Понад 1,5 тисячі дронів за добу й без “Калібрів”: експерти розкрили нову тактику ворога
14 Травня 20:44
АНАЛІЗ
У ніч із 13 на 14 травня Україна пережила одну з наймасштабніших повітряних атак за весь час повномасштабного вторгнення. Ворог застосував понад 1560 безпілотників та десятки ракет, намагаючись прорвати українську систему ППО. Попри комбінований характер удару та використання нових типів озброєння, захисникам неба вдалося стримати чергову навалу. Повітряна битва розтягнулася від столиці до найвіддаленіших куточків Заходу, від північних кордонів, де ворог підступно використовував простір сусідніх держав, до морських рубежів.
Чому атака тривала понад добу, а Чорноморський флот РФ залишився в портах? Як звичайне відео в TikTok може стати наведенням для «подвійного удару» по рятувальниках? Та головне – чи встигнемо ми наситити небо дронами-перехоплювачами до наступного масованого удару? «Комерсант Український» розбирався.
Президент України Володимир Зеленський наголосив на цинізмі дій агресора. За його словами, така інтенсивність обстрілів свідчить про повну відсутність у Кремля намірів завершувати війну дипломатичним шляхом.
“Загалом із початку вчорашньої доби росіяни застосували більш ніж 1560 дронів проти наших міст і громад. Це точно не дії тих, хто вважає, що війна йде до завершення”, — заявив Глава держави.
Рекордна атака: деталі від Повітряних Сил
Очільник управління комунікацій Командування Повітряних Сил ЗСУ Юрій Ігнат розкрив технічні деталі цієї безпрецедентної операції ворога. За його даними, атака фактично тривала без перерв понад добу, що дозволяє розглядати її як єдиний, надпотужний удар.
Хронологія обстрілу:
- Ніч на 13 травня: 139 дронів;
- Протягом дня 13 травня: 753 дрони (рекордна денна атака);
- Ніч на 14 травня: 675 дронів.
Сумарна кількість: понад 1560 БпЛА. За словами Юрія Ігната, ворог використав так зване “перемир’я” для накопичення ресурсів. Росіяни застосовували “вінегрет” із різних засобів: від звичних “Шахедів” до приманок (“Пародія”), реактивних БпЛА та навіть стратегічних безпілотників “Оріон” і “Форпост”.
“Вони намагалися зрізати кути, використовуючи повітряний простір Білорусі та Молдови, притискаючись до їхніх кордонів, щоб скоротити шлях та обійти наші зони перехоплення”, — зазначив Ігнат.
Битва за Київ та робота Patriot
Основний удар цієї ночі був спрямований на Київ. Окрім рою безпілотників, ворог випустив балістичні ракети “Іскандер-М”, системи С-400 та крилаті ракети.
У столичному небі максимально ефективно відпрацював комплекс Patriot. Результати роботи ППО:
- Збито 12 із 18 балістичних ракет;
- Перехоплено значну частину крилатих ракет та переважну більшість ударних БпЛА.
Масована атака дронів у ніч на 14 травня стала випробуванням для нової системи перехоплення, яку розбудовує Україна. Авіаційний експерт Костянтин Криволап в ексклюзивному коментарі розповів про тактику “вузького місця”, роль погоди та небезпеку миттєвих публікацій у соцмережах.
За словами Костянтина Криволапа, Україна зараз активно впроваджує систему, яка дозволяла б перехоплювати дрони ще на лінії бойового зіткнення, не допускаючи їх до великих міст. Проте ворог постійно шукає слабкі місця в цій мережі.
Цього разу основним вектором удару стала територія, де сходяться кордони України, Білорусі та Росії — так звана точка “Три Сестри”.
“Росіяни пішли там великою потужною атакою, величезною кількістю “Шахедів”. Вони пройшли вздовж нашої північної межі, а вже потім розподілялися по західних областях”, — пояснює Криволап.
Інший, менш чисельний потік, заходив із півдня, просуваючись між Одещиною та Миколаївщиною. Криволап наголошує: це не принципово нова тактика, а спроба “продавлювання” — створення надвисокої концентрації безпілотників на вузькій ділянці фронту, щоб перевантажити наявні засоби оборони. Попри ці труднощі, експерт зазначає, що українська ППО відповідає “пристойно”, хоча ворог розраховував на значно менший відсоток збиття до цього моменту.
Чому Росія не застосувала “Калібри”?
Під час останнього масштабного обстрілу України у звітах Повітряних сил не зафіксовано жодного пуску ракет типу “Калібр”. Речник Військово-морських сил ЗСУ Дмитро Плетенчук у ефірі телеканалу “Апостроф” пояснив, куди зник морський компонент атак та чому для окупантів більше не існує безпечних гаваней.
Вже понад місяць Україна не спостерігає застосування крилатих ракет “Калібр” з акваторії Азово-Чорноморського регіону. За словами Дмитра Плетенчука, причини такої паузи лежать не стільки в проблемах із логістикою в Новоросійську, скільки в безпекових ризиках для самих кораблів.
“Можливість забезпечити логістику в Новоросійську є. Тут треба шукати інші причини: це небезпека виходів у море та низька ефективність системи на даному етапі, адже більшість цих ракет збивається нашими силами”, — зазначив речник ВМС Плетенчук.
Хоча традиційно під час масованих атак ворог комбінував повітряні удари з морськими, зараз він побоюється виводити носії на вогневі позиції. Статистика втрат Чорноморського флоту РФ вражає. Якщо рік тому йшлося про вісім активних носіїв “Калібрів”, то сьогодні їх кількість фактично скоротилася вдвічі.
Поточний стан морського угруповання ворога, за словами Плетенчука:
- В строю: 5 одиниць (3 надводні кораблі та 2 підводні човни).
- Виведені з ладу: Фрегати “Адмірал Ессен” (точно пошкоджений) та “Адмірал Макаров” (з високою часткою ймовірності отримав ураження під час атак на порт Новоросійська).
Плетенчук наголосив, що цілеспрямовані атаки на бойові одиниці в порту Новоросійська приносять свої плоди — кораблі залишаються в наявності, але фактично не можуть виконувати бойові завдання. Проте під час цієї атаки основний тиск із морського напрямку припав на дрони.
«Сьогоднішня атака — це пів сотні “Шахедів” з морського напрямку. Десятки з них були збиті силами Військово-морських сил. Наразі це основний вид озброєння, який вони використовують з цього боку», — підкреслив Плетенчук.
Загроза “подвійного удару” та небезпечний контент
Криволап гостро розкритикував мешканців, які викладають кадри прильотів або роботи ППО у мережу, зокрема згадуючи публікації щодо ударів по Мукачеву, Ужгороду та Луцьку.
“Російські фахівці моніторять наші кадри в режимі реального часу. Це питання вашої безпеки: те, що ви знімаєте, може стати ціллю для другого удару. Існує тактика “подвійного удару” — коли по об’єкту б’ють вдруге, щойно туди прибувають рятувальники”, — застерігає Криволап.
Він закликав ділитися кадрами з друзями чи каналами не раніше ніж через 2–3 дні після події, щоб ворог не міг використати цю інформацію для корегування вогню в реальному часі.
Прогноз: коли наступний удар та чи вистачить у нас ресурсів?
У Повітряних Силах вважають, що така масованість — це результат накопичення, а не щоденна норма для РФ. Зазвичай ворог запускає від 150 до 200 БпЛА на добу.
“Якби вони мали можливість запускати таку кількість щоночі, вони б це робили. Але ми бачимо, що вони змушені робити паузи для збору “всіх можливих засобів”, включаючи рідкісні екземпляри”, — пояснив Юрій Ігнат.
Незважаючи на складнощі з постачанням ракет та потребу в нових операторах зенітних дронів-перехоплювачів, Україна продовжує демонструвати світові унікальний приклад стійкості. Українська ППО сьогодні офіційно визнана однією з найдосвідченіших у світі, здатною вистояти проти навал, які здавалися неможливими ще кілька років тому.
Водночас Костянтин Криволап визнає, що Україні все ще критично не вистачає ресурсів: як самих дронів-перехоплювачів, так і підготовлених людей для керування складними сценаріями оборони. Спільні розробки з провідними світовими компаніями (такими як Palantir) вже допомагають прораховувати шляхи ворожих атак, але система ще потребує масштабного насичення засобами.
“Росіяни готувалися довго, ця атака була очікуваною. Наступні кроки вони, ймовірно, спробують зробити в іншому місці, шукаючи нові варіанти прориву. Тому нам потрібно бути максимально уважними та не ігнорувати заходи безпеки”, — підсумував Криволап.
Володимир Зеленський, своєю чергою, закликав міжнародних партнерів не залишатися осторонь та посилити підтримку України. Окремий акцент Президент зробив на важливості програми PURL, яка є критично необхідною для захисту українських міст від балістичних ракет.
