“Угорська справа” Ощадбанку: банк подав заяву до суду у Відні

12 Травня 11:49

Австрійська юридична фірма Binder Grösswang за дорученням та в інтересах Ощадбанку подала до Комерційного суду міста Відня заяву про попередню заборону екснардепу, політику і блогеру Бориславу Березі поширювати відомості, які, за позицією банку, не відповідають дійсності та шкодять його діловій репутації. Про це повідомила юрфірма Asters, що виступає національним радником Ощадбанку у цій справі, інформує «Комерсант Український»

Що вимагає Ощадбанк

Ощадбанк просить австрійський суд заборонити Бориславу Березі поширювати твердження щодо банку та його посадових осіб у контексті так званої “угорської справи”.

Заяву подали за зареєстрованим місцем постійного проживання відповідача відповідно до Цивільного кодексу Австрії та Закону про недобросовісну конкуренцію. За австрійським законодавством попередня судова заборона є інструментом оперативного захисту прав позивача та способом не допустити подальшого поширення інформації, яку позивач вважає недостовірною.

Що може означати рішення суду

Якщо Комерційний суд Відня задовольнить заяву Ощадбанку, Борислав Береза буде зобов’язаний утриматися від поширення відповідних тверджень про банк та його посадових осіб.

Також, за повідомленням банку, у разі позитивного рішення суду відповідач має видалити попередні публікації з такими твердженнями, зокрема в соціальних мережах.

Які матеріали передали суду

Юридичні радники Ощадбанку передали австрійському суду матеріали, які, за позицією банку, підтверджують фактаж інциденту в Угорщині.

Йдеться про обставини незаконного, як стверджує Ощадбанк, затримання в Угорщині інкасаторських автомобілів, готівкових коштів і цінностей банку, а також про заяви щодо застосування тортур до членів інкасаторської бригади.

Крім того, у заяві містяться пояснення юридичного радника для австрійського суду щодо контексту звинувачень, які Ощадбанк вважає неправдивими.

Що відомо про “угорську справу”

“Угорською справою” називають інцидент із затриманням в Угорщині інкасаторських автомобілів, працівників, готівки та цінностей Ощадбанку.

Нагадаємо, 6 березня 2026 року два інкасаторські автомобілі “Ощадбанку” були незаконно затримані в Угорщині під час перевезення валюти та 9 кг золота. У банку повідомили, щовартість вантажу становила 40 млн доларів та 35 млн євро.

Уряд угорського прем’єра Віктора Орбана ініціював розслідування за підозрою у відмиванні грошей, а парламент країни ухвалив закон про арешт цих активів до завершення слідства. Київ назвав дії Будапешта “крадіжкою” та пригрозив відповідальністю винним.

Дивіться нас у YouTube: важливі теми – без цензури

Глава МЗС України Андрій Сибіга наголосив, що всі причетні до злочину будуть притягнуті до відповідальності. “Ощадбанк” опублікував вимогу повернути незаконно затримані автівки та кошти, та наголосив, що перевезення здійснювалося в рамках міжнародної угоди з австрійським Raiffeisen Bank.

Як раніше писав «Комерсант Український» тодішня влада Угорщини погодилася віддати державному Ощадбанку обидва арештовані інкасаторські автомобілі, але лишила вилученими гроші та золото, які ті перевозили.

Раніше, за кілька днів після затримання авто з коштами Ощадбанку, в уряді Угорщини заявили, кошти “Ощадбанку” повернуть, як запрацює нафтопровід “Дружба”.

Нагадаємо, 6 березня Україна домоглася звільнення семи громадян, яких затримали в Угорщині разом з інкасаторськими автомобілями під час перевезення великих сум готівки. Вони повернулися на територію України та перетнули державний кордон.

Які факти наводить Ощадбанк

За позицією банку, перевезення коштів і цінностей здійснювалося в межах міжнародної угоди між Ощадбанком та Raiffeisen Bank International AG. Вантаж, як наголошує банк, був оформлений відповідно до міжнародних правил перевезень і чинних європейських митних процедур.

Ощадбанк також заявляє, що безпідставність звинувачень підтверджується поверненням Угорщиною співробітників банку, інкасаторських автомобілів, коштів і цінностей без висунення будь-яких звинувачень.

Ощадбанк неодноразово наголошував на таких обставинах інциденту:

перевезення коштів і цінностей здійснювалося в межах міжнародної угоди з Raiffeisen Bank International AG;
вантаж був оформлений відповідно до міжнародних правил перевезень та європейських митних процедур;
пакування грошей і золота здійснили відповідно до регуляторних і транспортних вимог;
Ощадбанк має чинну ліцензію на міжнародні перевезення, видану Державною службою України з безпеки на транспорті;
під час повномасштабної війни перевезення банківських цінностей здійснюються наземним шляхом;
кошти, які перевозилися з Відня до України транзитом через Угорщину, належать Ощадбанку та призначалися для використання в обігу й насичення готівкового ринку України.

Дивіться нас у YouTube: важливі теми – без цензури

Береза заявив про схему виведення капіталу через інкасаторів Ощадбанку

Наприкінці березня Береза заявив про існування спеціального маршруту через Австрію та Сербію, який дає змогу посадовцям таємно переміщувати мільйони євро та золото за межі України

За його словами, для цього використовують інкасаторські автомобілі державного Ощадбанку, а до логістики можуть бути причетні найвищі посадовці Офісу президента та НБУ.

Відповідну інформацію політик оприлюднив у своєму Facebook, посилаючись на власні джерела в банківському секторі.

Маршрут “Відень – Сербія – Київ”: як працює схема

Згідно з версією Берези, схема базується на маніпуляціях з офіційними закупівлями валюти. Броньовані авто Ощадбанку виїжджають до Австрії, де в місцевому Raiffeisen Bank закуповують готівку та золото.

Проте шлях додому пролягає через специфічний “гак”:

Відхилення від курсу: Машини заїжджають до Сербії, де придбані активи нібито залишаються в місцевих банках.
Перетин кордону: На підставі офіційних документів інкасатори проходять угорський та український кордони. За словами Берези, митники зазвичай не перевіряють фактичну наявність коштів у броньованому авто.
Підміна готівки: Уже на території України в порожні машини завантажують “тіньову” готівку аналогічного обсягу, яку здають у касу банку для офіційної звітності.

Екснардеп наголошував, що Ощадбанк – єдина фінансова установа з великої четвірки, яка використовує таку нелогічну схему доставки. Зокрема, такі гравці ринку, як ПриватБанк, Райффайзен Банк та ПУМБ отримують готівкову валюту від австрійської сторони безпосередньо на угорсько-українському кордоні. Натомість лише Ощадбанк відправляє власних інкасаторів та броньовані автомобілі безпосередньо до Відня, що, на думку блогера, і створює умови для реалізації прихованих маршрутів через територію Сербії.

Також Береза вказує на роль “смотрящого” за процесом – відставного генерала Геннадія Кузнєцова, якого було призначено на посаду в робочій підгрупі з гуманітарних питань Тристоронньої контактної групи в один день із призначенням Андрія Єрмака головою Офісу президента. Політик зазначає, що безпеку рейсів гарантує саме ця вертикаль, а реакція очільника НБУ Андрія Пишного на витік інформації була “істеричною”.

“Маючи на руках офіційні документи, вони проходять кордон, де ані угорська, ані українська сторона зазвичай не перевіряє фактичну наявність коштів у броньованому авто”, – зазначає Береза.

За даними екснардепа, від початку повномасштабної війни було здійснено вже понад 15 таких рейсів. Борислав Береза закликав Національне антикорупційне бюро та інші профільні органи негайно перевірити цю інформацію, аби ліквідувати канал виведення капіталу під час війни.