«Реформа чи імітація?»: чому модернізація університетів України пробуксовує
17 Грудня 2024 17:59
РОЗБІР ВІД 
Реформа мережі закладів вищої освіти (ЗВО), ініційована Міністерством освіти і науки України (МОН), натрапила на низку серйозних перешкод і зазнала критики за відсутність системності. Рахункова палата провела аудит цієї діяльності за період 2021 — 2024 років і зробила невтішні висновки: замість структурного оновлення країна отримала серію ситуативних рішень, які викликали спротив серед освітян і студентів. Що пішло не так, і як це виправити – «Комерсант Український» розбирався.
Амбітні плани та реальна практика
МОН заявляло про необхідність реформувати мережу ЗВО для підвищення їхньої конкурентоспроможності та відповідності сучасним потребам суспільства. Однак, за даними аудиту, із 20 урядових рішень про реорганізацію університетів виконано лише сім. Інші або знаходяться на різних стадіях реалізації, або не розпочаті взагалі.
Реформування мало на меті укрупнення університетів шляхом приєднання менших закладів. Передбачалося, що це покращить матеріальну базу, збільшить кадровий потенціал і розширить освітні програми. Втім, дані свідчать, що ані працівники, ані студенти не відчули позитивних змін.
Відсутність чіткої стратегії
Рахункова палата виявила, що процес реформування позбавлений системності. Основні проблеми включають:
- Відсутність нормативної бази. Законопроєкт про модернізацію мережі ЗВО досі не поданий Уряду.
- Недостатня аналітика. МОН не володіє повною інформацією про стан мережі, не враховує ризики реформ.
- Суб’єктивність рішень. Відбір університетів для реорганізації проводився без чітко затверджених критеріїв.
МОН також не розробило дорожньої карти та середньострокового плану реформування, як це передбачено Стратегією розвитку вищої освіти на 2022–2032 роки. Жодна з 11 реорганізацій, запланованих після її затвердження, не завершена.
Опір і недовіра серед освітян
Найбільшим викликом для реформи стало невдоволення її учасників. За опитуванням, проведеним Рахунковою палатою, лише від 3,7% до 34,8% працівників і студентів підтримують реорганізацію. Понад 75% студентів і 47–94% працівників не побачили змін на краще після об’єднання ЗВО.
Серед причин такого спротиву:
- Відсутність комунікації з колективами університетів.
- Неврахування думок стейкхолдерів у процесі ухвалення рішень.
- Брак прозорого обґрунтування реорганізацій.
Фінансова та логістична неготовність
Реформування університетів також стикається з фінансовими проблемами. Так, інвестиційні пакети для базових ЗВО, які мали стати стимулом для участі в реформі, не реалізовані. Попри погодження 31 інвестиційного проєкту вартістю 4,8 млн дол. США, кошти досі не виділені, а закупівлі не проведені.
Також виникли труднощі з інвентаризацією майна через відсутність правовстановлюючих документів. Додатковий бар’єр — фінансування відокремлених підрозділів університетів, яке лягло на плечі місцевих бюджетів, не готових до такого навантаження.
Що далі?
Рахункова палата рекомендує МОН ухвалити системні та прозорі рішення для відновлення довіри до реформи:
- Розробити законодавчу базу для модернізації мережі ЗВО.
- Провести аудит стану університетів і затвердити чіткі критерії відбору для реорганізації.
- Впровадити регулярні обговорення планів реформ з освітніми колективами.
- Забезпечити фінансування інвестиційних проєктів.
Чи стане ініціатива МОН успішною, залежить від його здатності врахувати рекомендації та повернути на бік реформи ключових стейкхолдерів. Без цього модернізація мережі ЗВО залишиться декларативною, а освіта — у стані застою.
Автор — Анастасія Федор
