Збагачення в тіні мобілізацІЇ
КОЛОНКА
З березня 2022-го по жовтень 2023-го антикорупційний контроль над декларантами ТЦК та СП був законодавчо заморожений. Після відновлення — 36 завершених перевірок, десятки виявлених порушень, задокументовані схеми на мільйони гривень. І жодного судового позову про цивільну конфіскацію за результатами повних перевірок. Ці дані вперше стали публічними завдяки запиту на доступ до публічної інформації.
Мораторій, якого не помічали
Коли в українських медіа з’явилися перші публікації про розкіш у деклараціях офіцерів ТЦК, їх дорогі автомобілі, яхти, закордонну нерухомість, готівкові мільйони – суспільний резонанс виявився значним. Мало хто звертав увагу, що антикорупційний контроль над цими посадовцями був офіційно відключений.
3 березня 2022 року Верховна Рада прийняла Закон № 2115-IX «Про захист інтересів суб’єктів подання звітності та інших документів у період дії воєнного стану або стану війни». Норма здавалася розумною, у надзвичайних умовах перевірки можуть зачекати. Але на практиці це означало, що НАЗК, починаючи з 7 березня 2022 року і протягом усього 2023 року, не провело жодної повної перевірки декларацій.
Антикорупційний інструментарій був паралізований саме тоді, коли він був найбільш необхідним.
Відновлення повноважень відбулося лише після прийняття Закону № 3384-ІХ від 20 вересня 2023 року, який набрав чинності 12 жовтня 2023-го. Перевірки декларацій за 2021–2023 роки фактично розпочалися з 1 січня 2024 року, тобто майже через два роки після початку повномасштабного вторгнення.
Саме ці два роки, 2022-й і 2023-й, і виявились ключовими прогалинами в антикорупційному контролі за органами, які безпосередньо впливають на мобілізацію, а отже і на національну безпеку.
Вже після відновлення декларування та повних перевірок декларацій Голова НАЗК звітував про певні результати і вони заслуговують на окрему увагу, особливо в частині задекларованого майна керівниками та працівниками ТЦК.
Кожна декларація з ознаками підозрілості
Відповідно до офіційної відповіді НАЗК (вих. № 205-02/23865-26 від 13.04.2026), з 2024 року агентство провело 36 повних перевірок декларацій представників регіональних та територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки. Ще 7 перевірок тривають.
Принципово важливо, що всі ці декларації були відібрані для перевірки тому, що вони не пройшли автоматизовану перевірку відповідно до ризик-орієнтованого підходу, затвердженого наказом НАЗК від 07.12.2023 № 284/23. Тобто кожна перевірена декларація вже на вході несла ознаки підозрілості – і перевірка це підтвердила практично в кожному випадку.
Для розуміння масштабу, кількість ТЦК в Україні перевищує 600 підрозділів.
Кожен із них має начальника, заступників, керівників відділів і всі зобов’язані подавати декларації. На тисячі потенційних декларантів лише 36 завершених перевірок.
На жаль, як вбачається із відповіді, програмні засоби Реєстру декларацій не передбачають можливості формування статистичних даних за певними критеріями, тому визначити відсоткове співвідношення поданих та перевірених декларацій представників ТЦК не видається можливим.
Отримані довідки про результати повної перевірки декларацій свідчать про те, що щодо деяких суб’єктів декларування перевірялись дві або три декларації за різні періоди і суми виявлених недостовірних відомостей майже не відрізнялись, що вказує на ознаки системного, тривалого та однотипного порушення антикорупційного законодавства.
Виявленні порушення
За результатами 36 повних перевірок НАЗК направило:
- 10 обґрунтованих висновків про ознаки кримінального правопорушення за статтею 366-2 КК України (подання завідомо недостовірних відомостей у декларації);
- 1 висновок за статтею 368-5 КК України (незаконне збагачення);
- 19 матеріалів до Національної поліції щодо ознак адміністративного правопорушення за ч. 4 ст. 172-6 КУпАП.
Аналіз деяких довідок, отриманих у відповідь на запит, дозволяє побачити не просто цифри, а конкретні механізми приховування майна.
До прикладу, у одного з начальників обласного ТЦК та СП виявили недостовірні відомості, що відрізняються на загальну суму майже 6,3 млн.
Цьому декларанту вже вручена підозра у кримінальному провадженні за ознаками злочину передбаченого статтею 368-5 КК України (незаконне збагачення). НАЗК встановило, що в період з 26 серпня 2021 по 18 липня 2023 року він набув активи вартістю 8 835 173,91 грн, що більш ніж на шість тисяч п’ятсот неоподатковуваних мінімумів перевищує його законні доходи.
Цей механізм є принципово важливим з огляду антикорупційного законодавства. Декларант не купував майно на власне ім’я. Він давав вказівки своєму батьку і той придбавав дві квартири в Дніпрі (1 776 000 грн + 698 950 грн), автомобіль Volkswagen Passat (359 700 грн) та Ford Ranger (780 000 грн) – загалом активів на 3 614 650 грн. При цьому офіційні доходи батька та матері за весь період з 2018 по 2022 рік становили лише 602 772 грн. За даними НАЗК всі ці придбання здійснювались у період червень-листопад 2022 року.
Різниця між вартістю набутих активів та підтвердженою сумою офіційних доходів батьків становить 3 011 877,73 грн.
Окремий епізод – це «подарунок» тестя, який за вказівкою зятя-декларанта нібито подарував 65 000 доларів США (еквівалент 2 600 000 грн) дочці. НАЗК встановило, що загальний дохід тестя за 25 років трудової діяльності (з 1998 по 2022 рік) склав 812 259 грн. Під час допиту сам тесть підтвердив, що накопичив близько 70 000 доларів, однак фінансова неможливість цього зафіксована в офіційних джерелах. Висновок НАЗК: «законність джерел походження грошових коштів у сумі 2 600 000 грн не підтверджена».
Ця справа найбільш повно ілюструє алгоритм, коли реальний вигодонабувач ховає активи за членами сім’ї, використовуючи їх як номінальних власників, а законні доходи близьких людей не витримують елементарної фінансової перевірки.
Інші задокументовані схеми
Інший суб’єкт декларування жодного разу не скористався правом надати пояснення. Запит НАЗК, що був надісланий поштою, повернувся з відміткою «Невдала спроба вручення». В електронному кабінеті реєстру декларант запит теж не переглянув. В аналогічній ситуації опинився і ще один декларант, не надав пояснень.
Аналіз декларації посадової особи Житомирського ОТЦК за 2024 рік висвітлює суттєву невідповідність між зафіксованими доходами та фактичними витратами родини. При сукупному річному доході подружжя у розмірі 1 159 039 грн, сума витрат за той самий період сягнула 2 143 343 грн, що майже вдвічі перевищує офіційні надходження. Основним об’єктом витрат стало придбання квартири вартістю 2 000 000 грн. Хоча офіційно чоловік декларантки отримав від реалізації майна 924 500 грн, ці кошти не були належним чином відображені у відповідних розділах декларації. Такий розрив у фінансових показниках може свідчити про наявність незадекларованих активів або прихованих джерел походження коштів.
Ще в одному випадку, зафіксованому в довідці НАЗК, йдеться про незадекларовані корпоративні права за кордоном. Під час повної перевірки встановлено, що суб’єкт декларування не відобразив у розділі «Корпоративні права» участь у двох іноземних компаніях (товариствах з обмеженою відповідальністю), зареєстрованих у Республіці Польща. За даними польського державного реєстру, йому належали частки 25% (внесок 1 300,00 PLN) та 50% (внесок 2 500,00 PLN). Загальна сума невідповідностей за цими корпоративними правами, перерахована за офіційним курсом НБУ станом на 31.12.2022, склала 31 533,92 грн. Показовими є й пояснення, надані під час перевірки. Декларант посилався на те, що не мав повної й офіційної інформації про розмір належних йому часток і нібито не міг своєчасно отримати підтвердні документи в умовах воєнного стану.
Водночас документи, які він згодом надав, датовані вже 2024 роком, а до початку повної перевірки він не звертався до НАЗК із повідомленням про самостійне виявлення недостовірних відомостей у порядку, передбаченому законом. У підсумку НАЗК ці пояснення не врахувало, зафіксувавши типовий механізм винесення активів у корпоративну форму та/або іноземну юрисдикцію з подальшим невідображенням таких прав у декларації.
Чому конфіскація не спрацювала?
Найбільш промовистий висновок офіційної відповіді НАЗК стосується цивільної конфіскації, як механізму, передбаченого статтею 290 ЦПК України, який дозволяє стягнути в дохід держави активи, законне походження яких не підтверджено.
За результатами 36 повних перевірок, у яких виявлено ознаки необґрунтованості активів, до Спеціалізованої антикорупційної прокуратури направлено 2 матеріали. Прокурори САП в обох випадках повідомили про відсутність достатніх підстав для подання позову. Жодного позову подано не було!
36 перевірок. Десятки виявлених порушень. Жодного позову про цивільну конфіскацію за результатами повних перевірок.
Натомість інструмент моніторингу способу життя виявився ефективнішим. За 2022 по 1 квітня 2026 року стосовно працівників ТЦК та СП розпочато 139 моніторингів, з яких 136 завершено. До САП направлено 9 матеріалів, прокурори подали 5 позовів до Вищого антикорупційного суду. ВАКС виніс 3 рішення про визнання необґрунтованими активів.
Цей парадокс потребує окремого дослідження, адже такий менш формалізований інструмент, як моніторинг способу життя, дав кращий практичний результат (3 судових рішення), аніж формальна повна перевірка декларацій, яка в жодному випадку не призвела до судового позову про конфіскацію.
Нульова міжнародна взаємодія
Одне з ключових визнань офіційної відповіді НАЗК залишилося практично непоміченим, а саме те, що до повноважень Національного агентства не входить надсилання запитів до компетентних органів іноземних держав під час повних перевірок декларацій. Відповідно, такі запити не надсилалися.
Це означає, що якщо офіцер ТЦК задекларував квартиру в Польщі, яхту в Туреччині або рахунок у кіпрському банку, то НАЗК не має правового механізму верифікації цих відомостей через офіційні канали. Отже, декларування зарубіжних активів за чинного законодавства є фактично безризиковою практикою.
На тлі численних публікацій про закордонну нерухомість офіцерів ТЦК ця прогалина виглядає не технічним недоліком, а системним уразливим місцем антикорупційної архітектури.
Право на інформацію як антикорупційний інструмент
Усі наведені дані стали публічними завдяки запиту на доступ до публічної інформації, поданому через платформу «ДОСТУП ДО ПРАВДИ». НАЗК відповіло 13 квітня 2026 року — у шести частинах, загальним обсягом 368 аркушів.
Відповідь НАЗК засвідчує важливий прецедент. Антикорупційний орган здатен надати детальну, верифіковану інформацію про результати своєї роботи у відповідь на публічний запит. Разом з тим агентство відмовило в наданні обґрунтованих висновків, скерованих до правоохоронних органів, оскільки вони віднесені до службової інформації відповідно до наказу НАЗК від 19.06.2023 № 131/23.
Статки працівників ТЦК у фокусі уваги парламентської ТСК
Тема майнового стану працівників ТЦК та СП вийшла за межі медійних скандалів і стала також предметом парламентського обговорення.
08 квітня 2026 року питання статків та активів працівників ТЦК підіймалось на засіданні Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради України з питань розслідування можливих порушень законодавства України у сфері оборони, антикорупційного законодавства України та дотримання прав і свобод людини під час дії воєнного стану. Це демонструє, що проблема сприймається не як поодинокі «гучні кейси», а як елемент системного ризику для довіри до мобілізаційних процесів.
Цей контекст важливий для розуміння того, чому оприлюднені через запит до НАЗК дані мають суспільну вагу. Дворічна пауза в антикорупційному контролі (березень 2022 — жовтень 2023), обмежена кількість повних перевірок після відновлення та відсутність позовів про цивільну конфіскацію за їх результатами сформували підґрунтя для питання, яке вийшло на рівень законодавців. Чи здатна держава забезпечити невідворотність наслідків за необґрунтовані активи в органах, що безпосередньо впливають на мобілізацію?
Висновки
Дані офіційної відповіді НАЗК дозволяють сформулювати низку системних висновків:
- Дворічний мораторій на перевірки (березень 2022 – жовтень 2023) створив безпрецедентне «вікно безконтрольності» в органах, які виконують критично важливу функцію у період війни. Саме в цей час накопичилися ризики, наслідки яких проявляються вже після відновлення перевірок.
- Ризик-орієнтований підхід НАЗК демонструє високу точність, а практично кожна відібрана декларація містить порушення. Водночас кількість перевірок залишається критично низькою у порівнянні з масштабом системи, що істотно обмежує реальний вплив антикорупційного контролю.
- Результати перевірок свідчать не про поодинокі випадки, а про системні практики приховування активів. Використання родичів як номінальних власників, фіктивні дарування, невідображення фактичного користування майном або розбіжності між доходами і витратами повторюються у різних регіонах і на різних рівнях посад. Це вказує на сталі моделі поведінки, а не на випадкові порушення.
- Попри виявлення мільйонних розбіжностей і ознак необґрунтованих активів, інститут цивільної конфіскації за результатами повних перевірок фактично не працює. Відсутність позовів створює ситуацію, коли виявлення порушення не трансформується у реальні правові наслідки.
- Сукупність цих факторів формує тривожний сигнал: у частині випадків діяльність окремих посадових осіб ТЦК та СП виглядає такою, що супроводжується орієнтацією не лише на виконання службових завдань, а й на накопичення приватних активів, походження яких не підтверджується законними доходами. Це підриває довіру до інституції загалом і створює репутаційні ризики для системи мобілізації.
- Відсутність міжнародної взаємодії під час перевірок декларацій додатково посилює ці ризики, залишаючи значну частину потенційних активів поза ефективним контролем.
Загалом оприлюднені дані свідчать про те, що антикорупційна система здатна виявляти порушення, але наразі не забезпечує їх повноцінного завершення у вигляді невідворотних правових наслідків. Без усунення цього розриву між виявленням і покаранням будь-які кількісні результати перевірок залишатимуться обмежено ефективними, а суспільна довіра до держави буде втрачатись, створюючи суспільну напругу.
