Між амбіціями та реальністю: перспективи біометану в Україні
23 Квітня 12:14
ПРОГНОЗ
Уряд України зробив черговий крок у напрямку енергетичної незалежності та інтеграції до європейського енергетичного простору, схваливши Програму розвитку виробництва біометану до 2035 року. Цей документ покликаний не лише активізувати внутрішній ринок відновлюваної енергетики, а й закласти основу для перетворення України на одного з ключових постачальників біометану до Європейського Союзу.
Як наголосив перший віцепремʼєр-міністр – міністр енергетики Денис Шмигаль, Програма розвитку виробництва біометану активує можливості України стати великим виробником біогазів та експортером їх до Євросоюзу, що допоможе Європі позбутися залежності від російських вуглеводнів. За його словами, реалізація цієї стратегії також сприятиме зміцненню енергетичної стійкості держави та стимулюватиме залучення інвестицій у сектор відновлюваної енергетики.
За останні роки Україна дійсно вже зробила важливі кроки у формуванні ринку біометану. Як зазначив в ексклюзивному коментарі «Комерсант Український» експерт з енергетики Геннадій Рябцев, уже діє реєстр біометану, впроваджено відповідні регуляторні механізми та визначено технічні вимоги для транспортування цього ресурсу через існуючу газотранспортну систему.
“Вже діє реєстр біометану, є відповідні порядки, є всі необхідні вимоги до використання звичайних об’єктів газотранспортної системи. Тобто, зараз сформовані ті вимоги, які висуваються до біометану, для того, щоб його можна було транспортувати звичайними трубопроводами, і це вже застосовується”, – пояснив Рябцев.
Це означає, що український біометан уже сьогодні може інтегруватися в європейський енергетичний ринок.
«У нас вже є виробники біометану, які його експортують і які використовують для цього газопроводи оператора газотранспортної системи України», – підкреслює Рябцев.
Таким чином, базова інфраструктура та нормативна база вже функціонують, а подальший розвиток галузі значною мірою залежить від інвестиційної привабливості.
За словами Рябцева, особливу роль у розвитку біометану відіграє наявність сировини. Виробництво цього ресурсу базується на переробці органічних відходів — сільськогосподарських, побутових або промислових. Україна має значний потенціал у цьому напрямку, адже аграрний сектор є одним із ключових у національній економіці.
«Для цього можуть використовуватися різні побутові відходи, відходи сільськогосподарського виробництва, відходи деревообробної промисловості», — пояснює експерт.
Втім, попри оптимістичні плани уряду, експерти застерігають від надмірних очікувань. Рябцев підкреслює, що наразі обсяги виробництва біометану залишаються відносно невеликими.
«Зараз мова йде лише про декілька десятків мільйонів кубометрів цього ресурсу, який експортується», – сказав експерт.
Для порівняння, раніше озвучувалася мета у 2,5 мільярда кубометрів, однак досягнення такого рівня потребує значного часу та ресурсів.
Окреме питання — масштаб інфраструктурних проєктів. Згідно з планами, передбачається будівництво восьми об’єктів. Проте, як зауважує експерт, «кількість заводів не має вводити когось в оману, тому що це насправді невелике підприємство». Виробничі потужності таких об’єктів обмежені, а їх ефективність безпосередньо залежить від доступності сировини.
Саме фактор сировини є ключовим стримуючим чинником.
«Ці обсяги сировини просто обмежені, вони фізично обмежені тим, що звідки взяти стільки відходів», — наголошує Рябцев.
Тому, попри перспективність напрямку, біометан навряд чи зможе найближчим часом стати повноцінною альтернативою традиційному природному газу.