державних та приватних виконавців й інші можливості.
«Окремо в законі врегульовується порядок стягнення коштів на вкладних депозитних рахунках. До набрання чинності цими змінами законодавство не містило чіткого механізму такого стягнення. Крім того, передбачено автоматизовану взаємодію Автоматизованої системи виконавчого провадження із системою депозитарного обліку цінних паперів, що дозволить виконавцям оперативно отримувати інформацію про рахунки в цінних паперах, накладати арешти та отримувати повідомлення про їх відкриття або закриття. Тобто виконавці отримають можливість швидше виявляти банківські рахунки, нерухоме й рухоме майно, а також інші активи, на які може бути звернено стягнення», – наголошує фахівчиня.
В Адвокатському об’єднанні «Захист» також звертають увагу на появу нової вимоги: відтепер у позовних заявах та інших процесуальних документах необхідно зазначати реквізити банківських рахунків сторони або інформацію про їх відсутність.
«Тобто вже на етапі підготовки позову ми як адвокати маємо подбати про встановлення цієї інформації – це прямо впливає на те, наскільки швидко виконавець зможе розпочати стягнення після набрання рішенням законної сили», – пояснює адвокат Зоряна Зачепіло.
Захист для боржників
З новим законом виконавцям виявляти у боржників банківські рахунки, електронні гаманці та різноманітне рухоме і нерухоме майно стане легше. Але є і майно, відносно якого закон посилює гарантії захисту. Мова про єдине житло боржника. Для звернення стягнення на таке майно поріг заборгованості збільшено з 20 до 50 мінімальних заробітних плат – із 172 940 грн до 432 350 грн.
Мабуть для того, аби підкреслити важливість новації, заступник міністра юстиції з питань виконавчої служби Андрій Гайченко, наводив свого часу такі підрахунки: для накопичення зазначеної заборгованості, наприклад, за комунальні послуги, може знадобитися близько 14 років несплати.
Згадали автори закону і про інші категорії боржників.
«Для військовослужбовців під час дії воєнного стану та протягом року після його завершення звернення стягнення на єдине житло взагалі забороняється – за винятком іпотеки та відшкодування шкоди від кримінального правопорушення. Також під час дії воєнного стану знімаються арешти з коштів боржників і виключаються відомості з Єдиного реєстру боржників у виконавчих провадженнях про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги на території громад, де ведуться активні бойові дії, та на тимчасово окупованих територіях», – пояснює Зоряна Зачепіло.
За її словами, для боржників спрощено і деякі процедури. Якщо сума стягнення не перевищує 10 розмірів мінімальної заробітної плати (приблизно 86 470 грн.) і заборгованість сплачено, виключення з Єдиного реєстру боржників та зняття арешту з коштів відбуватиметься автоматично – без подання окремого клопотання. У разі повторного пред’явлення виконавчого документа провадження буде поновлюватися, а не відкриватися як нове – це має значення для обчислення процесуальних строків.
Експерти також радить боржникам уважно відстежувати зміни свого статусу в реєстрі, оскільки частина дій, які раніше вимагали звернення, тепер відбуватимуться без участі боржника.
Що ж стосується захисту банківської таємниці під час обміну інформацією між Автоматизованою системою виконавчого провадження, банками та депозитарними установами, то, як вважають в Адвокатському об’єднанні «Захист», прозоре й безпечне функціонування нового механізму залежатиме якраз від тих підзаконних актів, які зараз розробляються.
В об’єднанні погоджуються з позицією Національної асоціації адвокатів України, що цифровізація виконавчого провадження має супроводжуватися належними гарантіями захисту персональних даних та ефективним контролем за діями виконавців.
