Експортний дисбаланс: чому гарний врожай іноді може стати проблемою для аграріїв
30 Липня 16:01
РОЗБІР ВІД 
Аграрії усіх регіонів України збирають вирощений врожай. І, як не прикро, роблять вони це часто з думками про те, що з цим врожаєм далі робити, оскільки експортні можливості через труднощі з логістикою звужуються, а ціни на збіжжя за таких умов – знижуються. Наскільки критичними є ці проблеми – з’ясовував «Комерсант Український».
Станом на 28 липня аграрії всіх областей вже зібрали врожай з 2,6 млн га або 22% прогнозованих площ, та намолотили 10,65 млн тонн зерна. Загалом, за оцінками експертів Всеукраїнської аграрної ради, у 2026/2027 маркетинговому році виробництво основних зернових та олійних культур в Україні становитиме близько 81,4 млн тонн, а з урахуванням перехідних залишків загальний ресурс продукції для споживання та експорту сягне близько 85 млн тонн.
Але далеко не ці цифри вже визначають перебіг аграрного року. Ось як характеризує нинішню ситуацію Віктор Гончаренко, президент Асоціації фермерів та приватних землевласників України.
«Ми повністю залежні від експорту продукції і від цін на неї. Адже ціни на ринку формуються саме з огляду на експортно-імпортні операції. Внутрішній ринок він у нас доволі слабкий. Ціни на збіжжя на внутрішньому ринку також формуються під впливом експорту. Фактично на сьогоднішній день цей ринок призупинився і практично руху зерна немає», – констатує аграрій.
Експортний дисбаланс
Україні необхідно експортувати близько 67 млн тонн агропродукції. Проте за умови зупинки морських портів експортні можливості можуть скоротитися до 1,7 млн тонн на місяць, що створить надлишок продукції на внутрішньому ринку. Такі підрахунки теж наводять у Всеукраїнській аграрній раді.
Дивіться нас у YouTube: важливі теми – без цензури
І нинішня фактична зупинка експорту морем дає підстави саме для таких прогнозів. Продовжує Олександр Буюклі, виконавчий директор Першого українського сільськогосподарського кооперативу.
«Темпи експорту впали і відчутно. У липні планувалося поставити на зовнішні ринки загалом близько 4 млн тонн зернових, олійних та продуктів переробки. Але на кінець липня, можливо, вдасться вийти лише на 2 млн тонн. Якщо порівнювати з липнем 2025 року, то скорочення експорту у липні цього року становитиме 45-50%», – зазначає фахівець.
Сподівання пов’язані з переорієнтацією на експорт Дунаєм та суходолом, тобто через західні кордони країни, також багато оптимізму не додають. Точка зору Богдана Костецького, співвласника та операційного директора аналітичної компанії Barva Invest.
«Чесно кажучи, для нас немає рішення за рахунок експорту суходолом. Це недостатні потужності. Навіть якщо уявити, що всім східноєвропейським країнам потрібне буде українське збіжжя, це не задовольнить українські експортні можливості. В кращому випадку Дунаєм та суходолом вивеземо половину того, що потенційно можемо. Нам потрібні глибокі порти і море», – наголошує фахівець.
Експорт українського збіжжя значною мірою залежить саме від морської логістики, а будь-які інші шляхи постачання просто роблять цей експорт дуже дорогим або недостатнім чи й взагалі неможливим. На прикладі експорту пшениці це пояснює Олександр Буюклі.
«Дунайські порти можуть приймати невеликі кораблі і якщо вони ще можуть доставляти зерно до країн Близького Сходу, Північної Африки та Європи, то до країн Азії – ні. А саме цей регіон є ключовим для нас ринком. У 2022-2023 роках ми вивозили зерно невеликим флотом до Констанци, далі там перевантажувалися на крупний флот й везли далі. Зараз це все виходить приблизно $50-60/т. Ціна на пшеницю і так низька, а якщо з неї зняти ще ці $50-60/т, то пшениця майже нічого не вартуватиме», – зазначає фахівець.
Через обмеження експортних можливостей трейдери зменшують обсяги закупівель, а разом з цим і закупівельні ціни, які вже почали стрімко падати. Як це не прикро, але свій вплив на ситуацію з цінами має і цьогорічний достатньо високий врожай. Це констатує виконавчий директор Першого українського сільськогосподарського кооперативу Олександр Буюклі.
«Гарний цьогорічний врожай пшениці та ячменю почав тиснути на ціни і у липні вартість зернових в портах обвалилась на $20-30 за тонну. Таким чином, обидві культури для аграріїв стали майже збитковими. До того ж, через закриття глибоководних портів вартість логістики зросла, що в підсумку змушує аграріїв майже не продавати ці культури. Ріпак обіцяв гарний прибуток, тому на фоні проблем з експортом, багато аграріїв почали продавати свій ріпак переробникам, що обвалило ціну з 27000-27500 грн/т до 21500-22000», – зазначає спеціаліст.
Він також наголошує: оскільки ключовий покупець ріпаку в країнах ЄС, то його можна постачати залізницею і отримувати ще більш-менш адекватні ціни.
Антикризовий пакет
Високий врожай і низькі ціни ставлять аграріїв перед логічним вибором: продавати збіжжя зараз чи все ж зачекати. Як вважає Богдан Костецький, співвласник та операційний директор аналітичної компанії Barva Invest, реакція фермерів буде наступною: зараз буде продано рівно те, що потрібно продати, аби, приміром, погасити ті ж кредити, і далі вони не поспішатимуть з продажем. Є у фахівця для аграріїв й інша порада:
«Фермеру зараз потрібно продавати мінімум і максимально переорієнтовуватися на створення внутрішньої доданої вартості. Наприклад, є виробники, в яких є десятки, сотні голів великої рогатої худоби. Пропускаючи через велику рогату худобу зернові, такі в основному як ячмінь, можна отримати 50% річних в гривні. Тобто там, де це можливо, це необхідно робити. А де неможливо, то притримати і не продавати аграрну продукцію за низькою ціною та дочекатися, коли відновиться експорт».
Інша справа, що невідомо точно, скільки саме доведеться чекати. А тривала затримка з відновленням повноцінного експорту призводитиме до створення надлишку продукції на внутрішньому ринку і, як наслідок, можливого дефіциту потужностей для зберігання збіжжя. За оцінками фахівців Всеукраїнської аграрної ради, якщо блокада морських портів буде тривалою, в такому разі від 27,4 до 32,4 млн тонн надлишкової агропродукції будуть тиснути на ринок протягом усього маркетингового року.
Як вважає виконавчий директор Першого українського сільськогосподарського кооперативу Олександр Буюклі, серйозні проблеми можуть виникнути з ярими культурами і особливо з кукурудзою.
«Згідно з оцінками фахівців цьогоріч ми маємо шанси зібрати 34-35 млн тонн кукурудзи і це вже буде проблема. Значна частина пшениці, ячменю та ріпаку все ще буде на складах, що може затримати збирання кукурудзи».
На переконання Олександра Буюклі, держава вже зараз могла б подумати про те, аби забезпечити фермерів полімерними рукавами для зберігання зерна. І не лише це має стати предметом уваги.
«Можливо варто спробувати краще організувати логістику на західному кордоні. Пріоритетом ще є, звісно, розбудова євроколій, яких мало. І це основна причина, через яку сильно гальмується залізнична логістика з ЄС. В ідеалі було б виділити дотації фермерам. Хоча при наших бюджетних проблемах, не думаю, що до цього дійде», – каже фахівець.
Але і за таких умов у держави є можливості для того, аби допомогти аграріям. Продовжує Віктор Гончаренко, президент Асоціації фермерів та приватних землевласників України.
«Ми хочемо, щоб були умови для роботи, щоб ми могли виконувати свою роботу і могли реалізувати свою продукцію по достойних цінах. І тут мала б підключитися держава. Можна було б взяти на збереження зерно, бо ж є державні продовольчі компанії, є державний резерв. І щоб зняти напругу, можливо варто державі підключити саме ці механізми», – наголошує фермер.
У Всеукраїнській аграрній раді також мають пропозиції до антикризового пакету заходів. Із закликом його ухвалити аграрії і звертаються до уряду. Серед пропозицій – пільгове кредитування для поповнення обігового капіталу під осінню посівну, державні гарантії за кредитами, перегляд окремих умов програми «5-7-9%» та реструктуризація чинних агрокредитів.
Читайте нас в Telegram: важливі теми – без цензури
