НАЗК не здатне виявляти складні схеми приховування активів, – ТСК Ради
7 Липня 19:35
Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК) не здатне ефективно виявляти складні схеми приховування активів посадовців, оскільки система перевірки декларацій залишається переважно формальною та базується на автоматизованих алгоритмах. Такого висновку дійшла Тимчасова слідча комісія Верховної Ради з питань розслідування можливих фактів корупції у правоохоронних органах, судах та органах судової влади у своєму підсумковому звіті. Про це інформує «Комерсант Український» з посиланням на текст звіту.
У документі зазначається, що чинна модель фінансового контролю здатна виявляти переважно арифметичні помилки та формальні невідповідності в деклараціях, однак практично безсила перед більш складними механізмами приховування майна.
«Комісія дійшла висновку, що існуюча модель перевірки декларацій залишається переважно формальною та технічною. НАЗК значною мірою покладається на автоматизовані алгоритми, які здатні виявляти лише ті порушення, які вже закладені у програмний код системи», – йдеться у звіті.
У ТСК наголосили, що такий підхід не дозволяє ефективно виявляти приховування активів через підставних осіб, оформлення майна на родичів або використання корпоративних структур.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Як НАЗК відкриває приховані активи: пояснює експерт
Окремо парламентарі звернули увагу на масштаби моніторингу способу життя посадовців правоохоронних та судових органів. На думку ТСК, цей інструмент використовується у вкрай обмежених масштабах і не відповідає рівню корупційних ризиків.
«Отримані показники є критично низькими та не відповідають потребам держави, де тисячі правоохоронців мають доступ до значних владних повноважень та перебувають у зоні підвищених корупційних ризиків. Фактично це свідчить про те, що один із ключових антикорупційних інструментів використовується в мінімальному обсязі», – сказано у звіті.
Ще одним зауваженням комісії стала недостатня реакція НАЗК на журналістські розслідування, які містять інформацію про можливе незаконне збагачення посадовців.
«Антикорупційна система не повинна обмежуватися лише аналізом декларацій та державних реєстрів, а має активно використовувати відкриті джерела інформації, проводити глибокі аналітичні дослідження та перевіряти фактичний спосіб життя посадовців правоохоронних, судових органів», – наголосила ТСК.
За підсумками роботи комісія рекомендувала реформувати систему фінансового контролю, посилити моніторинг способу життя посадовців та вдосконалити механізми виявлення прихованих активів. На переконання авторів звіту, лише комплексне оновлення цих інструментів дозволить підвищити ефективність антикорупційної політики та рівень довіри до системи фінансового контролю.
Як писав «Комерсант Український», ТСК Ради заявила про системну кризу антикорупційної системи.
Дивіться нас у YouTube: важливі теми – без цензури
