Чи відчує Україна наслідки екологічної катастрофи у Туапсе: до чого готуватися одеситам
29 Квітня 14:41
РОЗБІР ВІД 
Удари по нафтопереробній інфраструктурі Росії викликають не лише економічний параліч ворога, а й занепокоєння щодо стану екосистеми Чорного моря. Пожежа на НПЗ у Туапсе стала черговим маркером екологічної небезпеки. Чи можливе зараження Чорного моря і чи не перетворять нафтові плями його на зону мертвої води?
Чи є загроза зараження Чорного моря?
Екологічні наслідки атак на російські НПЗ можуть мати значно триваліший ефект, ніж самі пожежі. Член Громадської ради при ДАЗВ Ярослав Ємельяненко попереджає про приховану загрозу для морської екосистеми та здоров’я людей через забруднення харчових ланцюгів.
«Наслідки таких пожеж тривалі, але переважно локальні. У районі Туапсе і прилеглій частині важкі фракції нафти осідають у донних відкладеннях, впливають на планктон і організми, що живуть на дні, а через них — на всю локальну харчову систему. Для людей це означає ризики під час самої пожежі через продукти горіння і більш відкладений ефект через їжу в довшій перспективі», — каже Ємельяненко.
Водночас Ємельяненко наголошує на здатності моря до самоочищення на великих відстанях. Каже, що це не сценарій зараження всього моря.
«Значна частина нафтопродуктів швидко випаровується або розкладається, решта — розбавляється об’ємом води і течіями. Тому вже за межами зони інциденту вплив різко слабшає і переходить у фоновий рівень. Ситуація достатньо серйозна і довготривала — але для конкретного району, а не для всього Чорного моря чи інших країн», — каже Ємельяненко.
Чому Росія не здатна зупинити катастрофу?
Причина затяжної катастрофи криється в деградації російської системи управління та ресурсів. На думку члена Громадської ради при ДАЗВ, у Росії такі аварії стають проблемними не тільки через сам факт ураження, а через спосіб реагування.
«Значна частина нафтопереробної системи застаріла, ліквідаційні механізми часто працюють повільно, а доступ до сучасних технологій обмежений. Це призводить до затяжних пожеж, більших викидів і довшого впливу на довкілля», — додає Ємельяненко.
Ярослав Ємельяненко прямо пов’язує екологічну безпорадність РФ із її воєнною агресією. Адже Росія зараз не має достатніх ресурсів для швидкої та ефективної масштабної ліквідації.
«Росія виснажена багаторічною спробою “взяти Київ за три дні”. А відсутність інформації для населення та неефективність дій влади тільки підсилюють шкоду та паніку росіян. Якщо такі інциденти повторюються, вони починають складатися в накопичувальний екологічний ефект для регіону», — каже Ємельяненко.
Чи є загроза Одещині?
Найголовніше питання, яке турбує українців: чи не принесе вітер або течія «привіт» із палаючого Туапсе до наших берегів? Експерт заспокоює: географія та фізика на нашому боці.
«Якщо говорити про повітря, то відстань від Туапсе занадто велика, а такі викиди швидко розсіюються і не зберігають небезпечних концентрацій на сотнях кілометрів. Тобто до Одещини це не дійде у вигляді, що має хоч якийсь вплив на здоров’я», — Ярослав Ємельяненко.
Щодо морських течій ситуація ще більш однозначна. Розповсюдження з водою буде іншим, каже експерт.
«Поверхневі течії в Чорному морі рухаються вздовж узбережжя РФ, тому основний перенос забруднення піде у бік Сочі і далі вздовж цього ж узбережжя. Це локалізує вплив саме в прибережній зоні Росії без переносу до інших країн», — каже Ємельяненко.
Отже, екологічні наслідки ударів по НПЗ є болючим ударом по самій Росії. Завдяки природним факторам українська Одещина залишається в безпеці від токсичних викидів Туапсе, тоді як країна-агресор змушена розплачуватися власними ресурсами та екологією за застарілу інфраструктуру та виснажену війною економіку.
Дивіться нас у YouTube: важливі теми – без цензури
Що кажуть у Кремлі?
Удари українських безпілотників по нафтопереробному заводу в Туапсе спричинили ефект, на який у Кремлі не розраховували. Вперше за довгий час масштаб руйнувань змусив Владіміра Путіна особисто коментувати інцидент, намагаючись зберегти обличчя на тлі очевидного провалу ППО.
Російський диктатор не лише визнав факт прицільних ударів, а й спробував перевести фокус на екологічну безпеку.
«Ось останній приклад — це удари по енергетичних об’єктах у Туапсе, які потенційно можуть спричинити і екологічні наслідки серйозні», — заявив Путін
Цікаво, що диктатор послався на доповідь губернатора, запевняючи, що «люди справляються» і «серйозних загроз немає».
Американський Інститут вивчення війни у своєму звіті наголошує: особиста відповідь Путіна свідчить про значущість втрат. Україна посилює ударну кампанію саме тоді, коли Росія намагається витиснути максимум із експорту енергоресурсів для фінансування війни.
«Українські війська, ймовірно, продовжуватимуть використовувати велику площу для ударів по глибокому тилу Росії й перевантажену російську ППО для завдавання частіших і масштабніших ударів», — прогнозують аналітики ISW.
Збільшення виробництва безпілотників в Україні стає для Кремля стратегічним глухим кутом, який диктатору доводиться коментувати особисто, аби вгамувати паніку.
Читайте нас в Telegram: важливі теми – без цензури
Дивіться нас у YouTube: важливі теми – без цензури
