Між падінням і зростанням: наскільки критичним для економіки України є цьогорічне зниження ВВП
29 Травня 13:41
РОЗБІР ВІД 
В Україні у першому кварталі цього року зафіксували зменшення рівня реального ВВП. Чи є з огляду на це підстави для рецесії та привід для хвилювань – з’ясовував «Комерсант Український».
Валовий внутрішній продукт або ВВП – це, як пояснюють у Мінекономіки, інтегрований показник економічного розвитку країни. Він відображає результат виробничої діяльності резидентів у межах економічної території країни і вимірюється сукупною вартістю товарів та послуг, виготовлених ними. Якщо простіше, то це те, що вироблено та продано всередині країни за певний період – місяць, квартал, рік.
Дивіться нас у YouTube: важливі теми – без цензури
І ось Держстат України у травні повідомив, що у першому кварталі 2026 року цей результат на 0,7% виявився гіршим, ніж в четвертому кварталі 2025 року. Порівняння з першим кварталом минулого року також не на користь перших трьох місяців року нинішнього – мінус 0,5%. І у таких показників є своє пояснення.
Негативний результат
Перші три місяці року запам’ятаються, звичайно ж, не зафіксованим зменшенням рівня ВВП, а міцними морозами, сильними ворожими обстрілами, руйнуванням енергетичної інфраструктури, проблемами з електропостачанням. Тим більше, що саме ці фактори і мали кумулятивний вплив на економічну активність та виробничу ефективність в країні, що в підсумку і позначилось на сукупному економічному результаті. Тому фахівців дані Держстату сильно не здивували. Продовжує економіст Ігор Чаленко.
«Падіння ВВП має цілком об’єктивні причини. Те, що останнім часом відбувається з енергетикою, збільшення ворожих ударів по нашій логістиці, а це у свою чергу особливо торкається інтересів аграріїв, оскільки були певні затримки із вивозом продукції – все це призвело до падіння ВВП. Але це ситуативне падіння ВВП», – зазначає експерт.
Враховуючи доволі важку зиму, коли Росія обстрілювала українські енергетичні потужності, мінус по ВВП в першому кварталі – це цілком закономірний наслідок. На цьому наголошує Дмитро Круковець, керівник напрямку макроекономічного аналізу KSE Institute.
«Поки ситуація є достатньо контрольованою. Тобто, у нас немає рецесії, бо рецесія – це завжди за визначенням два квартали поспіль. І ознак для того, щоб у нас був мінус в другому кварталі, поки немає», – вважає фахівець.
Особливо важкою виявилась ця зима для підприємств енергетичних, видобувних і транспортних. В економічному моніторингу, який щомісяця готується Інститутом економічних досліджень та політичних консультацій, саме в цих трьох галузях у перші три місяці року фіксувалось найбільше зниження виробничих показників – це у порівнянні з відповідним періодом минулого року. Приміром, в енергетиці у січні через масштабні пошкодження енергетичної інфраструктури внаслідок російських атак виробництво та розподіл електроенергії і газу знизилися на 16%, у лютому – на 14%, у березні – на 15%. У добувній промисловості у січні було падіння приблизно на 17%, лютому – на 14%, березні – на 2%. У транспортній галузі через обстріли інфраструктури в січні було зафіксовано падіння на 10,8%, в лютому – приблизно на 14%, а в березні – на 10%. І на березневий показник вже також вплинуло і зростання вартості палива.
Ці три галузі – ключові. І проблеми в їх роботі відчуває величезна кількість малих та великих бізнесів. Достатньо лише згадати цьогорічні обмеження електропостачання і те, як вони впливали на роботу різних підприємств – збільшуючи витрати і обмежуючи виробництво. Продовжує Дмитро Круковець, керівник напрямку макроекономічного аналізу KSE Institute.
«Бізнеси мали переходити на альтернативну генерацію, котра і дорожча, і знижує маржинальність бізнесу. Тобто дохідність з кожної одиниці продукції, яка виробляється, вона зменшується через те, що дорожче на генераторі виробляти цю продукцію. Ситуація з холодильниками, котрі насправді мають працювати постійно, або, наприклад, в ресторанах витяжки, вони мають працювати постійно, а вони не працюють, в результаті псується товар. Псування товару – це списання. Списання – це, відповідно, збитки», – пояснює Дмитро Круковець.
Як результат, за словами експерта, у бізнесів взимку простежувалась тенденція не нарощувати або й навіть скорочувати виробництво, оскільки було просто невигідно продовжувати виробляти продукцію.
Позитивні зміни
Після падіння за підсумками першого кварталу у квітні цього року вже було зафіксовано зростання реального ВВП. Власне, ще у березні Мінекономіки відзначило зміну тренду з негативного на позитивний: на мінімальні 0,1-0,2% у річному вимірі. У квітні 2026-го ця тенденція зміцнилась: зростання ВВП порівняно з квітнем минулого року вже становило 1,0%. Такою є оцінка Інституту економічних досліджень та політичних консультацій. Енергетика та транспорт скоротили темпи падіння, зупинившись на позначці у 7%. Добувна промисловість зросла на 1%. Позитивний тренд підтримали також торгівля та переробна промисловість: у цих галузях зростання реальної доданої вартості оцінено на рівні 4%.
В уряді теж оперативно поділились приємними новинами. Кілька днів тому його керівниця Юлія Свириденко повідомила, що зростання ВВП у квітні відбулось завдяки внутрішній торгівлі, добувній промисловості та переробній галузі. Свої частки у загальний успіх внесли оборонний сектор, харчова промисловість, а також виробництво продукції для відновлення енергетичної інфраструктури.
Надії на подальше зростання ВВП економіст Ігор Чаленко також традиційно пов’язує з аграрним сектором.
«Якщо згадати, що в цьому аграрному сезоні очікується немалий урожай десь у 60 мільйонів тонн зернових, то в принципі є можливості, аби за рахунок аграрної галузі далі знову був підйом. Добре, що наш оборонно-промисловий комплекс розвивається і є одним із наших важливих експортних напрямків. При цьому, треба зберігати певний баланс і робити максимально оптимальні умови для роботи бізнесу загалом, а не лише йти шляхом подальшої фіскалізації під виглядом детінізації чи інших подібних кроків», – наголошує фахівець.
Керівник напрямку макроекономічного аналізу KSE Institute Дмитро Круковець, приміром, наголошує на важливості розвитку урядової програми кредитування бізнесу «5-7-9».
«Те, що компанії беруть дешевий кредит і купують обладнання – це теж відображається на ВВП. Напевно варто було б покращити і збільшити можливості програм «5-7-9» та грантів для підприємств. Бо в нас проблема з пропозицією зараз все ж таки більша, ніж з попитом. І тому переорієнтувати кошти саме на програму підтримки пропозиції – це було б розумно», – підкреслює експерт.
Драйвером же економічного зростання може і має стати український оборонно-промисловий сектор. Так вважає Дмитро Круковець.
«Оборонний сектор, він, скоріш за все, буде одним з ключових секторів в економіці України. Він вже за значенням наближається до аграрного сектору. І, приміром, експорт озброєння міг би допомогти бізнесам всередині країни знайти нового покупця, навчитися працювати на цьому зовнішньому ринку, довантажити потужності, бо завантаження потужностей дуже залежить від рішень Міноборони», – зазначає фахівець.
При цьому, економіст Ігор Чаленко вважає, що не варто в умовах війни мати великі очікування щодо зростання ВВП. Хоча економіка країни все рівно поступове відновлює позиції, втрачені з початком війни. Нагадаємо, падіння ВВП в 2022 році сягнуло 29,2%. Продовжує керівник напрямку макроекономічного аналізу KSE Institute Дмитро Круковець.
«На рівень ВВП початку 2022 року, тобто перед повномасштабною війною, ми не вийшли, ще десь на 10% нижче. І це, до речі, доволі непоганий результат для країни під час війни, тому що ми втратили чисто фізично багато територій, де були заводи, котрі виробляли товари. Ми втратили значну частину активного населення, бо багато-хто мігрував, частина залишилась на окупованих територіях, і вони, відповідно, не є учасниками економіки в повному сенсі. Тому і втратили ми під 30% реального ВВП. Але потім у нас дійсно пішла така висхідна динаміка: плюс 5,5%, плюс 3%, плюс 2%. І якщо ж закінчується війна в 2026-му році, як багато хто поки що припускає, то там буде і 3, і 4, і можливо навіть 5% під час відновлення», – вважає експерт.
Для того ж, аби краще розуміти потенціал та перспективи розвитку української економіки, Дмитро Круковець радить не лише аналізувати показники виробничої діяльності по галузях та секторах, але й звертати увагу на опитування представників бізнесу. За словами фахівця, те, що підприємці думають про свою майбутню діяльність, наскільки в них позитивне ставлення до майбутнього, наскільки вони готові розширюватися, брати кредити – все це допоможе зрозуміти, куди рухається і як почувається українська економіка.
Читайте нас в Telegram: важливі теми – без цензури
